25.Обов'язковість рішень суду

Вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

Обов'язковість виконання судових рішень забезпечується державою. За умисне невиконання судового рішення службовою особою встановлена кримінальна відповідальність. Засуджений зобов'язаний відбути призначене йому вироком покарання, відшкодувати заподіяні його діями збитки, виконати рішення суду і з інших питань, що його стосуються. За ухилення засудженого від відбування покарання настає кримінальна відповідальність.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для іншого суду, що розглядає кримінальну справу. Інший суд не може розглядати справу щодо особи, на яку є вирок за цим же обвинуваченням, що набрав законної сили, або ухвала чи постанова суду про закриття справи з цієї ж підстави. Вирок суду у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, щодо якої винесено вирок суду, при вирішенні питань, чи мали місце ці дії і чи вчинені вони даною особою.

Питання про виконання рішень українських судів щодо засуджених, які знаходяться на території іншої держави, вирішується відповідно до договору про правову допомогу, укладеного з цією державою. Обов'язковість виконання на території України рішень судів іноземних держав, визначається міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВРУ.

26. Презумпція невинуватості

Юридичний зміст цієї засади становлять:

а) обов'язок доказування винуватості особи покладено на слідчого, прокурора;

б) ніхто не зобов'язаний доказувати свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом;

г) заборонено перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого, домагатися його показань шляхом насильства, погроз та інших незаконних заходів;

д) підозра, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також доказах, одержаних незаконним шляхом;

ж) усі сумніви щодо доведеності вини особи суд повинен тлумачити на користь такої особи;

з) недоведеність участі обвинуваченого у вчиненні злочину в юридичному відношенні означає його невинуватість і тягне за собою закриття кримінальної справи на досудовому провадженні і постановления виправдувального вироку в стадії судового розгляду;

є) факт притягнення особи до участі у справі як підозрюваної, обвинуваченої, обрання щодо неї запобіжного заходу не повинні розцінюватись як доказ її винуватості, як покарання винуватого;

і) поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

27. Виборність і призначуваність суддів

Судді, які обрані ВРУ (крім суддів Конституційного Суду), перебувають на посаді до досягнення 65 років, інші судді - до закінчення строку, на який вони обрані чи призначені.

Дострокове звільнення судді з посади допускається лише у разі неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я; порушення суддею присяги або вимог щодо несумісності; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; припиненням його громадянства; визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; подання суддею заяви про відставку або звільнення з посади за власним бажанням.

Суддя не може бути переведений на іншу посаду або в інший суд без його згоди. За згодою судді він може бути переведений з одного суду до іншого того самого рівня і спеціалізації у порядку, передбаченому законом. Звільнення судці з адміністративної посади в суді не припиняє його повноваження судді.