84. Розподіл процесуальних витрат

7. Відшкодування шкоди

85. Відшкодування шкоди потерпілому

Учасники кримінального провадження, а також за їх згодою будь-які інші фізичні чи юридичні особи має право на будь-якій стадії кримінального процесу відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом (ст. 127 КПК).

86. Цивільний позов у кримінальному провадженні

Якщо особі, завдано майнову або моральну шкоду, вона має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально-протиправними діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

На захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред'явлений їхніми законними представниками.

Цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через фізичний чи матеріальний стан, неповноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позову, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.

Цивільний позов в кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з позовом, КПК не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відмова у позові в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства позбавляє цивільного позивача права пред'являти той же позов у кримінальному провадженні.

Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові. При виправданні обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених КПК, суд залишає позов без розгляду.

87. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю.

Якщо шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування; прокуратури або суду, то вона відшкодовується державою за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.

У разі закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю в діянні складу злочину або за недоведеністю участі особи у вчиненні злочину, а також у разі постановлення виправдувального вироку орган дізнання, слідчий, прокурор і суд зобов'язані роз'яснити особі порядок поновлення її порушених прав і вжити необхідних заходів до відшкодування шкоди, завданої особі внаслідок незаконних засудження, притягнення як обвинуваченого, затримання, застосування запобіжного заходу та у разі незаконного продовження виконання призначеного покарання у випадках, коли кримінальний закон, який усуває караність діяння, набрав чинності.

Підстави і порядок відшкодування шкоди визначаються законодавством України.

Право на відшкодування шкоди, завданої особі у разі закриття кримінальної справи через відсутність події злочину, відсутність в діянні складу злочину або недоведеність участі у вчиненні злочину, у разі постановлення виправдувального вироку, а також незаконного продовження виконання призначеного покарання у випадках, коли кримінальний закон, який усуває караність діяння, набрав чинності випливає з норм Конституції України та з міжнародних правових актів.

Так, відповідно до ст.62 Конституції України у разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.

У Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 р. закріплено положення, відповідно до якого кожна людина, що стала жертвою арешту або затримання, має право вимагати та отримувати компенсацію.

Відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" (1 грудня 1994 р.); Положенням про застосування цього Закону, затвердженим наказом Міністра юстиції, Генерального прокурора та Міністра фінансів України від 4 березня 1996 р.; ст.37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" та ст. 33 Закону України "Про інформаційні агентства".

Передбачаються такі випадки, коли виникає необхідність вжиття заходів до відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями при розслідуванні злочину чи розгляді справи в суді: це закриття кримінальної справи з таких підстав, як відсутність події злочину, відсутність в діянні складу злочину, - недоведеність участі особи у вчиненні злочину, а також постановлення виправдувального вироку. У цих випадках орган дізнання, слідчий, прокурор чи суд зобов'язані роз'яснити особі порядок поновлення її порушених прав. Органи розслідування, прокурор таке роз'яснення здійснюють при винесенні постанови про закриття кримінальної справи з реабілітуючих підстав, а суд - при постановленні виправдувального вироку.

Таке роз'яснення може мати форму письмового повідомлення, що вручається особисто громадянину, або надсилається поштою, а примірник цього документа додається до справи.

Громадянинові, а в разі його смерті - його спадкоємцям одночасно з повідомленням про закриття справи або з копією виправдувального вироку, що набрав законної сили, повинно бути направлене повідомлення, де роз'яснюється, куди і протягом якого строку можна звернутися за відшкодуванням шкоди і поновленням порушених прав.

Підлягає відшкодуванню як матеріальна, так і моральна шкода, яка завдана особі внаслідок незаконних засудження, притягнення як обвинуваченого, затримання, застосування запобіжного заходу, а також незаконного продовження виконання призначеного покарання у випадках, коли кримінальний закон, який усуває караність діяння, набрав чинності.

Вартість майна визначається за цінами, що діють на момент прийняття рішення про відшкодування шкоди. Види шкоди та правила її обчислення містяться у ст.34 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" та в пп. 8-10 Положення про застосування зазначеного Закону.

Громадянину поновлюються звання і повертаються нагороди, якщо він незаконно був їх позбавлений. За реабілітованим громадянином, а у разі його смерті і за його родичами, за наявності підстав залишається право вимагати відповідного повідомлення в пресі, за місцем проживання чи роботи, навчання.

Правом на відшкодування шкоди користуються громадяни, щодо яких незаконні дії, передбачені ч. І ст.1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", були вчинені після набуття ним чинності, тобто з 17 січня 1995 р.

У разі смерті громадянина право на відшкодування шкоди мають його спадкоємці, коло яких визначається цивільним законодавством.

Орган, до якого звернулася особа, у місячний строк з дня звернення збирає всі необхідні документи для визначення розміру шкоди і виносить мотивовану постанову (ухвалу), в якій вказує загальну суму, що підлягає виплаті, порядок її виплати, а також порядок і строк оскарження постанови (ухвали).

Визначення моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню в таких випадках, наводиться в ч.5, 6 ст.4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди) завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" та в п. 17 Положення про застосування зазначеного Закону.

Завдана шкода повинна бути відшкодована в повному обсязі, незалежно від ступеня вини службових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

Заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства чи прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем його проживання або за місцезнаходженням відповідного органу дізнання, досудового слідства чи прокуратури. Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат (див. ст.14 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" від і грудня ¡994 р.).