1.Призначення форм та їх основні типи.

База даних — це засіб збирання й впорядкування даних. Бази даних можуть містити відомості про людей, товари, замовлення тощо. Багато баз даних починаються як список у текстовому редакторі або електронній таблиці.

Комп’ютерна база даних — це контейнер об’єктів. Одна база даних може містити кілька таблиць. Наприклад, система відстеження інвентарного списку, яка використовує три таблиці, — це не три бази даних, а одна база даних із трьома таблицями. Якщо не було визначено, що потрібно використовувати дані або код з іншого джерела, база даних Access зберігає таблиці в одному файлі, разом з іншими об’єктами, наприклад формами, звітами, макросами та модулями. 

За допомогою програми Access можна:

додавати нові дані до бази даних, наприклад новий предмет до інвентарного списку;

редагувати наявні дані бази даних, наприклад змінювати поточне розташування предмета;

видаляти відомості, якщо, наприклад, предмет було продано або списано;

впорядковувати та переглядати дані різними способами;

спільно користуватися даними з іншими користувачами за допомогою звітів, повідомлень електронної пошти, інтрамережі або Інтернету.

Форми іноді називаються «екранами вводу даних». Це інтерфейси, які використовуються під час роботи з даними, тому вони часто містять кнопки для виконання різних команд. Можна створити базу даних без використання форм, просто редагуючи дані в таблицях даних. Проте більшість користувачів баз даних використовують форми для перегляду, введення та редагування даних у таблицях.

Форми пропонують простий у використанні формат роботи з даними, крім того, до них можна також додавати функціональні елементи, наприклад кнопки. Ці кнопки можна настроїти для визначення даних, що відображатимуться у формі, відкриття інших форм або звітів та для виконання низки інших завдань. Наприклад, є форма «Форма клієнта», у якій виконується робота з даними клієнта. Форма клієнта може містити кнопку, яка відкриває форму замовлення, де можна ввести нове замовлення цього клієнта.

Форми також дають змогу керувати способом взаємодії інших користувачів із даними бази даних. Наприклад, можна створити форму, яка відображає лише певні поля та дозволяє виконувати лише певні операції. Це допомагає захистити дані та забезпечує належне введення даних.

2.Режими перегляду та структура форми, компоненти вікна Конструктора форм.

Форма – це об'єкт бази даних, який допомагає створювати інтерфейс користувача для застосунку бази даних. «Зв’язана» форма – це форма, яка безпосередньо підключена до джерела даних, наприклад таблиці або запиту, і може використовуватися для введення, редагування або відображення даних із цього джерела даних. Ви тамож можете створити «вільну» форму, яка не зв’язується безпосередньо з джерелом даних, але містить кнопки, надписи або інші елементи керування, потрібні для роботи застосунку.

У цій статті йдеться переважно про зв’язані форми. Їх можна використовувати для керування доступом до даних, зокрема визначати, які поля або рядки даних мають відображатися. Наприклад, деяким користувачам може бути потрібно переглядати лише кілька полів у таблиці з багатьма полями. Надання користувачам форми, яка містить лише ці поля, полегшує використання бази даних. Ви можете також додати до форми кнопки та інші функціональні елементи, щоб автоматизувати часто виконувані дії.

Зв’язані форми нагадують вікна, через які користувачі переглядають дані та отримують доступ до бази даних. Ефективна форма прискорює використання бази даних, оскільки користувачам не доводиться шукати потрібні дані. Оформлення форми робить роботу з базою даних приємнішою й ефективнішою. Вона також дає змогу уникнути введення неправильних даних.

Режим конструктора.    У режимі конструктора структура форми відображається більш деталізовано. Відображаються заголовок, розділи колонтитулів і відомостей форми. Під час відображення в режимі конструктора форма фактично не працює, тому під час змінення структури не можна переглянути відповідні дані. Однак, є певні завдання, які легше виконати в режимі конструктора, ніж у поданні розмічування, а саме:

додавання різноманітних елементів керування до форми, наприклад зв'язані рамки об’єктів, розриви сторінок і діаграми;

редагування джерел елементів керування «Текстові поля» у власне текстових полях, без використання вікна властивостей;

змінення розділів форми, наприклад верхнього колонтитула форми або розділу даних;

змінення певних властивостей форми, які не можна змінити в режимі розмічування.