1.5. Вимоги до технічного оформлення курсових робіт

Курсову роботу набирають на комп’ютері через 1.5 інтервали (29 – 30 рядків на сторінці) і друкують на принтері з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм). Обсяг курсової роботи – 30 сторінок (для 3 курсу) та 50 сторінок (для 4 курсу). Обсяг може відхилятися в межах не більше +/- 10%. В облікований обсяг роботи не входить список використаних джерел та додатки.

Друкуючи роботу, залишають поля: ліве – 3 см, праве – 1.5 см, верхнє і нижнє – 2 см. Абзацний відступ – 1.25 см. Шрифт друку повинен бути чітким, щільність тексту роботи повинна бути однаковою. Стандарт комп’ютерного шрифту: Times New Roman, розмір шрифту 14. Ілюстративні матеріали повинні відповідати форматові А4 і не виходити за встановлені поля. Ілюстрації можуть бути внесені до загальної нумерації сторінок роботи, якщо вони розташовуються безпосередньо в тексті роботи, або винесені, як звичайно, у додатки.

Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи та підрозділи. Кожний розділ починають з нової сторінки. Заголовки структурних частин роботи ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ друкують великими літерами по центру до тексту.

Заголовки підрозділів (за наявності) друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Після назви заголовка крапки не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Після заголовка розділу за текстом пропускають один рядок. Сторінки, розділи, рисунки, таблиці нумерують арабськими цифрами без знака ,,№”.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять. Нумерацію починають зі сторінки ЗМІСТ. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки у кінці. Номер розділу ставлять після слова РОЗДІЛ. Після крапки великими літерами друкується назва розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Після номера підрозділу ставлять крапку, наприклад: 2.3. (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку записують заголовок підрозділу маленькими літерами (крім першої великої).

Під час захисту курсової роботи студент може використовувати ілюстративний матеріал (таблиці, схеми, графіки, діаграми, карти та фотознімки). Ілюстративний матеріал повинен мати назву, яку записують після номера ілюстрації, за потреби його доповнюють пояснювальними даними (текст під рисунком).

Цифровий матеріал часто подають у таблицях, в яких інформація групується в рядки і графи, відокремлені одна від одної вертикальними та горизонтальними лініями. Як правило, таблиця складається з таких елементів: порядкового номера і тематичного заголовка, боковика, заголовків вертикальних граф, горизонтальних рядків і вертикальних граф. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують зверху і друкують по центру до тексту. Заголовки колонок записують з великої літери, підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком (якщо вони самостійні, тоді з великої).

У текстовій частині роботи таблиці та ілюстрації розташовують відразу після посилання на них або на наступній сторінці. Їх позначають словом „Рис.” чи „Таблиця” і нумерують послідовно у межах розділу (це не стосується ілюстрацій і таблиць, поданих у додатках). Номер рисунка складається з номера розділу та порядкового номера (у межах розділу). Наприклад: Рисунок/Таблиця 1.3 (тобто третій рисунок першого розділу). Посилання на ілюстрацію чи таблицю оформляється в круглих дужках в кінці речення, де про них згадується. Наприклад: (див. табл. 1.3) чи (див. рис. 1.3). Приклад правильного оформлення ілюстрацій, діаграм і таблиць див. у додатках Д та Е.

У текстовій частині роботи повинні бути посилання на всі таблиці та ілюстрації, наприклад: „...як наведено у таблиці 1.1” (першій таблиці першого розділу), „див. табл. 2.2” (другу таблицю другого розділу).

При посиланні на монографії, оглядові статті, інші джерела значних обсягів необхідно вказати конкретні сторінки, на яких згадується інформація, використана в курсовій роботі. При посиланнях у тексті використовуються посторінкові зноски, у яких вказуються вихідні дані видання, на яке посилається автор. Посилаються на джерело та сторінку (крім випадків, коли посилаються на джерело загалом). При посторінкових зносках нумерація розділів починається заново з початком кожного розділу.