Практичне завдання до екзаменаційного білету № 23

ПИТАННЯ:

Враховуючи вікові особливості, поясніть суть проблемної ситуації.
Яку допомогу у даній ситуації може надати психолог?

На консультацію прийшла мати 5-річної дівчинки, яка була усиновлена рік тому. Її хвилювало, як реагувати на наполегливі питання Катрусі стосовно її раннього дитинства: чи мама пам’ятає, як вони ходили до лісу разом з тіткою, коли вона була маленькою, і т.п. За рік сумісного життя у мами і дитини склалась сумісна прихильність і спогади про минуле життя – уривчасті і мимовільні – не супроводжувались у Каті сумом або тугою (рідна мати Каті була позбавлена батьківських прав, після чого у 3-річному віці дівчинку відправили до дитячого будинку). Разом з тим для Каті було дуже важливо пов’язати теперішню життєву ситуацію зі смутними спогадами про минуле.

Затверджено на засіданні кафедри педагогіки, психології та педагогічної творчості

Протокол № _______ від «_____» ____________2013_рік

Зав. кафедрою __________ Родигіна І.В. Екзаменатор А.О. Кацеро

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України

29 Березня 2012 року № 384

ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Спеціальність 7.010107 Практична психологія Семестр VIII

Навчальний предмет Вікова психологія

Практичне завдання до екзаменаційного білету № 24

ПИТАННЯ:

Враховуючи вікові особливості, поясніть суть проблемної ситуації.
Яку допомогу у даній ситуації може надати психолог?

Із скарги матері.

„Нас у сім’ї четверо: я, чоловік і двоє синів. Віталіку 8 років, Борису – 4 роки. Раніше ми жили дружно, але ось уже два роки у сім’ї конфлікти, причиною яких є молодший син. Зі старшим сином, Віталіком, ніколи не було клопоту: спокійний, урівноважений, слухняний, поганого слова не скаже, нікого не образить. А Борис – пряма протилежність, ніби не наш син: швидкий, задиристий, агресивний. Старший син щодня через нього плаче, бо молодший його б’є.

Мені і чоловікові також дістається. Якщо синові щось не подобається, він відразу накидається з кулаками. На строгість не реагує. Навпаки, наумисне продовжує робити недозволене, а коли вдариш його, починається істерика. Летять подушки, ковдри, стукає кулаками по стіні. Найбільше лякає те, що у таких випадках він кричить: „Я вб’ю тебе! …заріжу!” Та ще й говорить погані слова.

Я намагаюсь „гладити по шерсті”. Але чоловік мені каже: „Ось підросте він – сяде тобі на шию”. Я розумію, що не можна виховувати дитину лише поступленнями, але й строгість не дає результатів. Навпаки, після строгості дитина ще більше озлоблюється. Я зі страхом думаю, що буде, коли мій син виросте. Чоловік наполягає, щоб я перевірила сина в лікаря, можливо він хворий.”