V. Алгоритм проведення:

1. Постановка ізолюючої прокладки (проводиться в лікувальному кабінеті)

2. Ізоляція відпрепарованої каріозної порожнини від слини (ватні валики, слиновідсмоктувач, кофердам).

3. Антисептична обробка каріозної порожнини (0,02% хлоргексидин, 1,5-3,0% гіпохлорит натрію).

4. Висушування каріозної порожнини (повітря з пістолету, ефір).

5. На скляну пластинку (шорстку поверхню) нанести порошок та рідину цинк-фосфатного цементу у співвідношенні 4:1.

6. Порошок цементу ділять на 4 частини (1/2, ¼, 1/8, 1/16)

7. Змішуємо металевим шпателем половину порошку з рідиною розтираючими рухами.

8. Після отримання гомогенної маси до неї поступово, ретельно змішуючи, добавляємо четверту, восьму та шістнадцяту частини порошку для отримання необхідної консистенції цементу.

9. Загальний час замішування цементу не повинен бути більше ніж 1,5 хв.

10. Для перевірки консистенції до поверхні цементного тіста щільно прижимають шпатель.

11. При одриві шпателя від тіста, воно не тягнеться за ним, а відривається з утворенням зубців висотою не більше 1 мм.

12. Необхідну кількість змішуваного цементу за допомогою гладилки внести однією-двома порціями в підготовлену каріозну порожнину.

13. Штопфером рівномірно розподіляють матеріал по дну та стінкам каріозної порожнини до емалево-дентинного з’єднання.

14. Недопустимо попадання фосфат-цементу на емаль.

15. Лікар з пацієнтом переходять в амальгамний кабінет, в якому розташована витяжна шафа, амальгамзмішувач, склянка з розчином КMnO₄ та притертою пробкою

16. Проводять ізоляцію зуба від ротової рідини (кофердам, робердам, ватні валики та слиновідсмоктувач).

17. Встановлення матриць, клинів, секційної матричної системи 3М, якщо це порожнина ІІ класу

18. Антисептична обробка каріозної порожнини (0,02% хлоргексидин, 1,5-3,0% гіпохлорит натрію).

19. Висушування каріозної порожнини (повітря з пістолету, ефір).

20. Контроль затверділої ізолюючої прокладки (під амальгаму ставлять прокладку на все дно товщиною не менше 1,0-1,5 мм, до емалево-дентинного з’єднання).

21. В залежності від виду амальгами проводять дозування сплаву і ртуті, якщо це потрібно.

22. Внесення дозованих інгредієнтів в амальгамзмішувач.

23. Проведення змішування порошку і ртуті в апараті (в середньому 40 сек.)

24. Внесення амальгами в амальгаматор (амальгазмішувач) в середньому на 40 сек.

25. Проводять видалення надлишків ртуті (накладають сплав на марлю та туго скручують). Обов’язково у спеціально підготовлену банку з водою або розчином КMnO₄ з притертою пробкою. Робити це треба в гумових рукавичках. Всі маніпуляції, пов’язані з приготуванням амальгами, проводять у витяжній шафі.

26. Внесення амальгами до каріозної порожнини спеціальним інструментом амальгамтрегером (штопфером). Це проводиться кількома маленькими порціями.

27. Перша порція притирається до стінок каріозної порожнини, вона заповнює всі їх куточки та нерівності.

28. Наступні порції ретельно конденсують ущільнюючими рухами штопфера, поступово переміщуючи інструмент від центру до стінок.

29. Вільну ртуть, що виділяється під час конденсації, видаляють ватними кульками.

30. Каріозну порожнину поступово заповнюють з деяким надлишком.

31. В перше відвідування хворому проводять формування та грубу обробку оклюзійної поверхні (за допомогою борів та карборундових голівок).

32. Під час другого відвідування (через 24 години) проводять фінішну обробку пломби та її полірування (карборундові камені, фініри, поліри) – це зменшує ризик порушення крайового прилягання та утворення мікропор, підвищує стійкість пломби до корозії.

33. Обробка пломби проходить з постійним її охолодженням водою.