- •Розділ 1 загальна характеристика миючих засобів
- •Історія виникнення перших миючих засобів
- •Різновиди миючих засобів
- •Комплексна характеристика об’єкту дослідження
- •Розділ 2 наші дослідження
- •2.1. Методи досліджень
- •2.2. Вивчення властивостей миючих засобів
- •2.3. Вплив синтетичних миючих засобів на людину
- •2.4. Вплив синтетичних миючих засобів на природу
- •Розділ 3 перспективи
- •3.1. Захист навколишнього середовища від забруднення синтетичними мийними засобами
- •3.2. Альтернативні мийні засоби
- •3.3. Перспективи проекту
- •Висновки
Розділ 3 перспективи
3.1. Захист навколишнього середовища від забруднення синтетичними мийними засобами
Є влучний вислів: «Немає отрути, існує перебільшення дози.» Це стосується і синтетичних мийних засобів.
Людина завжди розглядала навколишнє середовище як джерело своїх життєвих ресурсів, за рахунок нього задовольняла власні потреби, не враховуючи при цьому можливих негативних екологічних наслідків.
Менше століття тому, коли масштаби виробництва мийних засобів (спершу мила) були невеликими, від того, що воду після прання виливали будь-де, природа не потерпала. Нині ж, особливо в місцях впливу відходів банно-пральних комбінатів, відбуваються незворотні зміни в рослинному і тваринному світі. Не проходить безслідно неконтрольований вилив води після прання білизни, миття автомобілів різноманітними синтетичними мийними засобами і в індивідуальних господарствах. Ми вважаємо, потрібно створювати очисні споруди для води після прання, щоб завдавати меншої шкоди навколишньому середовищу. А також пункти прийому деяких відходів побутової хімії.
Потрібно зазначити, що синтетичні мийні засоби можуть викликати алергію, подразнення шкіри рук, органів зору і дихання. Тому мають бути дотримані заходи індивідуального захисту.
Щоб захистити навколишнє середовище від забруднення синтетичними мийними засобами, потрібно використовувати їх у помірних кількостях. Тоді буде більше гарантії, що засіб витрачатиметься повністю і не створюватиметься його надлишок, який і потрапляє в навколишнє середовище. Актуальним наразі є пошуки промислових способів утилізації надлишкового надходження синтетичних мийних засобів у водойми і ґрунт.
3.2. Альтернативні мийні засоби
Останнім
часом з'явилося безліч його видів, і
воно стало альтернативою милу, яке
виготовляється на фабриках і заводах. Адже,
мило,
в яке виробники, для того, щоб зменшити
його собівартість, часто додають
речовини, які мало, чим корисні, для
шкіри, а то й зовсім шкідливі. Тому мило
ручної роботи, яке виготовляється з
натуральної сировини і стало таким
популярним. Звичайно, варто натуральне
мило недешево. Хоча все ж можна спробувати
самостійно зробити домашнє мило і при
цьому заощадити. Головне дотримуватися
технологію виробництва і запобіжні
заходи. Для багатьох жінок миловаріння
ставати улюбленим хобі, де вони можуть
дати волю своїй фантазії. Є безліч видів
домашнього мила, які розрізняються
основою, яка береться для нього, що
додаються ефірними маслами, барвниками
і скрабами.
Також зараз дуже часто використовують суміші господарського мила та соди для прання. Пропоную до вашої уваги один із рецептів. «Гель для прання». Беремо кальциновану соду (пральна сода) - 40г, будь-яке господарське мило) - 50г, вода-1 літр. Натремо на тертці мило, вливаємо 1літр води, ставимо на водяну баню. Мило чудесним чином розчинилося і цей мильний розчин ми вливаємо в каструлю з содовим розчином. Віднесемо на віконце, щоб вистигло. Коли вистигне, потрудимося товкачем і зробимо пюре для зручності користування. Складаємо у коробку для подальшого використання у пранні.
Не менш ефективним є столовий оцет. Він є прекрасним відбілюючим засобом, вбиває мікроби і з легкістю розчиняє жири.
Оцет має унікальну властивість видаляти запахи – випаровуючись сам, він знищує і неприємні запахи. Наприклад, якщо у вас на кухні після приготування їжі з’явилися неприємні аромати (після смаження риби, чогось жирного, часнику і т.д.), то позбутися від них можна так: налити в сковорідку трохи оцту і поставити на слабкий вогонь – неприємні запахи швидко випаруються. Якщо у вас в хлібниці з’явився запах, то від нього теж легко позбутися – протерти губкою, обмокнувши її попередньо в оцті.
Дуже зручно завести на кухні пульверизатор з розчином вода+оцет. Таким розчином легко користуватися і він завжди буде під рукою. Ним можна мити внутрішню поверхню мікрохвильової печі, емальований посуд, газові плити. Ще одне цікаве застосування цього розчину – ним бажано обполіскувати фрукти, це свого роду дезінфекція. Особливо ця процедура корисна влітку, коли є підвищений ризик кишкової інфекції.
Дерев’яні кухонні дошки вимагають особливої уваги. Ми навіть не замислюємося про те, скільки мікробів може накопичуватися в їхніх тріщинках. Тому обробляти їх розчином води з оцтом потрібно обов’язково!
Позбутися від накипу в чайнику також можна і за допомогою оцту – додати його в воду і прокип’ятити.
Поєднавши сіль з оцтом, ви отримаєте своєрідний скарб. Ним добре очищати зовнішню поверхню забруднених каструль.
А от гірчичний порошок може замінити засіб від жиру. Насипати трохи порошку на жирну тарілку (або будь-який інший жирний посуд), додати теплої води – і тарілка чудово відмивається навіть у холодній воді.
Всі ми чудово знаємо лимонну кислоту. Вона допоможе відбілити поверхні, а також знезаражує їх, усуває запахи. Лимонну кислоту можна розчинити у воді і протерти поверхні плити, каструлі та ін..
За допомогою лимонної кислоти дуже легко позбутися від накипу. Для того, щоб видалити накип у чайнику, потрібно висипати у нього один пакетик лимонної кислоти, залити водою і кілька хвилин прокип’ятити кілька разів (вода охолола – включили ще раз, міняти воду не потрібно, так 2-3 рази). Такий спосіб підходить як для електричних чайників так і для звичайних. Позбутися від накипу таким способом ще можна і в пральних машинах: засипаємо два пакети лимонної кислоти прямо в барабан і включаємо машинку на найвищу температуру. Машинка має попрацювати без білизни. Таку процедуру необхідно повторювати раз у три місяці.
