2. Функціональні обов’язки організатора. Взаємозв’язок у діяльності класного керівника, класовода і організатора виховної роботи в школі

Основними напрямами діяльності педагога-організатора є: сприяння розвитку і

діяльності дитячих громадських організацій; організація дозвілля учнів.

1. Організовує  проведення організаційно-масової та культурно-освітньої роботи з учнями.  2. Інформує учнів про діючі дитячі й молодіжні організації, об’єднання.  3. Організовує  наочне оформлення школи за тематикою роботи, яку проводить.  4. Організовує  учнів до роботи в гуртках, секціях, клубах, товариствах за інтересами у школі та позашкільних закладах.  5. Організовує дозвілля учнів під час шкільних канікул.  6. Організовує  роботу органів учнівського самоврядування і шкільних громадських організацій, надає їм організаційно-методичну допомогу і сприяє створенню умов для діяльності.  7. Планує свою роботу, веде у встановленому порядку документацію.  8. Здійснює підбір тематичного матеріалу, розробляє сценарії шкільних заходів.  9. Здійснює підготовку шкільних команд для участі у загальноміських творчих конкурсах, змаганнях.  10. Забезпечує роботу шкільної радіогазети.  11. Веде облік участі та рейтинг класних колективів у культурно-масовому житті школи, міста.  12. Організовує  консультативну допомогу батькам, педагогічним працівникам.  13. Сприяє впровадженню у виховний процес кращих народних традицій, звичаїв, обрядів.  14. Сприяє оновленню змісту і форм культурно-масової роботи з учнями, організовує їхню колективно-творчу діяльність відповідно до вікових інтересів.  15. Сприяє класним керівникам у проведенні культурно-освітньої роботи з учнями, змістовній організації відпочинку та дозвілля.  16. Відповідає за здоров’я і безпеку учнів під час проведення заходів, дотримується норм і правил охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту.  17. Супроводжує учнів на загальноміські заходи.  18. Удосконалює проведення традиційних виховних заходів та опановує новітні методики організації культурно-освітньої діяльності.  19. Постійно підвищує свій культурний, освітній та фаховий рівень.  20. Погоджує свою роботу з директором школи, заступником директора школи з навчально-виховної роботи.    

ПОСАДОВІ ОБОВ’ЯЗКИ ПЕДАГОГА-ОРГАНІЗАТОРА

Організовує:

• проведення організаційно-масової та культурно-освітньої роботи в дитячих та юнацьких

організаціях, дозвілля та відпочинку дітей за місцем проживання;

• діяльність дитячих і громадських організацій, об’єднань, допомагає в плануванні їхньої

діяльності на принципах добровільності, самостійності, гуманності і демократизму з урахуванням ініціативи, запитів і потреб учнів;

• умови для широкого інформування учнів про діючі дитячі й молодіжні організації,

об’єднання;

• наочне оформлення школи за тематикою роботи, яку проводить;

• дітей і підлітків до роботи в гуртках, секціях, клубах, товариствах за інтересами школи, в

позашкільних закладах, за місцем проживання. Особливу увагу приділяє дітям, схильним до правопорушень, з неблагополучних сімей;

• заходи щодо попередження бездоглядності та правопорушень серед неповнолітніх,

здійснює індивідуальну роботу з педагогічно занедбаними дітьми, підлітками.

• канікулярний відпочинок учнів;

• літній відпочинок школярів: створення оздоровчих таборів різних типів, залучення до

них, в першу чергу, дітей-сиріт, напівсиріт, дітей із багатодітних, малозабезпечених, неблагополучних сімей;

• роботу органів учнівського самоврядування і шкільних громадських організацій, надає

їм організаційно-методичну допомогу і сприяє створенню умов для діяльності;

• планування своєї роботи, веде у встановленому порядку документацію;

• консультативну допомогу батькам, педагогічним працівникам.

Сприяє:

• впровадженню кращих народних традицій, звичаїв, обрядів, свят, вихованню поваги до

рідної мови, народного танцю, пісні, музики;

• оновленню змісту і форм діяльності організацій, об’єднань, організовує їхню

колективно-творчу діяльність відповідно до вікових інтересів учнів і вимог життя;

• розвитку і задоволенню інтересів, організації дозвілля молодших школярів, вихованців

груп продовженого дня;

• класним керівникам, вихователям у проведенні культурно-освітньої роботи з учнями,

змістовній організації відпочинку та дозвілля.

Має право на:

• самостійний вибір форм і методів роботи з учнями і планування її на основі плану

роботи школи і педагогічної діяльності;

• участь в управлінні школою в порядку, визначеному Статутом школи; участь у роботі

педагогічної ради школи;

• захист професійної честі й гідності;

• ознайомлення зі скаргами й іншими документами, що містять оцінку його роботи,

надання щодо них пояснень;

• захист своїх інтересів самостійно і/або через представника, в тому числі адвоката, у

випадку дисциплінарного або службового розслідування, пов’язаного з порушенням педагогом норм професійної етики;

• конфіденційність дисциплінарного (службового) розслідування, за винятком випадків,

передбачених законодавством;

• підвищення своєї кваліфікації;

• атестацію на добровільній основі на відповідну кваліфікаційну категорію;

• надання учням під час занять, перерв обов’язкових для виконання розпоряджень, які

стосуються організації занять і дотримання дисципліни, притягнення учнів до дисциплінарної відповідальності у випадках і в порядку, встановлених Правилами заохочення і покарання учнів школи.

Відповідає за:

• організацію роботи шкільної дитячої організації та учнівського самоврядування,

планування роботи дітей за віковими групами у об’єднаннях;

• завдані школі або учасникам навчального процесу збитки у зв’язку з виконанням

(невиконанням) своїх посадових обов’язків педагог-організатор несе матеріальну відповідальність у порядку і в межах, визначених трудовим і/або цивільним законодавством;

• здоров’я і безпеку довірених йому учнів, дотримується норм і правил охорони праці,

техніки безпеки і протипожежного захисту;

• дотримання етичних норм поведінки, які відповідають громадському статусу педагога в

школі, в побуті, в громадських місцях.

Погоджує свою роботу з директором школи, заступником директора школи з виховної роботи.

Звітує про участь учнів у конкурсах, оглядах та інших заходах перед директором школи.

Поняття позакласної та позашкільної виховної роботи

Важлива роль у вихованні учнів, розширенні й поглибленні їхніх знань, розвиткові творчих здібностей належить спеціально організованій виховній роботі у позанавчальний час. Таку роботу називають позакласною та позашкільною.

Позакласна робота — різноманітна освітня і виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організована в позаурочний час педагогічним колективом школи.

Позашкільна робота — освітньо-виховна діяльність позашкільних закладів для дітей та юнацтва.

Головною метою виховання дітей і молоді є підготовка гармонійно розвиненої, суспільно активної особистості. Досягнення цієї мети забезпечується високим рівнем навчальної роботи, а також постійним вдосконаленням системи виховної роботи у загальноосвітніх закладах.

Обидва види роботи мають спільні завдання і передбачають застосування переважно однакових засобів, форм і методів виховання.

Завдання позакласної та позашкільної роботи — закріплення, збагачення та поглиблення знань, набутих у процесі навчання, застосування їх на практиці; розширення загальноосвітнього кругозору учнів, формування в них наукового світогляду, вироблення вмінь і навичок самоосвіти; формування інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей та нахилів; організація дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг; поширення виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання.

Її зміст визначається загальним змістом виховання учнівської молоді, який передбачає розумове, моральне, трудове, естетичне і фізичне виховання.

Позакласна та позашкільна робота має свої специфічні принципи:

Добровільний характер участі в ній cприяє тому, що учні можуть обирати профіль занять за інтересами. Педагоги за таких умов повинні ретельно продумувати зміст занять, використовуючи нові, ще не відомі учням факти, форми і методи, які б посилювали їх інтерес.

Суспільна спрямованість діяльності учнів. Зміст роботи гуртків, клубів та інших форм діяльності, відповідав потребам розбудови української держави, відображав досягнення сучасної науки, техніки, культури і мистецтва.

Розвиток ініціативи і самодіяльності учнів. У позакласній і позашкільній діяльності слід ураховувати бажання школярів, їх пропозиції, щоб кожен із них виконував цікаву для себе роботу.

Розвиток винахідливості, дитячої технічної, юннатської та художньої творчості.

Зв'язок з навчальною роботою. Позакласна та позашкільна робота повинна бути логічним продовженням навчально-виховної роботи, яка здійснюється на уроках.

Використання ігрових форм, цікавість, емоційність.