Арбітражний збір

реєстраційний збір

адміністративний збір для покриття витрат на організацію та проведення арбітражного розгляду, в тому числі загальних господарських витрат, пов'язаних з діяльністю МКАС

гонорари арбітрів

Позовні вимоги оплачуються арбітражним збором: немайнові вимоги – в сумі 1 800 доларів США; майнові - в залежності від ціни позову згідно з таблицею, поданою у Положенні.

Наприклад, якщо сума позову складає до 10000 доларів США, то арбітражний збір складає 1800 доларів США; сума позову від 10001 до 50000 доларів США - арбітражний збір – 1800 доларів США + 6% від суми позову понад 10000 доларів США; сума позову від 50001 до 100000 доларів США - арбітражний збір – 4200 доларів США + 4% від суми позову понад 50000 доларів США тощо.

Наведений в таблиці розмір суми арбітражного збору сплачується у випадку арбітражного розгляду колегіальним складом Арбітражного суду. У випадку, коли справа розглядається одноособовим арбітром, сума арбітражного збору зменшується на 20 %. Для визначення розміру арбітражного збору по кожній справі ціна позову (якщо вона виражена не в доларах США) перераховується в долари США за курсом НБУ, встановленим на дату подання позову (Розділ II Положення).

Розділом IV Положення допускається зменшення розміру та часткове повернення арбітражного збору. Зокрема, у випадку, коли сторони під час арбітражного розгляду дійдуть згоди щодо розгляду спору одним арбітром, надмірно сплачений позивачем арбітражний збір, виходячи з колегіального розгляду спору, підлягає поверненню позивачу.

У разі ж якщо арбітражний розгляд припиняється складом Арбітражного суду:

а) до дня першого засідання у справі, позивачу повертається без реєстраційного збору 50 % арбітражного збору;

б) під час першого засідання у справі без винесення рішення щодо суті спору, позивачу повертається без реєстраційного збору 25 % арбітражного збору.

Якщо арбітражний розгляд припиняється постановою голови МКАС, позивачу повертається без реєстраційного збору 75 % арбітражного збору. При чому вказівка про часткове повернення арбітражного збору повинна міститися в рішенні або постанові про припинення арбітражного розгляду.

Розділом V Положення визначається порядок нарахування арбітражного збору при зустрічному позові або пред'явленні вимоги з метою зарахування. Зокрема, до зустрічного позову або вимоги, пред'явленої з метою зарахування, застосовуються такі ж правила обчислення та сплати арбітражного збору, як і до первісного позову. Арбітражний збір за зустрічним позовом або вимогою, що пред'являється з метою зарахування, обчислюється за шкалою, чинною на дату подання первісного позову.

Важливими є вимоги Розділу VI Положення про порядок розподілу арбітражного збору. Зокрема, якщо сторони не домовилися про інше, арбітражний збір покладається на сторону, проти якої було винесене рішення. Якщо позов було задоволено частково, арбітражний збір покладається на відповідача – пропорційно розміру задоволених позовних вимог і на позивача – пропорційно тій частині позовних вимог, в якій йому було відмовлено.

«Додаткові витрати арбітражного провадження» – це особливі витрати, які виникають у зв'язку з арбітражним розглядом окремих справ (витрати на проведення експертизи та здійснення перекладів, витрати на відрядження арбітрів та ін.) (Розділ I Положення).

Згідно з Розділом VII Положення МКАС може покласти на сторони або на одну з них обов'язок внести аванс на покриття додаткових витрат, пов'язаних з арбітражним розглядом. Аванс на покриття додаткових витрат може бути, зокрема, витребуваний МКАС від сторони, яка заявила про необхідність виконання пов'язаної з розглядом справи дії, що може спричинити додаткові витрати, якщо таку заяву буде визнано обґрунтованою. МКАС може поставити виконання відповідних дій по розгляду спору у залежність від внесення сторонами чи однією з них у встановлений строк авансу на покриття додаткових витрат. У разі призначення стороною арбітра, який має постійне місцеперебування поза місцем проведення засідань МКАС, ця сторона повинна внести аванс на оплату витрат, пов'язаних з його участю в арбітражному розгляді (витрати по проїзду, проживанню, харчуванню, отриманню віз та ін.). При невнесенні стороною відповідного авансу у встановлений строк та не призначенні іншого арбітра, участь у справі якого не вимагає додаткових витрат, сторона вважається такою, що відмовилася від права на обрання арбітра, і арбітр за сторону призначається Президентом Торгово-промислової палати України.

Якщо на прохання однієї із сторін під час розгляду справи здійснюється переклад пояснень сторін, їхніх заяв і т. ін., а також запитань, пояснень та вказівок складу Арбітражного суду, витрати по перекладу оплачуються зазначеною стороною.

Якщо арбітражний розгляд ведеться не українською або російською мовами, то оплата можливих витрат по перекладу може бути покладена в рівних частках на кожну із сторін. МКАС може вимагати від відповідної сторони чи сторін внесення авансу на оплату цих витрат.

Якщо сторони домовилися про проведення слухань у справі поза місцем знаходження МКАС, всі додаткові витрати, пов'язані з проведенням слухань, вони несуть солідарно.

МКАС може вимагати від обох сторін або однієї з них попереднього надання відповідної гарантії відшкодування зазначених витрат, а також внесення сторонами або однією з них авансу на оплату цих витрат.

В разі невнесення авансу у вказаний МКАС строк, слухання у справі проводяться за місцем знаходження МКАС (м. Київ). Додаткові витрати арбітражного провадження обчислюються в тій валюті, в якій вони понесені (Розділ VII Положення).

«Витрати сторін» - це витрати, які несе кожна сторона окремо у зв'язку із захистом своїх інтересів у МКАС (відрядження представників, гонорари адвокатів та ін.).

Відповідно до Розділу VIII Положення кожна із сторін повинна оплатити свої витрати. Витрати, понесені стороною, на користь якої було винесене рішення, в зв'язку із захистом своїх інтересів у МКАС (витрати на відрядження представників сторін, гонорари адвокатів та ін.) можуть бути покладені на протилежну сторону в тій мірі, в якій склад Арбітражного суду визнає їх обґрунтованими та розумними.

6. Порядок провадження на стадії початку арбітражного розгляду визначено ст. 21-25 Регламенту МКАС при ТПП України.

Після отримання належним чином оформленої позовної заяви та після повної сплати позивачем арбітражного збору генеральний секретар МКАС протягом 10 днів надсилає відповідачу копії позовних матеріалів, Регламент та Рекомендаційний список арбітрів. Одночасно генеральний секретар пропонує відповідачу в 30-денний строк з часу отримання ним позовних матеріалів і документів МКАС повідомити МКАС, залежно від умов арбітражної угоди, ім'я та прізвище призначеного ним (або погодженого з позивачем) одноособового арбітра та подати в 3-х примірниках свої письмові пояснення (відзив на позовну заяву) і всі документи, які підтверджують заперечення щодо позову (ст. 21 Регламенту).

На цій стадії відповідачем подається відзив на та надсилається генеральним секретарем МКАС позивачу для надання останньому можливості прокоментувати їх по суті.

У відзиві відповідача на позовну заяву вказується: повне найменування, поштова адреса, номери телефонів, факсів відповідача; заява відповідача про визнання або заперечення проти позовних вимог; виклад фактичних обставин, на яких грунтується позиція відповідача; докази, які підтверджують ці обставини; обґрунтування позиції відповідача з урахуванням застосовуваних норм права; перелік документів, які додаються до відзиву на позовну заяву (ст. 21 Регламенту).

Крім того, відповідач має право подати зустрічний позов або заявити вимогу з метою зарахування за наявності арбітражної угоди, яка охоплює такий позов чи вимогу нарівні з вимогами за первинним позовом. До зустрічного позову, який повинен бути взаємопов'язаним із первинним, пред'являються ті ж вимоги, що й до первинного позову (ст. 23 Регламенту).

Генеральний секретар МКАС може запитати у сторін додаткову інформацію стосовно будь-яких поданих ними письмових заяв, а також витребувати додаткові документи (ст. 25 Регламенту).

Призначення складу Арбітражного суду

Важливою є проблема формування складу Арбітражного суду при розгляді конкретної справи. Оскільки відмінною ознакою третейського розгляду є саме призначення сторонам арбітрів. Порядок провадження на стадії призначення складу Арбітражного суду визначено ст. 10-18 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та ст. 26-32 Регламенту МКАС при ТПП України.

Сторони можуть за власним розсудом визначити кількість арбітрів, в тому числі одного. В разі відсутності угоди сторін про кількість арбітрів призначаються три арбітри (ст. 10 Закону). Арбітр чи арбітри, які розглядають справу, незалежно від їхньої кількості, іменуються під час розгляду справи складом Арбітражного суду. Жодна особа не може бути позбавлена права виступати арбітром через її громадянство, якщо сторони не домовилися про інше (ст. 26 Регламенту).

Ст. 27 Регламенту визначає порядок формування складу Арбітражного суду. Арбітри згідно зі статтею можуть:

1) обиратися сторонами;

2) призначатися Президентом ТПП України.

У першому випадку сторони можуть на власний розсуд узгодити процедуру призначення арбітра чи арбітрів за умови дотримання положень Регламенту та у разі відсутності угоди при арбітражі з трьома арбітрами кожна сторона призначає одного арбітра, і двоє призначених таким чином арбітрів призначають третього арбітра – голову складу Арбітражного суду у даній справі.

У другому випадку призначатися Президентом ТПП України арбітри можуть у разі відсутності угоди сторін:

– при арбітражі з трьома арбітрами, якщо сторона не призначить арбітра протягом 30 днів після отримання повідомлення МКАС про це або якщо два арбітри протягом 30 днів з моменту їхнього призначення не домовляться про призначення третього арбітра;

– при арбітражі з одноособовим арбітром, якщо сторони не домовилися про призначення арбітра.

Якщо в спорі беруть участь кілька позивачів чи кілька відповідачів, то при колегіальному розгляді спору як позивачі, так і відповідачі повинні спільно призначити по одному арбітру. Якщо будь-яка із сторін не здійснює зазначеного спільного призначення арбітра в 30-денний строк після отримання повідомлення МКАС про це, арбітр призначається Президентом ТПП України.

При колегіальному розгляді справи обирається голова складу Арбітражного суду («суперарбітр»).

Вимоги до арбітрів:

1) незалежність та неупередженість арбітрів;

2) особа, якій запропоновано прийняти призначення в якості арбітра, зобов'язана повідомити МКАС про будь-які обставини, які можуть викликати обґрунтовані сумніви щодо її неупередженості та незалежності під час розгляду конкретного спору. Арбітр повинен негайно довести до відома МКАС і сторін про будь-яку таку обставину, якщо вона стає йому відома згодом під час арбітражного розгляду (ст. 28 Регламенту);

3) при призначенні арбітра Президент ТПП України зважає на будь-які вимоги, що ставляться до кваліфікації арбітра угодою сторін, і такі міркування, які можуть забезпечити призначення незалежного і неупередженого арбітра, а в разі призначення одноособового або третього арбітра бере також до уваги бажаність призначення арбітром особи іншого громадянства, ніж громадянство, до якого належать сторони (ч. 5 ст. 11 Закону, ст. 29 Регламенту).

Порядок відводу арбітра:

1. Кожна із сторін має право заявити про відвід арбітра, якщо існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви щодо його незалежності чи неупередженості, або якщо він не має кваліфікації, обумовленої угодою сторін.

2. Сторона може заявити відвід арбітру, якого вона призначила або у призначенні якого вона брала участь, лише з причин, що стали їй відомі після його призначення.

3. Письмова мотивована заява сторони про відвід арбітра (з копіями для складу Арбітражного суду та іншої сторони) повинна бути подана до МКАС не пізніше 15 днів після того, як стороні стало відомо про сформування складу Арбітражного суду або про будь-які обставини, які можуть бути підставою для відводу. Якщо сторона не заявила про відвід у зазначений строк, вважається, що вона відмовилася від свого права заявити такий відвід. Секретаріат МКАС зобов'язаний надати іншій стороні можливість прокоментувати відвід.

Якщо арбітр, якому заявлено відвід, сам не відмовиться від участі у розгляді справи або інша сторона не погоджується з відводом арбітра, питання про відвід арбітра вирішується Президією МКАС. Президія МКАС має право за власною ініціативою вирішити питання про відвід арбітра за наявності підстав. При прийнятті рішення про відвід арбітра Президія МКАС не зобов'язана мотивувати своє рішення.

Якщо заяву сторони про відвід арбітра не задоволено Президією МКАС, сторона, яка заявляє відвід, може протягом 30 днів після отримання повідомлення про рішення про відхилення відводу просити Президента ТПП України прийняти постанову про відвід, яка не підлягає оскарженню. Поки прохання сторони очікує на своє вирішення, склад Арбітражного суду, включаючи арбітра, якому заявлено відвід, може продовжити арбітражний розгляд та винести арбітражне рішення (ст. 12, 13 Закону, ст. 30 Регламенту).

Порядок припинення повноважень (мандата) арбітра:

1. У випадку, коли арбітр юридично чи фактично виявляється неспроможним виконувати свої функції або невиправдано довго не здійснює їх з інших причин, повноваження арбітра можуть бути припинені при заяві про самовідвід або за угодою сторін. Рішення про припинення повноважень арбітра із зазначених вище підстав може бути прийняте також Президією МКАС за власною ініціативою.

2. За наявності розбіжностей щодо будь-якої з таких підстав будь-яка сторона може звернутися до Президента ТПП України з проханням вирішити питання про припинення повноважень арбітра. Постанова Президента ТПП України оскарженню не підлягає (ст. 14 Закону, ст. 31 Регламенту).

Порядок заміни арбітра:

1. Якщо арбітр відмовився від прийняття на себе функцій арбітра, або був відведений, або дію його повноважень припинено, або в силу яких-небудь інших причин він не може брати участі у розгляді справи, новий арбітр призначається згідно з правилами, які були застосовані при призначенні арбітра, якого замінюють.

2. У випадку заміни одноособового арбітра всі слухання у справі, які мали місце до його заміни, повинні бути повторені. У випадку заміни арбітра при колегіальному розгляді спору новий арбітр приймає розгляд у тому стані, в якому він знаходився на момент вибуття попереднього арбітра. В разі необхідності і з урахуванням думки сторін, змінений склад Арбітражного суду може заново розглянути питання, розглянуті на попередніх засіданнях складу Арбітражного суду, які відбулися до заміни арбітра.

3. Якщо питання про зміну у складі Арбітражного суду виникає після закінчення слухань у справі, Президія МКАС, із врахуванням думки членів складу Арбітражного суду, які зберігають свої повноваження, та сторін, а також виходячи з обставин справи, може прийняти рішення про завершення розгляду складом Арбітражного суду, який залишився (ст. 15 Закону, ст. 32 Регламенту).

Підготовка справи до арбітражного розгляду

Підготовка справи до арбітражного розгляду визначається ст. 33-34 Регламенту.

Склад Арбітражного суду перевіряє стан підготовки справи до арбітражного розгляду і, якщо вважає за необхідне, вживає додаткових заходів з підготовки справи, зокрема, вимагає від сторін письмові пояснення, докази та інші додаткові документи. Якщо вживаються додаткові заходи з підготовки справи, то складом Арбітражного суду або згідно з його розпорядженням генеральним секретарем МКАС встановлюються строки, протягом яких ці додаткові заходи повинні бути здійснені.

Про час і місце проведення засідання Арбітражного суду та персональний склад арбітрів генеральний секретар МКАС повідомляє сторонам повістками, які надсилаються за 30 днів до дня проведення такого засідання.

Цей строк за письмовою угодою сторін може бути скорочено або продовжено. У разі необхідності проведення подальших усних слухань справи дати їхнього проведення визначаються складом Арбітражного суду з урахуванням конкретних обставин справи.

Сторонам завчасно повинно бути надіслане повідомлення про будь-яке засідання складу Арбітражного суду, яке проводиться з метою огляду товарів, іншого майна чи документів.

7. Процедура проведення арбітражного розгляду врегульована ст. 16-27 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та ст. 35-47 Регламенту.

Право третейського суду вирішити питання про свою компетенцію. Сформований склад третейського суду має право визначитися з питанням своєї компетенції у цьому розгляді справи. Ці питання врегульовуються ст.16 Закону та ст. 3 Регламенту.

Сформований склад Арбітражного суду для розгляду конкретної справи при вирішення питання про свою компетенцію має право:

1. Прийняти постанову про свою компетенцію, в тому числі стосовно будь-яких заперечень щодо наявності або дійсності арбітражної угоди. Винесення третейським судом рішення про недійсність договору не тягне за собою в силу закону недійсність арбітражного застереження.

2. Прийняти заяву про перевищення меж своєї компетенції, зроблену пізніше, якщо він визнає затримку виправданою.

3. У разі оскарження стороною постанови про компетенцію Арбітражного суду до державного суду може продовжувати розгляд та прийняти арбітражне рішення.

У ході арбітражного розгляду сторони мають право зробити такі заяви щодо «компетенції» складу Арбітражного суду:

1. Заяву про відсутність у третейського суду компетенції. Може бути зроблена не пізніше подання заперечень щодо позову. Призначення стороною арбітра або її участь у призначенні арбітра не позбавляє сторону права зробити таку заяву (ч. 2 ст. 16 Закону).

2. Заяву про те, що третейський суд перевищує межі своєї компетенції. Може бути зроблена, як тільки питання, яке, на думку сторони, виходить за ці межі, буде поставлено в ході арбітражного розгляду. Третейський суд може в будь-якому з цих випадків прийняти заяву, зроблену пізніше, якщо він визнає затримку виправданою (ч. 2 ст. 16 Закону).

В обох випадках третейський суд має право винести постанову щодо цих заяв, або як з питання попереднього характеру, або в рішенні щодо суті спору. Якщо третейський суд винесе постанову з питання попереднього характеру, що він має компетенцію, будь-яка сторона може протягом 30 днів після отримання повідомлення про цю постанову просити орган прийняти рішення з цього питання; таке рішення не підлягає ніякому оскарженню; поки таке прохання чекає на своє вирішення, третейський суд може продовжувати розгляд та прийняти арбітражне рішення. Таким органом відповідно до ст. 3 Регламенту МКАС при ТПП України може бути Шевченківський районний суд м. Києва, за місцем знаходження МКАС при ТПП України. Крім того, Регламент уточнює, що сторона оспорює таку постанову складу Арбітражного суду шляхом звернення з клопотанням про її скасування.

Аналіз теорії та практики застосування процесуального принципу «компетенції компетенції» дає підстави для висновку про те, що йому притаманні дві головні риси: перша полягає в тому, що порушення та виконання арбітражного судочинства не можуть бути припинені одностороннім волевиявленням жодної з сторін спору щодо правових засад та обсягу компетенції арбітрів. Отримавши подібні заперечення з боку учасника спору, арбітри не зобов’язані припинити арбітражне судочинство, а, навпаки, можуть (тобто мають компетенцію) самостійно їх розглянути і у випадку доведення необґрунтованості таких заяв продовжити розгляд справи по суті; друга виражається в тому, що відповідні дії арбітрів не зумовлюють визнання подальшого арбітражного судочинства як неправомірного акту, тобто вони (такі дії) не виступають правовою підставою для невизнання арбітражного рішення по суті спору.

Сформований склад Арбітражного суду має право давати розпорядження про вжиття забезпечувальних заходів. Якщо сторони не домовились про інше, третейський суд може на прохання будь-якої сторони розпорядитися про вжиття якою-небудь стороною таких забезпечувальних заходів щодо предмета спору, які він вважає необхідними. Третейський суд може зажадати від будь-якої сторони надати належне забезпечення у зв'язку з такими заходами (ст. 17 Закону). Однак примусової сили вони не мають, тому сторона повинна добровільно виконати таке розпорядження складу Арбітражного суду.

У світі широко застосовуються два способи вирішення спорів: ex bono et aequo («по доброті і справедливості»), а також amіable composіteurs («дружніх посередників»). Згідно зі ст. 28 Закону міжнародний комерційний арбітражний суд може розглядати та вирішувати спори «по справедливості», тобто забрати спір з-під дії права та вирішувати їх за внутрішнім переконанням арбітрів.

Вибір норми, що застосовуються до суті спору.

Третейський суд вирішує спір згідно з такими нормами права, які сторони обрали як такі, що застосовуються до суті спору. Якщо в ньому не висловлено іншого наміру, будь-яке положення права або системи права будь-якої держави повинно тлумачитись як таке, що безпосередньо відсилає до матеріального права цієї держави, а не до її колізійних норм.

В разі відсутності якої-небудь вказівки сторін третейський суд застосовує право, визначене згідно з колізійними нормами, які він вважає застосовними.

Третейський суд приймає рішення ex aequo et bono, або як «дружній посередник», лише в тому разі, коли сторони прямо уповноважили його на це (ст. 28 Закону України).

Застосовним правом, що регулює відносини сторін щодо укладеної зовнішньоекономічної угоди, слід вважати матеріально-правові норми, які містяться в нормативних актах національного законодавства та міжнародно-правових актах, які сторони за взаємною згодою обирають. Обираючи застосовне право, учасники контракту можуть включити до арбітражної угоди умову про те, що спори з нього будуть вирішуватися відповідно до національного законодавства певної держави Слід погодитися з В.А.Канашевським, який вважає, що проблему застосовного права необхідно розуміти широко, оскільки є можливість вибору не тільки застосовного національного права, але і різних правових систем (національної та міжнародної), а також можливості вибору між різними джерелами права в рамках однієї правової системи.

Арбітри не зв'язані колізійними нормами держави, на території якої розглядається справа, а встановлюють застосовне право в силу колізійних норм, які вважатимуть застосовними. Так, суд вирішує спори на основі застосовних норм матеріального права, визначеного угодою сторін, а за відсутності такої угоди – керуючись правом, певним арбітражем згідно з колізійними нормами, які він вважає застосовними. Для встановлення права, застосовного до суті спору, арбітри найбільш часто використовують колізійні норми місця арбітражу; колізійні норми, які арбітраж вважає застосовними в конкретному випадку; принцип найбільш тісного зв’язку; «прямий метод», що полягає в обранні арбітрами застосовних правових норм без звернення до колізійних норм.

Основні правила арбітражної процедури:

1. Сторони можуть на власний розсуд домовитися про процедуру розгляду справи складом Арбітражного суду (однак необхідно дотримуватися положень Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж).

2. У разі відсутності угоди сторін склад Арбітражного суду може з дотриманням положень Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» проводити арбітражний розгляд таким чином, який він вважає належним. Повноваження, надані складу Арбітражного суду, включають повноваження на визначення допустимості, належності, істотності та значущості будь-якого доказу.

3. Питання процедури можуть вирішуватися головою складу Арбітражного суду одноособово за умови, що його уповноважать на це члени складу Арбітражного суду.

4. За умови дотримання будь-якої іншої угоди сторін склад Арбітражного суду приймає рішення про те, чи проводити усне слухання справи для подання доказів або для усних дебатів, чи здійснити розгляд тільки на підставі документів та інших матеріалів. Проте, окрім випадку, коли сторони домовилися не проводити усного слухання, склад Арбітражного суду повинен провести таке слухання на відповідній стадії розгляду, якщо про це просить будь-яка із сторін.

5 . Сторони можуть брати участь в арбітражному розгляді як безпосередньо, так і через належним чином уповноважених представників.

6. Сторона може просити склад Арбітражного суду про слухання справи за її відсутності. У разі неявки будь-якої сторони на слухання або не подання документальних доказів, – третейський суд може продовжити розгляд та прийняти рішення на підставі доказів, які є у справі (стаття 25 Закону). Ст. 38 Регламенту уточнюється, що якщо сторони не домовилися про інше, в тих випадках, коли без зазначення поважної причини відповідач не подає своїх заперечень щодо позову, склад Арбітражного суду продовжує розгляд, не розцінюючи таке неподання саме по собі як визнання тверджень позивача. Таке положення вказує на об’єктивність та неупередженість розгляду справи арбітрами.

7. Сторонам досить завчасно повинно бути надіслано повідомлення про будь-яке слухання та про будь-яке засідання третейського суду, що проводиться з метою огляду товарів, іншого майна або документів (ч. 2 ст. 24 Закону). Недоліком цього положення є невизначеність строків надіслання повідомлення. Не дає відповіді і щодо питання «завчасного» надсилання повідомлення і Регламент МКАС. Тобто, питання «завчасності» вирішується самими сторонами або ж складом Арбітражного суду.

Необхідно пам’ятати, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» будь-яке письмове повідомлення вважається отриманим, якщо воно доставлено адресату особисто або на його комерційне підприємство, за його постійним місцем проживання або поштовою адресою; коли останні не можуть бути встановлені шляхом розумного наведення довідок, письмове повідомлення вважається отриманим, якщо воно надіслано за останнім відомим місцезнаходженням комерційного підприємства, постійним місцем проживання чи на поштову адресу рекомендованим листом або будь-яким іншим чином, який передбачає реєстрацію спроби доставки цього повідомлення; повідомлення вважається отриманим в день такої доставки.