
- •2. Принципи кримінального процесу
- •11. Поняття і значення принципів
- •12. Принцип верховенства права
- •13. Здійснення правосуддя виключно судами
- •14. Участь народу у здійснення правосуддя
- •15. Незалежність і недоторканість суддів, їх підкорення лише закону
- •16. Одноособовий і колегіальний розгляд справ
- •20. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості
- •21. Підтримання державного обвинувачення в суді прокурором
- •22. Забезпечення обвинуваченому права на захист
- •23. Гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами
- •24. Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду
- •25.Обов'язковість рішень суду
- •26. Презумпція невинуватості
- •27. Виборність і призначуваність суддів
- •28. Принцип державної мови судочинства
- •29. Повага до гідності особи, невтручання в її особисте і сімейне життя
- •30. Право на свободу та особисту недоторканість
- •31. Недоторканість житла
- •32. Таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції
- •40. Розумність строків
- •3. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження
- •41. Класифікація учасників процесу
- •42. Суд (суддя),слідчий суддя
- •43. Прокурор
- •44. Керівник органу досудового розслідування
- •45. Слідчий
- •Обов'язки захисника
- •Обов'язкова участь захисника
- •Відмова від захисника
- •51. Потерпілий і його представник
- •Права потерпілого
- •Потерпілий зобов'язаний
- •Представник потерпілого
- •Законний представник потерпілого
- •52. Заявник
- •53. Цивільний позивач
- •54. Цивільний відповідач
- •55. Представник цивільного позивача, цивільного відповідача
- •57. Перекладач
- •58. Експерт
- •59. Спеціаліст
- •60. Секретар судового засідання
- •61. Судовий розпорядник
- •62. Відводи
- •4. Докази і доказування
- •63. Поняття, належність та допустимість доказів
- •64. Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні
- •65. Обов'язок доказування
- •68. Речові докази
- •69. Документи
- •70. Зберігання речових доказів і документів
- •71. Висновок експерта
- •5. Фіксування кримінального провадження.
- •72. Форми фіксування кримінального провадження
- •73.Протокол
- •74. Запис за допомогою технічних засобів
- •75. Журнал судового засідання
- •76. Реєстр матеріалів досудового розслідування
- •77. Процесуальні рішення
- •78. Повідомлення
- •6. Процесуальні строки та витрати
- •79. Поняття процесуальних строків
- •80. Обчислення процесуальних строків
- •81. Додержання та поновлення процесуальних строків
- •82. Види процесуальних витрат
- •83. Розміри процесуальних витрат
- •84. Розподіл процесуальних витрат
- •8. Заходи забезпечення кримінального провадження
- •88. Види заходів забезпечення кримінального провадження
- •89. Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження
- •90. Виклики і приводи
- •91. Накладення грошового стягнення
- •92. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
- •93. Відсторонення від посади
- •94. Тимчасовий доступ до речей і документів
- •95. Тимчасове вилучення майна
- •96. Арешт майна
- •97. Загальні положення про запобіжні заходи
- •98. Особисте зобов'язання
- •99. Особиста порука
- •100. Домашній арешт
- •101. Застава
- •102. Тримання лід вартою
- •103. Застосування електронних засобів контролю
- •104. Затримання особи
- •107. Об'єднання і виділення справ
- •108. Строки досудового розслідування
- •109. Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення
- •110. Недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування до його завершення
- •10. Слідчі (розшукові) дії
- •111. Поняття та види слідчих (розшукових) дій
- •112. Вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій
- •113. Допит
- •114. Пред'явлення для впізнання
- •115. Проведення допиту, впізнання у режимі відео конференції
- •116. Обшук
- •117. Огляд. Ексгумація трупа.
- •118. Слідчий експеримент
- •119. Освідування особи
- •120. Призначення експертизи
- •11. Негласні слідчі (розшукові) дії
- •121. Поняття та види негласних слідчих (розшукових) дій
- •122. Загальні положення про негласні слідчі чи розшукові дії
- •123. Негласні слідчі (розшукові) дії, пов'язані з втручанням у приватне спілкування
- •124. Інші види негласних слідчих (розшукових) дій
- •129. Розшук підозрюваного та відновлення досудового розслідування
- •130. Форми закінчення досудового розслідування
- •131. Відновлення провадження при відмові від поручительства
- •132. Обвинувальний акт (ст. 291 кпк)
- •133. Продовження строку досудового розслідування
- •14. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків
- •134. Загальні положення досудового розслідування кримінальних проступків
- •135. Особливості закінчення досудового розслідування кримінальних проступків
- •136. Клопотання про продовження строку досудового розслідування.
- •15. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування
- •137. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування
- •138. Строк подання скарги на рішення, дій чи бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження
- •139. Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового провадження
- •140. Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового провадження
- •141. Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора
- •Глава III. Судове провадження у першій інстанції
- •16. Підготовче провадження та судовий розгляд у кримінальному провадженні
- •142. Підготовче провадження
- •143. Загальні положення судового розгляду
- •144. Проведення процесуальних дій у режимі відео-конференції під час судового проваджений
- •145. Межі судового розгляду
- •146. Процедура судового розгляду
- •147. Судові рішення
- •148. Виправлення помилок у рішеннях суду. Роз'яснення судового рішення.
- •17. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції
- •149. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків
- •150. Провадження в суді присяжних
- •Глава IV. Перегляд судових рішень
- •18. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •151. Поняття та значення апеляційного провадження
- •152. Особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень
- •153. Суб'єкти, порядок та строки апеляційного оскарження
- •154. Вимоги до апеляційної скарги
- •155. Розгляд справ за апеляцією
- •156. Підстави для скасування або зміни судового рішення
- •157. Результати розгляду справ а апеляційному провадженні
- •158. Судові рішення суду апеляційної інстанції
- •19. Провадження в суді касаційної інстанції
- •159. Суть і значення касаційного провадження
- •160. Суб'єкти, порядок та строки касаційного оскарження
- •161. Вимоги до касаційної скарги
- •162. Розгляд справ за касацією
- •163. Підстави для скасування або зміни судового рішення
- •164. Результати розгляду справ у касаційному провадженні
- •165. Ухвала суду касаційної інстанції
- •20. Провадження у Верховному Суді України
- •166. Підстави для перегляду судових рішень Верховним Судом України
- •167. Суб'єкти, порядок та строки подання заяви
- •168. Вимоги до заяви про перегляд судових рішень. Допуск справи до провадження
- •169. Розгляд справи Верховним Судом України
- •170. Наслідки розгляду справи Верховним Судом України
- •171. Ухвала Верховного Суду України
- •178. Зміст угоди
- •179. Порядок судового провадження на підставі угоди
- •180. Вирок на підставі угоди
- •23. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення
- •181. Поняття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення
- •186. Особливий порядок затримання і обрання запобіжного заходу
- •187. Інформування державних та інших органів чи службових осіб
- •25. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх
- •188. Загальні правила кримінального провадження щодо неповнолітніх
- •189. Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності
- •190. Ухвали суду у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру
- •26. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру
- •191. Підстави для здійснення примусових заходів медичного характеру
- •192. Порядок здійснення досудового розслідування
- •193. Судовий розгляд
- •194. Ухвала суду
- •195. Продовження, зміна або припинення примусових заходів медичного характеру
- •196. Відновлення кримінального провадження та оскарження ухвали суду
- •27. Кримінальне провадження яке містить державну таємницю
- •197. Охорона державної таємниці під час кримінального провадження
- •198. Особливості проведення експертний у кримінальному провадженні, яке містить державну таємницю
- •199. Службові особи, уповноважені на вчинення процесуальних дій
- •200. Процесуальні дії під час кримінального провадження
- •201. Строки звернення із клопотанням про арешт і затримання особи
- •202. Місце проведення досудового розслідування
- •29. Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження
- •203. Особи, які мають право звертатися до суду із заявою про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження
- •204. Зміст заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження
- •205. Судовий розгляд
- •30. Виконання судових рішень
- •206. Набрання судовим рішенням законної сили
- •207. Порядок виконання судових рішень у кримінальному провадженні
- •208. Питання, які вирішуються судом під час та після виконання вироків
- •209. Порядок вирішення судом питань, пов'язаних з виконанням вироку
- •212. Центральний орган України
- •213. Запити про міжнародне співробітництво
- •32. Міжнародна правова допомога при провадженні процесуальних дій
- •214. Запит про міжнародну правову допомогу
- •215. Порядок виконання запиту
- •216. Процесуальні дії, які можуть бути проведені п порядку надання міжнародної правової допомоги
- •217. Оскарження рішення, дій чи бездіяльності органів державної влади
- •33. Екстрадиція
- •218. Направлення запиту про екстрадицію та порядок підготовки документів
- •219. Межі кримінальної відповідальності виданої особи
- •220. Тимчасова видача та арешт
- •221. Проведення екстрадиційної перевірки та спрощений порядок видачі особи
- •222. Рішення за запитом про екстрадицію та порядок його оскарження
- •223. Передача особи
- •34. Кримінальне провадження у порядку перейняття
- •224. Порядок і умови перейняття
- •225. Порядок кримінального провадження
- •226. Зміст та форма клопотання
- •35. Визнання та виконання вироків судів іноземних держав
- •227. Підстави і порядок виконання вироків судів іноземних держав
- •228. Розгляд судом клопотання про виконання вироку іноземної держави
- •229. Умови передачі засудженні осіб їх прийняття для відбування покарання
- •230. Порядок і строки вирішення питання про передачу осіб на відбування покарання в іноземних державах
- •231. Організація виконання покарання щодо переданої засудженої особи
223. Передача особи
Відповідно до ст. 592,593 КПК після прийняття рішення про екстрадицію центральний орган України може відстрочити фактичну передачу особи до іноземної держави у разі, якщо:
- особа, щодо якої прийнято рішення про екстрадицію, притягається до кримінальної відповідальності або відбуває покарання у виді позбавлення чи обмеження волі за інший злочин на території України - до закінчення досудового розслідування або судового провадження, відбуття покарання чи звільнення від покарання з будь-яких законних підстав;
- особа, щодо якої надійшов запит про видачу, тяжко хворіє і за станом здоров'я не може бути видана без шкоди її здоров'ю-до її видужання.
Після прийняття рішення про відстрочку передачі прокуратура Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя за дорученням (зверненням) центрального органу України здійснює нагляд за процесом відбування особою покарання або контролює хід її лікування.
У разі відсутності підстав для відстрочення фактичної передачі особи, передбачених ч. 1 ст. 592 КПК, прокуратура Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя забезпечує застосування екстрадиційного арешту в порядку, встановленому КПК.
Якщо в період відстрочення настали обставини, які можуть перешкоджати видачі особи, центральний орган України має право переглянути своє рішення про екстрадицію.
З метою фактичної передачі особи, щодо якої прийнято рішення про екстрадицію, центральний орган України після набрання чинності цим рішенням надає відповідні доручення компетентним органам України.
Передача особи має бути здійснена протягом п'ятнадцяти днів з дати, встановленої для її передачі. Цей строк може бути продовжено центральним органом України до тридцяти днів, після чого особа підлягає звільненню з-під варти.
Якщо компетентний орган іноземної держави з незалежних від нього обставин не може прийняти таку особу, центральний орган України встановлює нову дату передачі у строки, передбаченою ч. 2 ст. 593 КПК. Під час фактичної передачі особи компетентний орган іноземної держави інформується про строк перебування під вартою в Україні.
Доставляння до установ системи виконання покарань особи, щодо якої компетентним органом іноземної держави прийнято рішення про видачу в Україну, забезпечують компетентні органи України за дорученням чи зверненням центрального органу України.
34. Кримінальне провадження у порядку перейняття
224. Порядок і умови перейняття
Відповідно до ст. 595 КПК клопотання компетентних органів інших держав про перейняття Україною кримінального провадження розглядається Генеральною прокуратурою України протягом двадцяти днів із моменту його надходження.
Кримінальне провадження, в якому судовими органами іноземної держави не було ухвалено вирок, може бути перейняте Україною за таких умов:
- особа, яка притягається до кримінальної відповідальності, є громадянином України і перебуває на її території;
- особа, яка притягається до кримінальної відповідальності, є іноземцем або особою без громадянства і перебуває на території України, а її видача згідно із КПК або міжнародним договором України неможлива або у видачі відмовлено;
- запитуюча держава надала гарантії, що в разі ухвалення вироку в Україні особа, яка притягається до кримінальній відповідальності, не піддаватиметься у запитуючій державі державному обвинуваченню за те ж кримінальне правопорушення;
- діяння, якого стосується запит, є кримінальним правопорушенням за законом України про кримінальну відповідальність.
У разі перейняття кримінального провадження Генеральна прокуратура України доручає здійснення досудового розслідування відповідному прокурору, про що повідомляє державу, яка надіслала запит.
При відмові перейняти кримінальне провадження Генеральна прокуратура України повертає матеріали відповідним органам іноземної держави з обґрунтуванням підстав відмови.
За клопотанням компетентного органу іншої держави особа, щодо якої буде направлений запит про перейняття кримінального провадження, може триматися під вартою на території України не більш ніж сорок діб. Якщо після закінчення передбаченого законодавством строку запит про перейняття кримінального провадження не надійде, зазначена особа звільняється з-під варти.