Будова дріжджової клітини

Дріжджові клітини оточені клітинною стінкою і цитоплазматичною мембраною.клітинна стінка скаладається з полісахаридних полімерів-глюкани,хітин,манани

Глюкани забезпечують жорсткість клітинної стінки,тобто всі полімери виконують роль каркасів

Хітин утворюється в тих місцях де відділяється брунька,він заліковує пустоти і утворюються рами,які пливають на форму клітини

В невеликих к-стях є білки манано протеїни

Функції

-ферменти,які розщеплюють великі сполуки,які після цього можуть проникати в клітину

-вони є рецепторами,які сприймають сигнали із зовнішнього середовища-вони є антигенами,які визначають імунологічні властивості дріжджів.В стінці також є кіло токсини,які вбивають інші клітині властивості.

\

Будова бактеріальної клітини

Клітини без’ядерні, без мембран, органел, з рибосомами 70S=30S + 50S.

ДНК замкнута, крім цієї ДНК можуть бути невеличкі кільцеві ДНК, які наз. плазміди. У ході кон’югації бактерії передають плазміди одна одній, таким чином можуть обмінюватися інформацією.

В основі кон‘югації обміну плазмідами є явище, коли в короткий період всі бактерії набувають стійкості до антибіотиків. Кон’югацію бактерій називають статевим актом бактерій. Кон’югація відбувається зовнішньо, але не пов’язана із розмноженням.

Будова поверхневих структур бактеріальної клітини

Основний компонент клітинної стінки бактерії є пептидоглікан – це гетеро полімер, який складається з тетрапептидів і глікану.

Глікан складається з двох полімерів, які повторюються, їх назва Н-ацетил глюкоз аміл(НАГ); Н-ацетил мурамова кислота (НАМ). До НАМ приєднується тетрапептид.

НАМ і НАГ з’єднані В1,4 глікозидним зв’язком. Сусідні тетрапептиди з’єднані між собою пептидними містками. Все є дуже міцно зв’язане.

Структури, які руйнують клітинну стінку : лізоцим і пеніцилін.

Дія лізоциму і пеніциліну на пептидоглікан.

Лізоцим розриває В1,4 глікозидний зв'язок між НАМ і НАГ, він розриває цей каркас на якому все тримається і клітинна стінка рветься на фрагменти у результаті утворюються протопласти – клітини без клітинної стінки.

Літичний фермент міститься у слюні, сльозах.

Ще один агент, який може зруйнувати клітинну стінку бактерій – це продукт метаболізму плісеневого гриба пеніциліум.

Пеніцилін – пригнічує утворення пептидних містків між тетрапептидами. В результаті клітинна стінка – пошарпана. Клітини, які утворюються в результаті дії пеніциліну називають L-форми. Вони можуть відновлювати клітинну стінку, коли в середині відсутній пеніцилін. В такому стані вони можуть утворювати токсини – це призводить до рецидивів захворювань і до бактеріоносійства.

Пеніцилін L-форма – лізоцим протопласт.

Особливості будови клітинної стінки грам-позитивних і грам-негативних бактерій

Всі бактерії поділяють на грам-позитивні і грам-негативні. Цей поділ відбувається на фарбуванні клітин. Цей метод розробив Грам.

Суть методу:

Клітини забарвлюють фіолетовим барвником, тоді розчином люголя, потім промивають спиртом. Одні клітини обезбарвлюються, а інші залишаються синіми – грам-позитивні; обезбарвлені – грам-негативні.

Грам-позитивні – це ті бактерії, які втримують комплекс барвників через те, що в них є певні особливості клітинної стінки.