2.2. Вивчення властивостей миючих засобів

Властивості миючих засобів, особливо, що складаються з синтетичних поверхнево-активних речовин, в процесі зберігання змінюються незначно.

Мило господарське - це миючий засіб, основними складовими якого є натрієві і калієві солі жирних кислот. На торгові підприємства поступає мило господарське тверде в брусках з вмістом 72, 70 і 60% натрієвих солей жирних кислот. Одержують мило омиленням лугами тваринних і рослинних жирів або нейтралізацією жирних кислот содою, де сировиною являються смоляні (із каніфолі) і нафтенові кислоти. Таке мило містить до 47% натрієвих солей жирних кислот, залишки жиру, лугу і інші домішки; мають невисоку миючу здатність і випускають його для спеціальних цілей. Для одержання мила з більшим вмістом жирних кислот в не вистиглу масу (мильний клей) вводять поварену сіль, щоб виділити мило від домішок. Такий процес називається висолюванням, а одержане мило - ядровим з вмістом 60% натрієвих солей жирних кислот [9]. Для покращення споживчих властивостей ядрове мило старанно перетирають на вальцях і формують. Таке мило містить 70-72% натрієвих солей жирних кислот. Випускають господарське мило тверде, для миття посуду і господарських виробів. Воно додатково містить соду і інші добавки.

Якісно миючі засоби оцінюються за їх піноутворенням, яке характеризується висотою та стійкістю утвореної піни. Однак, миючі властивості засобів не можна прямо виводити з характеристик піноутворення.

Отже, ми вирішили перевірити стійкість піни мийних засобів у дистильованій воді та у жорсткій. Спочатку ми приготували розчин господарського мила та прального порошку у дистильованій воді. Потім набрали звичайної води. Далі збовтали такі розчини у пробірках: у пробірці №1 – розчин господарського мила у твердій воді; у пробірці №2 – розчин господарського мила у дистильованій воді; у пробірці №3 – розчин прального порошку у жорсткій воді; у пробірці №4 – розчин прального порошку у дистильованій воді. Після того ми спостерігали, що у твердій воді, на відміну від дистильованої, розчин господарського мила стає мутним та стійкість піни значно знижується, що й було потрібно перевірити.

Також ми визнали рН середовище у розчинах пральних порошків та у мильних розчинах. Спочатку у три пробірки насипали порошки найпоширеніших марок: «Gala», «Лотос», «E». Далі налили води і збовтали розчин. Потім помістили туди лакмусовий папірець. Колір змінився на світло-синій із зеленкуватим відтінком. За шкалою ми визначили, що рН середовище всіх представлених зразків дорівнює 10. Такі самі дії повторили і з милом, обравши для досліду такі марки: «Fax», «Duru», господарське мило 70%. За результатами досліду ми визначили, рН середовище «Fax» і «Duru» дорівнює 5, а от господарського мила 9. Висновок: усі представлені порошки та господарське мило мають лужне середовище, а два інші мила – слабокисле, близьке до середовища шкіри людини.

2.3. Вплив синтетичних миючих засобів на людину

Кожна господиня знає, що пральні порошки дуже розрізняються за якістю прання. Ті порошки, які чудово справляються із забрудненням в гарячій воді, можуть виявитися неспроможні при пранні в холодному, а засоби для ручного прання погано підходять для використовування в пральній машині. Як же підібрати відповідний пральний порошок? В більшості випадків потрібно просто уважно вивчати анотацію, що є на упаковці, і не застосовувати продукцію, призначену для певних умов використовування, не за призначенням[10].

Небезпеку при недбалому використанні становлять навіть звичайні порошки для прання білизни. До складу цих миючих засобів входять ПАР, фосфати та ін. Чим вищий вміст ПАР, тим ефективніший порошок. Але в цьому і полягає основний парадокс: чим кращий порошок, тим більша кількість шкідливих речовин залишається на одязі і білизні. І тим гірший вплив виявляється на організм. Відмиваючи забруднення, активні речовини адсорбуються на поверхні тканини, і видалити їх украй складно. ПАР можуть викликати лущення і сухість шкіри, іноді провокують алергію, особливо схильні до такого впливу діти. Кількість ПАР має бути зазначена на етикетках. Але, на жаль, це практикують далеко не всі виробники. Але якщо кількість все ж зазначено, то краще купувати миючі засоби з часткою ПАР не більше 5%.

Це ж правило поширюється і на фосфати, їх частка має становити не більше 5%. Чим менше фосфатів міститься в миючих засобах, тим краще. У багатьох країнах Європи фосфати вже не застосовуються. Ця добавка призначена для пом'якшення води. Коли вода стає досить м'якою, порошок зможе відіпрати так звані «стійки плями». Але самі фосфати теж важко вивести і після прання вони погано змиваються з одягу, а з тканини цілком можуть проникнути в організм через шкіру. Навіть дуже ретельне полоскання не змиває їх повністю. Але більшу частину фосфатів все ж таки можна вимити, якщо після прання обполіскувати одяг і білизну мінімум 5 разів у гарячій воді і 2 рази в холодній.

Якщо грамотно використовувати миючі засоби, то ризик негативного впливу можна відчутно знизити в разі, якщо миючий засіб не є підробкою. Виявити фальшивий товар можна за запахом. Зазвичай до складу підроблених миючих засобів входять високотоксичні засоби з їдким запахом, який перебивається сильними ароматами. Фальшивий пральний порошок визначається також за зовнішнім виглядом коробки, її герметичністю і якістю поліграфії: кольори, як правило, тьмяні, літери нечіткі, легко стираються рукою, а порошок прокидається через кути, оскільки низький технічний рівень обладнання не дозволяє добитися герметичності коробки.

Також слід уникати миючих засобів, у складі яких є наступні речовини:

- гідрохлорид натрію (інколи зазначається як sodium hypochlorite). Ця сполука часто використовується як відбілювач і може викликати дуже небажані наслідки;

- нафтові дистиляти. Входять до складу поліролей для металевих поверхонь і можуть впливати на зір і нервову систему;

- феноли і крезоли. Ці бактерицидні речовини дуже їдкі і можуть викликати діарею, запаморочення, втрату свідомості і порушення функцій нирок і печінки;

- нітробензол. Токсична речовина. Всмоктується через шкіру, чинить сильну дію на центральну нервову систему, порушує обмін речовин, викликає захворювання печінки, окисляє гемоглобін в метгемоглобін.

- формальдегід. Канцероген, що викликає сильне подразнення очей, горла, шкіри, дихальних шляхів і легенів.

Мило має деякий вплив на людину. Верхній найтонший шар шкіри має слабокислу реакцію (рН 5,5) і за рахунок цього перешкоджає проникненню хвороботворних бактерій і більш глибокі шари шкіри.

Часте вмивання з милом змінює рН шкіри та призводить до зниження природної захисної реакції.[4]