Способи передачі енергії

Заряд вибухової речовини - це будь-яка кількість здатної до вибуху речовини, яка може бути у рідкому, пластичному, еластичному, сипучому порошкоподібному чи гранульованому, литому або пресованому твердомонолітному станах.

Заряди розрізняють

Основні режими реакцій внаслідок яких вибухові речовини перетворюються в гази

Реакція йде рівномірно за усією масою речовини, температура та тиск у речовині, що розкладається, не підвищуються. Але, якщо тепло реакції не відводиться, то саморозігрів речовини призводить до прискорення хімічного перетворення із переходом його в горіння та детонацію

У випадку детонації значну роль у передаванні енергії реакції відіграє поширення вибуховою речовиною різкої зміни тиску, так званої ударної хвилі. Швидкість поширення ударної хвилі (швидкість детонації) для тротилу складає 7000 м/с, що перевищує швидкість звуку у даній речовині

Під час горіння поширення реакції забезпечується теплопе­редаванням від шару вибухової речовини, що прореагував, до сусіднього. При цьому швидкість переміщення зони реакції є незначною і залежить від зовнішніх умов (тиску, температури). Швидкість горіння для різних речовин в умовах атмосферного тиску становить від часток мм до десятків см за секунду.

Класифікація вибухових речовин

• Ініціюючі- характеризуються високою чутливістю до початкового імпульсу та здатністю збуджувати вибух бризантних вибухових речовин. Горять ініціюючі вибу­хові речовини у десятки та сотні разів швидше за інші. Горіння є нестійким і переходить у детонацію навіть за атмосферного тиску. Основні представники - азид свинцю, фульминат ртуті та тетранітрорезорцинат свинцю (ТНРС), які використовують­ся для виробництва детонаторів, запресовуються в тонкостінну гільзу з метала чи пропарафінованого картону.

• Бризантні- є більш інертні до зовнішніх впливів, ніж ініціюючі, і їх горіння може перейти у детонацію тільки за наявності мідної оболонки заряду чи великої кількості речови­ни. У режимі детонації вони використовуються для вибухових робіт, а також у снарядах, бомбах, мінах та інших боєприпасах.

• Метальні (порохи) - не детонують при горінні навіть у дуже жорстких умовах (великі заряди, тиск, що складає тисячу атмосфер). У режимі горіння вони використовуються для надання руху із певною швидкістю кулям, снарядам і ракетам. Серед об'єктів вибухотехнічної експертизи, в яких як заряд ви- користовувується порох, найбільш часто зустрічаються петарди, вибухові пакети та різні саморобні вибухові пристрої.