
- •1.Призначення форм та їх основні типи.
- •2.Режими перегляду та структура форми, компоненти вікна Конструктора форм.
- •3.Огляд основних елементів управління.
- •4.Створення простих форм.
- •Типи зв’язків між таблицями
- •Відкриття вікна «Зв’язки»
- •7.Етапи створення кнопкової форми
- •Сервис/Служебные программы/Диспетчер кнопочных форм.
- •10.Робота з об’єктами керування в формах .
- •11.Технологія створення підпорядкованих форм.
- •12.Призначення звітів, засоби їх створення.
- •13.Сортування та групування даних у звіті.
- •14.Формування розрахункових полів.
- •21.Типи моделей баз даних.
- •22.Структура інформаційної моделі предметної області.
- •23.Міжтабличні зв'язки в реляційній базі даних.
- •24.Правила нормалізації.
- •26.Первинний ключ, альтернативний ключ та зовнішній ключ. Характеристика, особливості та призначення.
- •20. Характеристика типів даних.
Типи зв’язків між таблицями
Існує три типи зв’язків між таблицями.
Зв’язок «один-до-багатьох»
Розглянемо базу даних відстеження замовлень, яка включає таблицю «Клієнти» й таблицю «Замовлення». Клієнт може розмістити будь-яку кількість замовлень. Таким чином, для будь-якого клієнта, представленого в таблиці «Клієнти», в таблиці «Замовлення» може міститися багато замовлень. Отже, взаємозв’язок між таблицями «Клієнти» та «Замовлення» є зв’язком «один-до-багатьох».
Щоб представити зв’язок «один-до-багатьох» у структурі власної бази даних, візьміть первинний ключ на стороні зв’язку «один» і вставте його як додаткове поле або поля в таблицю на стороні зв’язку «багато». У цьому разі, наприклад, нове поле — поле ідентифікатора з таблиці «Клієнти» — потрібно додати до таблиці «Замовлення» та назвати його «Ідентифікатор клієнта». Потім Access зможе використати номер із поля «Ідентифікатор клієнта» в таблиці «Замовлення» для пошуку користувачів, які відповідають певним замовленням.
Зв’язок «багато-до-багатьох»
Розглянемо зв’язок між таблицями «Товари» та «Замовлення». В одному замовленні може бути вказано кілька товарів. З іншого боку, один товар може зустрічатися в багатьох замовленнях. Таким чином, кожному запису в таблиці «Замовлення» може відповідати багато записів у таблиці «Товари». Крім того, кожному запису в таблиці «Товари» також може відповідати багато записів у таблиці «Замовлення». Такий тип зв’язку називається зв’язком «багато-до-багатьох», оскільки будь-якому товару може відповідати багато замовлень, а будь-якому замовленню може відповідати багато товарів. Зауважте, що для виявлення наявних зв’язків «багато-до-багатьох» між таблицями важливо розглянути обидва кінці зв’язку.
Для представлення зв’язку «багато-до-багатьох» потрібно створити третю таблицю, яку часто називають розподільною, щоб розділити зв’язок «багато-до-багатьох» на два зв’язки «один-до-багатьох». Первинний ключ із кожної з двох таблиць потрібно вставити в третю таблицю. У результаті в третій таблиці буде записано усі випадки, або екземпляри, зв’язків. Наприклад, таблиці «Замовлення» та «Товари» пов’язані зв’язком «багато-до-багатьох», який визначатиметься через створення двох зв’язків «один-до-багатьох» із таблицею «Відомості про замовлення». В одному замовленні може зустрічатися багато товарів, і кожний товар може зустрічатися в багатьох замовленнях.
Зв’язок «один-до-одного»
У зв’язку «один-до-одного» кожному запису в першій таблиці може відповідати лише один запис у другій таблиці, а кожному запису в другій таблиці може відповідати лише один запис у першій таблиці. Цей тип зв’язку не дуже поширений, оскільки зазвичай відомості, пов’язані між собою в такий спосіб, зберігаються в одній таблиці. Зв’язок «один-до-одного» можна використовувати для розділення таблиці з великою кількістю полів, для відокремлення частини таблиці з міркувань безпеки або для зберігання даних, які застосовуються лише до підмножини головної таблиці. У разі визначення такого зв’язку обидві таблиці повинні мати спільні поля.