VI. Помилки та ускладнення

1. Погана ізоляція каріозної порожнини від слини (випадіння пломби)

2. Утворення нависаючих країв пломби (при ІІ класі каріозних порожнин треба використовувати матриці, розклинування зубів, секційні матричні системи).

3. Відлом тонких стінок каріозної порожнини

4. Реакція пульпи до термічних подразників (тонка ізолююча прокладка або її відсутність)

5. Забарвлення зуба в сірий колір

6. Значна усадка пломби після твердіння

7. Амальгування золотих коронок, вкладок, протезів

8. Отруєння парами ртуті персоналу, якщо не виконуються правила техніки безпеки.

Шліфовка та поліровка пломб з амальгами

1. Матеріальне забезпечення

- набір стоматологічних інструментів для обстеження та лікування зубів;

- фініри, поліри, металеві та паперові диски, бори, карборундові та алмазні головки;

- артикуляційний папір;

- полірувальні пасти, щітки;

- дентальні флоси.

2. Базовий рівень знань

Знати топографоанатомічну будову всіх груп зубів, мати поняття про оклюзію зубів. Знати вимоги до пломбувальних матеріалів з амальгами.

3. Показання та протипоказання

- досягнення фізіологічної оклюзії зубів після фінішної оброки пломби.

- запобігання появі вторинного карієсу і травматичному ушкодженні слизової оболонки порожнини рота.

4. Механізм дії

За допомогою борів, карборундових та алмазних головок, полірів, металевих дисків довести пломбу до фізіологічної артикуляції з антагоністами та придати їй блиск.

5. Алгоритм проведення

- під час першого відвідування лікаря пацієнту проводять лише формування та грубу обробку пломби, ретельно формуючи оклюзійну поверхню.

- на жувальну поверхню запломбованого зуба накласти корекційний папір та перевірити прикус.

- борами алмазними, фінірами видаляють ділянки пломби, які підвищують прикус, формують пломбу.

- вдруге перевірити висоту пломби з допомогою артикуляційного паперу.

- завершальне оброблення і полірування пломби виконують через 24 години і пізніше.

- шліфують пломбу абразивними головками, дисками й стрічками переривчатими доторкуваннями без значного надавлювання.

- полірують пломбу за допомогою полірувальних паст (кремнієвих та ін.) м'якими щітками при вологому стані пломби (запобігання перегріву): постійно змочують поверхню пломби водою.

- після полірування зона ковзає по поверхні пломби, переходячи на поверхню зуба без будь-якої помітної перешкоди.

- якість обробки контактних поверхонь визначається з допомогою дентальних флосів. Нитка не повинна ніде застрявати, з зусиллям проходити контактний пункт і легко ковзати по контактній поверхні.

6. Помилки та ускладнення

- у необробленій або недбало обробленій пломбі є мікропори, в яких скупчуються мікроорганізми, залишки їжі. За такої умови утворюються кислоти, які посилюють гальванічний вплив слини на поверхню пломби, що призводить до корозії її поверхні і подальшого руйнування.

- недбало оброблена пломба спричинює травматичні ушкодження слизової оболонки ротової порожнини.

4. Перелік теоретичних питань

1. Класифікація амальгам;

2. Фізико – хімічні властивості амальгам;

3. Показання до застосування амальгами;

4. Позитивні та негативні властивості амальгами;

5. Основні етапи пломбування амальгамою

6. Особливості пломбування каріозних порожнин амальгамою