2.4. Вплив синтетичних миючих засобів на природу

В кінці 1950-х років знайдене несподіване і неприємне явище. У багатьох промислових населених пунктах каналізація стала переповнюватися піною. Хмари брудної піни громадилися над стоками, вітер розносив пластівці піни по околицях. Це створювало загрозу здоров'ю, оскільки піна з каналізації могла бути джерелом інфекції. Більш того, в багатьох країнах (у США – особливо на Лонг-Айленді) щось трапилося з підземними водами, використовуваними для водопостачання: водопровідна вода стала пінитися. Було очевидно, що причина в синтетичних миючих засобах: після 1953р. їх стали   купувати більше, ніж мило. Але залишилося питання: чому ж нічого подібного не траплялося раніше?

Були знайдені ґрунтові бактерії, здатні «переварювати» молекули мила, але синтетичні миючі засоби бактерії не могли метаболізувати. Ліпофільна частина молекули є нерозгалуженим ланцюжком вуглецевих атомів, кожний з яких пов'язаний тільки з двома сусідніми атомами вуглецю. А в алкілбензолсульфонаті натрію ліпофільна частина має розгалужений ланцюг вуглецевих атомів. Пранню це не заважає, але в природних жирах, з яких роблять мило, така структура не зустрічається. Тому бактерії не змогли з нею справитися. Проблема була розв'язана шляхом заміни розгалуженого ланцюга в алкілбензолсульфонаті на нерозгалужену. Такий детергент піддається біодеградації, тобто розщеплюється мікроорганізмами. По своїй структурі він достатньо близький до лінійного ланцюга мила, і бактерії можуть з ним справитися. Таким чином, лінійний алкілбензолсульфонат допоміг розв'язати неприємну проблему.

Ґрунтовий покрив Землі є найважливішим компонентом біосфери Землі. Саме ґрунтова оболонка визначає багато процесів, що відбуваються в біосфері. Найважливіше значення ґрунтів полягає в акумуляції органічної речовини, різних хімічних елементів, а також енергії. Ґрунтовий покрив виконує функції біологічного поглинача, руйнівника і нейтралізатора різних забруднень. Якщо ця ланка біосфери буде зруйнована, то функціонування біосфери, що склалося, необоротно порушиться. Саме тому надзвичайно важливе вивчення глобального біохімічного значення ґрунтового покриву, його сучасного стану і зміни під впливом антропогенної діяльності.

У процесі прання із забрудненою водою виливаються у водойми, звідки береться вода для пиття, поливання, для худоби тощо. Відтак з водою та окремими продуктами харчування ці речовини повертаються в організм людини.

Довкілля і наше тіло забруднюють ті складові порошків, які власне й надають їм мийних властивостей - фосфати (солі фосфору, що пом'якшують воду) і ПАР (поверхнево активні речовини). Світове співтовариство, усвідомивши проблему, переглянуло ставлення до т.зв. «побутової хімії». Зокрема, обмежило вміст фосфатів у мийних засобах. До початку 1990-х такі порошки взагалі заборонили більшість країн Європи, США, Канада, Австралія, Японія та інші.

Ми вирішили практичним дослідженням виявити вплив мийних засобів на рослини. У двох пляшках, об’ємом 0,5 л, зробили розчини: у пляшці №1 – мильної води, у пляшці №2 – розчин порошку. На протязі 10 днів я виливала ці розчини на дві невеликі ділянки землі біля свого будинку. Результати показали, що на рослинах протягом цього періоду відбулося погіршення розвитку і функціонування. На траві залишались сліди порошку та мила. Ці розчини також впливають на ґрунтове середовище: зазнають шкоди підземні тварини, мікроорганізми, змінюється і склад ґрунту.

Висновок до 2 розділу: Ми провели різні форми дослідження: лабораторні, стаціонарні, практичні, а також проводили соцопитування. В процесі наших досліджень, ми вивчили властивості миючих засобів, їх вплив на людину і природу.