4.Створення простих форм.
Для створення форм, так само як і для виконання ряду інших операцій, в Access передбачено декілька способів. Перерахуємо їх:
використання майстра Автоформаякий автоматично створює форму, що відображає дані з таблиці або запиту;
використання програми Майстер формщо автоматично створює форму після вказівки того, які поля потрібно додати у форму, і визначення декількох параметрів форматування;
застосування режиму конструктора.
Майстри створення форм Без сумніву, найпростіший і швидший спосіб створення форми полягає в застосуванні такого могутнього інструменту Access, як автоматичний майстер. Далі описані два таких майстри:
майстер Автоформа створює форму певного типу і відображає всі дані з таблиці або запиту, причому не ставлячи при цьому ні єдиного питання;
Майстер форм дозволяє користувачеві вибрати тип створюваної форми і що відображаються в ній дані.
Майстер Автоформа
Існує п'ять типів цього майстра, кожен з яких створює певний різновид форми.
Автоформа: у стовпець. Поля шикуються в таблиці один над одним, в один стовпець.
Автоформа: стрічкова. Всі поля шикуються в один ряд, при цьому перше поле таблиці або запиту розташовується зліва в ряду, а подальші поля шикуються поряд, в тому порядку, в якому вони представлені в таблиці або запиті.
Автоформа: таблична. Всі поля таблиці або запиту шикуються у вже знайомому табличному форматі, розподіляючись по рядках і стовпцях. Іншими словами, форма виглядатиме, як звичайна таблиця.
Автоформа: звідна таблиця. Майстер відкриє форму в звідній таблиці (цей тип майстра в книзі не розглядається).
Автоформа: звідна діаграма. Як зрозуміло з назви, форма буде відкрита в режимі звідної діаграми (цей тип майстра також не розглядається).
5.Створення складних форм:
на базі багатотабличного запиту;
Запит на базі декількох зв'язаних таблиць створюється в тій же послідовності, що і з однієї таблиці, лише додається введення імен додаткових таблиць. Вкажіть спочатку ім'я першої таблиці або запиту, на якому має бути заснований створюваний запит, виберіть поля, дані яких потрібно використовувати, а потім вкажіть додаткову таблицю або запит і виберіть потрібні поля. Повторюйте цей крок до тих пір, поки не будуть вибрані всі необхідні поля. У верхній частині макету видно лінії зв'язку між таблицями, а в нижній частині на бланку запиту — імена таблиць і полів. Режим конструктора дозволяє не лише створити новий запит, але і редагувати що існує. У цьому режимі можна додавати поля, задавати порядок сортування і умови відбору. Аби відкрити запит в режимі конструктора, перейдіть у вікно бази даних, на панелі Об'єкти (Objects) виберіть значок Запити (Queries) виділите потрібний запит в правій частині вікна і натискуйте кнопку Конструктор (Design View) на панелі інструментів (мал. 24.4). Якщо запит вже відкритий, то для переходу в режим конструктора в меню Вигляд (View) виберіть команду Конструктор (Design View ) або натискуйте кнопку Вигляд (View) на панелі інструментів. Якщо ви захочете зняти в запиті яке-небудь поля, то в рядку Вивід на екран (Show) зніміть прапорець у відповідному вічку. Аби видалити поле з бланка запиту, клацніть область виділення стовпця і натискуйте клавішу Delete . Для зміни положення поля в запиті помістите покажчик в область виділення стовпця, він набере вигляду жирної стрілки, направленої вниз. Клацніть мишею в області виділення і перемістите виділений стовпець, утримуючи такою, що натискує кнопку миші.
Друк звіту по манних, отриманих в результаті запиту Таблицю, отриману за результатами запиту, можна надрукувати, вибравши в меню Файл (File) команду Друк (Print). Рекомендується спочатку проглянути звіт у вікні Попередній перегляд (Print Preview).
ієрархічних форм;
Алгоритм створення ієрархічної і підпорядкованої форми
З аналізу Схеми даних встановлюємо, яка з таблиць повинна бути головною, а яка першою, другою і т.д. дочірньою. Головною може бути лише таблиця на стороні один і відношенні один-до-багатьох.
Натискуємо кнопку Створити, вибираємо Майстер форм і натискуємо кнопку ОК.
Вибираємо поля, які повинні бути відображені у формі, спочатку з головної таблиці, а потім з дочірніх форм. При цьому щоразу обов’язково дотримуватись правила – спочатку поля з головної, потім – з дочірньої форми.
багатосторінкових форм.
6.Зв’язування форм за допомогою командних кнопок.