Токсини цієї клостридії мають гісталітичну (тканинноруйнуючу) дію.

Група 3. Грам +, що не утворює спор

Представники

• Lactobacilius (лактобаціліус)

• Bifidobarterium (біфідобактеріум)

Це молочно-кислі бактерії

Ф-ції:

• Викликають скисання молока, сквашування капусти, їх використовують для виробництва йогуртів.

• Є важливим компонентом нормальної мірлофлори людини і входить до складу еубіотиків для відновлення мікрофлори людини.

• Синтезують молочну кислоту

• Понижують рН середовище (воно стає несприятливим для розвитку патогенних мікроорганізмів.

Клас 2. Таксобактерії

Грам+

Палички і розгалужені бактерії

Коринебактерії

Збудники захворювань, також є такі, що використовують для виробництва вітамінів

Артробактерії – розклад пластмас, гербіциди.

Пропіонобактерії- виробництво вітаміну В₁₂, пропіонові кислоти, запалення сальних залоз.

Дифтерія – гостре інфекційне захворювання:

1. запалення слизових оболонок рота, носоглотки;

2. із враженням серцево-судинної нервової системи.

На гортані з’являються плівки дифтерії, вона набрякає і звужується. З другого боку вражає органи і тканини. Дифтерійний токсин – це є екзотоксин. За токсичністю він поступається бутуліну і титаносплазміну.

Шлях передачі: повітряно-крапельним, характерний для бактерій поліморфізм.

Група 2. Актиноміцети.

Стрептоміцис – продуцент стрептоміцину – другий антибіотик 1952 р. Ваксман. Для лікування чуми, туберкульозу, але водночас приводив до глухоти, вагітні жінки, які його вживали народжували глухих дітей.

Були відкриті антибіотики:

• хлораморенікон

• еритроміцин

• тетрациклін

Всі ці антибіотики однаково діють на рибосоми і пригнічують біосинтез білка. Діють на 30S і 50S рибосом.

Актиноміцети поширюються в грунтах. Запах грунту зумовлений тими сполуками, які вони виділяють. Поширені в кишківнику людини.

Група 3. Мікобактерії.

Збудник туберкульозу – M.tuberculosis

Збудник лепри - M.lepras

Непатогенні мікробактерії - M.luteum

Україна займає 7 місце в Європі по захворюваності на туберкульоз.

M.tuberculosis

Морфологія палички Коха. Для неї характерний поліморфізм:

1. Вона може бути паличкою з потовщенням, а може бути розгалуженою.

2. Резистентність та чутливість різних факторів.

Є стійкими до фізичних, хімічних факторів. Завдяки особливості будови клітинної стінки – наявність міколових кислот. Є дуже стійкими у зовнішньому середовищі. У воді виживають 5 місяців, а також у маслі і молочних продуктах. Можуть зберігатися у висохлому харкотинні на вулиці в темряві 4 місяці, а коли світло 1 місяць. На сторінках книг 2-3 місяці. Водночас ця бактерія є дуже чутлива до сонячного світла – гине дуже швидко.

Туберкульоз – інфекційне захворювання в основі якого є утворення інфільтратів в різних органах, переважно в легенях, які виникають результатом нагромадження збудника.

Розмноженням утворює сплетення між собою, завдяки кордофактору – це перший токсичний компонент палички, а 2-ий токсин туберкулін. Вражає органи дихання.

Симптоми туберкульозу:

Тривалий кашель більше 2 тижнів, висока температура, нічна пітливість, болі в грудях, загальна слабкість, кровохаркання, задишка, втрата ваги.

Основні шляхи інфікування: повітряно-крапелький, повітряно-пиловий.

Не дивлячись на легкість поширення більшість людей ним не хворіє. В них туберкульоз проходить в неактивній формі.

Діагностика туберкульозу:

• Проба Пірке – нанесення туберкуліну на пошкоджену шкіру.

• Проба Манту – нанесення туберкуліну під шкіру.

• PPD test – введення очищеного туберкуліну.

Всі ці процедури є не вакцинами, а діагностичними процедурами. Вони визначають імунну реакцію організму на туберкулін. У місці якому утворюється набряк, якщо немає туберкульозу, то розмір менше 5 мм.