I. Прозорість

Основною оптичною характеристикою композитних матеріалів є прозорість.

Вона необхідна для повноцінного косметичного відновлення коронки зуба, повної імітації твердих тканин: емалі, дентину. Найбільш непрозорий дентин — він пропускає лише близько 40% світла. Емаль більш прозора — до 60%, а різальний край — до 79%. Враховуючи ці особливості виробники виготовляють відтінки композитів, які мають прозорість відповідну твердим тканинам зуба: дентинні (опакові), емалеві і відтінки різального краю. Композитні матеріали хімічної полімеризації зазвичай мають середній стандартний рівень прозорості в межах 40—50%.

ІНГІБОВАНИЙ ШАР

Реакція полімеризації може інгібуватися киснем повітря, оскільки реактивність кисню до радикалів значно вища, ніж у мономерів. Унаслідок цього

на поверхні композиту утворюється шар недополімеризованого матеріалу — "шар, інгібований киснем", товщина якого залежить від глибини дифузії кисню. Деякі хімічні речовини (наприклад, евгенол) також мають подібну активність, можуть приєднуватися до активних груп молекул мономерів і переривати реакцію полімеризації.

Шар, інгібований киснем, утворюється на поверхні пломби з будь-якого

виду композитних матеріалів. Він має вигляд блискучої, липкої плівки на поверхні

матеріалу, яка легко знімається інструментом чи ватяною кулькою. Оскільки шар недополімеризований, то поверхня пломби дуже легко вбирає пігменти їжі, ротову рідину і руйнується. Для уникнення подібних ускладнень шар, інгібований киснем, необхідно видалити під час обробки та полірування пломби, тобто обробити пломбу до повністю полімеризованого шару композиту. При пломбуванні фотокомпозитами шар, інгібований киснем, відіграє роль зв'язуючої ланки між шарами композиту. При внесенні та конденсації нової порції композиту мономери проникають між недополімеризованими ланцюжками інгібованого шару і при подальшій полімеризації світлом міцно з'єднуються один з одним у моноліт. У разі відсутності інгібованого шару нанесений подальший шар композиту не приєднується до раніше полімеризованого. У таких випадках необхідно створити шар, інгібований киснем, за допомогою адгезивної системи.

Інколи виникає необхідність запобігання утворенню інгібованого шару на

поверхні композиту. Особливо важливо це, коли повноцінну обробку поверхневого

шару композиту здійснити важко, як, наприклад, при пломбуванні під’ясенних порожнин. У таких випадках застосовують хімічно інертні гліцеринові

гелі, які не пропускають кисень: "Cover Gel" (VQCO), "Airblock"(Dentsply), "Liquid Strip” (Vivadent). їх використання забезпечує повне тверднення композиту до самої поверхні без утворення інгібованого киснем шару.

Особливості сучасних композитних матеріалів:

— дуже висока механічна міцність, у середньому 350—380 МПа, досягає

420 МПа при стисканні та 150—170 МПа при згинанні;

— утворення хімічного зв'язку з тканинами зуба (емаль, дентин, цемент)

за допомогою адгезивної системи;

— склеювання матеріалів фрагментами (композит — компомер, композит

— склоіономерний цемент тощо);

— біологічна толерантність матеріалів (адгезивні системи останніх поколінь,

високий ступінь полімеризації, виділення фтору в оточуючі зубні тканини);

— ідентичність природним зубним тканинам за фізичними властивостями

(міцність, термічне розширення, непрозорість, стійкість до стирання,

водопоглинання);

— можливість відновлення зубів із дефектами різної форми та походження

(не потрібно проводити класичне препарування за Блеком).

КОМПОЗИТНІ МАТЕРІАЛИ ХІМІЧНОГО ТВЕРДНЕННЯ

Зазвичай це двокомпонентні системи, які складаються з двох паст або порошка і рідини. Система ініціації полімеризації складається з третинних ароматичних амінів (міститься в одній частині матеріалу) та перекису бензоїлу (міститься в іншій частині матеріалу). При змішування двох паст чи порошку з рідиною амін з'єднується з перекисом бензоїлу, утворюючи нестійку сполуку. Вона розпадається з виділенням вільних радикалів (іонів кисню), які з'єднують мономери акрилатів у полімер.

Таблиця 1. Властивості композитних матеріалів хімічної полімеризації

Позитивні	Негативні
1. Рівномірна полімеризація незалежно від товщини пломби	1. Зміна кольору пломби в бік жовтих відтінків чи потемніння, що виникає внаслідок хімічних перетворень третинних ароматичних амінів, надлишок яких зберігається в пломбі після тверднення матеріалу. Надлишок активатора, що не прореагував (термоамін), зумовлює "амінове забарвлення"
2. Простота застосування	2. Невисокі естетичні властивості
3. Мінімальний час виготовлення реставрації	3. Пористість матеріалу
	4. Токсичність (за рахунок вільних мономерів)

Особливості композитних матеріалів хімічної полімеризації:

1. Потребують препарування порожнини за Блеком, тому що їх адгезивні

системи мають адгезію тільки до емалі.

2. Необхідність ізолювальної прокладки до емалево-дентинного з'єднання.

3. Необхідне обов'язкове скошування і протравлювання емалі (як правило

1 мм оточення).

4. Потребують змішування компонентів, унаслідок чого збільшується

пористість матеріалу.

5. Змінюють в’язкість у процесі роботи.

6. Складно розрахувати кількість матеріалу, необхідного для реставрації.

7. Менша абразивна стійкість, зв'язана з недостатнім утриманням часточок

неорганічного наповнювача в полімерній матриці.

8. Зміна кольору, пов'язана з наявністю залишкових третинних амінів.

9. Недостатні косметичні властивості, оскільки пломби виготовляють лише

з одного відтінку композиту.

10. Обмежений робочий час матеріалу — в межах 1,5—2 хв.

11. Не потребують великої кількості часу для постановки пломби.

12. Реакцію полімеризації пригнічують (інгібують) евгенол, перекис водню,

спирт та інші органічні розчинники.

Клінічні випадки використання сучасних композиційних матеріалів:

— карієс, незалежно від глибини ураження твердих тканин зубів;

— некаріозні ураження (ерозія емалі, патологічне стирання, гіпоплазія,

флюороз, клиноподібні дефекти тощо);

— аномалії форми та кольору зубів (шилоподібні, тетрациклінові зуби,

синдром Капдепона—Стентона тощо);

— травми зубів;

— зміна кольору зубів (після травми, ендодонтичного лікування тощо);

— корекція форми зубів та зубних рядів (діастеми, треми, травми, аномалії

положення зубів, повороти, нахили, дистопія тощо);

— герметизація фісур.

Композити хімічної полімеризації, які рекомендують для пломбування

каріозних порожнин I—I I класів за Блеком: "Brilliant" (Coltene), "Charisma F"

(Kultzer), "Consize" (3M), "Deguffll Molar" (Degussa), "Evicrol" (Spofa Dental), "Evicrol Posterior" (Spofa Dental), "Compolux Molaire" (Septodont), "Alfacomp Molar" (YOCO), "Bisfil II B" (Bisco), "ТаЛан" (Стомадент).

Композити хімічної полімеризації, які рекомендують для пломбування

каріозних порожнин I I I—IV класів за Блеком: "Crystalline С2" (C-Dent), "Alfadent" (Alfadental), "Compolux" (Septodont), "Degufill SC" (Degussa), "Evicrol Anterior" (Spofa Dental), "Compoline" (Dentine), "Alfacomp" (VOCO), "Alfaplast" (DMG), "Uni-Fill" (Uni-Dent).

Пломбування каріозних порожнин I-V класів композиційними матеріалами хімічного затвердіння