15. Незалежність і недоторканість суддів, їх підкорення лише закону
Закон передбачає кримінальну відповідальність за вчинення тиску на суд у будь-якій формі з метою перешкодити всебічному, повному і об'єктивному розгляду конкретної справи. Передбачено також адміністративну відповідальність за прояв неповаги до суду, перешкоду явці до суду народному засідателю, незастосування заходів з окремої ухвали.
Скасовуючи вирок і направляючи справу на новий судовий розгляд, суд вищої інстанції не має права вирішувати наперед питання про оцінку доказів і висновки суду; незалежний суд і від висновків органів досудового слідства і прокуратури, а також від висновків і поглядів учасників судового засідання. Незалежність усередині самої судової колегії, зокрема народних засідателів від суддів, суддів, які входять до складу суду від головуючого, тобто можливість кожного із суддів і народних засідателів брати участь в дослідженні доказів, в обговоренні прийнятті рішень за своїм внутрішнім переконанням. Незалежність суддів і народних засідателів усередині колегії забезпечується тим, що всі вони мають рівні права; головуючий голосує останнім, і суддя, який залишився у меншості, має право висловити письмово свою окрему думку.
16. Одноособовий і колегіальний розгляд справ
СКЛАД СУДУ |
|||
У суді першої інстанції: |
в апеляційному порядку |
в касаційному порядку |
у Верховному Суді України |
- одноособово (завжди, крім випадків, передбачених КПК); - у складі трьох професійних суддів (щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше десяти років) |
у складі не менш як три професійних судді, при цьому кількість суддів повинна бути непарною |
не менш як три професійних судді, при цьому кількість суддів повинна бути непарною |
Колегіально за участю не менше 2/3 суддів від складу Судової палати або 2/3 від складу ВСУ |
- у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних, кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.
У ВСУ справа про перегляд судового рішення розглядається на засіданні Судової палати у кримінальних справах ВСУ. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому 2/3 суддів від складу судової палати або не менше 2/3 суддів від складу ВСУ (ст. 453 КПК).
Кримінальне провадження стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу", та осіб, посади яких віднесено до першої категорії посад державних службовців, здійснюється:
1) в суді першої інстанції - колегіально судом у складі трьох професійних судців, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років, а у разі здійснення кримінального провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років, та трьох присяжних;
2) в апеляційному порядку колегіально судом у складі п'яти професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше семи років;
3) в касаційному порядку - колегіально судом у складі семи професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше десяти років.
У разі якщо в суді, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження, неможливо утворити склад суду, передбачений цією частиною, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду. Кримінальне провадження щодо розгляду стосовно неповнолітньої особи обвинувального акта, клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності, застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, їх продовження, зміну чи припинення, а також кримінальне провадження в апеляційному, касаційному порядку щодо перегляду прийнятих із зазначених питань судових рішень здійснюються суддею, уповноваженим згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів" на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.
У разі якщо таке кримінальне провадження має здійснюватися судом колегіально, головуючим під час судового розгляду може бути лише суддя, уповноважений згідно з Законом України "Про судоустрій і статус суддів" на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.
|
|
17. Принцип законності
Принцип законності можна визначити як вимогу нормативного характеру, що зобов'язує суддю, прокурора, слідчого, дізнавача, а також всіх осіб, які беруть участь у справі, застосовувати, виконувати норми Конституції, кримінального та кримінального процесуального законодавства. Міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана ВРУ. Законність стосується всіх стадій та інститутів кримінального процесу, всіх його суб'єктів, поширюється на всі дії і процесуальні рішення, характеризує всі грані процесуальної діяльності і процесуальних відносин, пронизує всі інші принципи, сприяє їх фактичній реалізації. Законність посідає особливе місце серед принципів кримінального процесу, які розкривають і конкретизують її. Законність - загальний, універсальний принцип, який знаходить вияв у всіх засадах і нормах кримінального процесуального права. Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів -України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати-їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати КПК. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить КПК. У разі якщо норми КПК суперечать міжнародному договору України, згода на обов'язковість якого надана ВРУ, застосовуються положення відповідного міжнародного договору. Кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження. 18. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом
Під рівністю громадян перед судом слід розуміти те, що всі вони несуть відповідальність перед судами, які входять до єдиної судової системи, не маючи при цьому ніяких переваг і не піддаючись ніяким обмеженням. Наявність правил про підсудність кримінальних справ не суперечить цьому принципу, бо громадяни не одержують ніяких привілеїв. Як виняток з принципу рівності громадян перед законом можна розглядати правила про недоторканність Президента і кандидатів у Президенти України, депутатів, кандидатів у депутати, суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, господарських, обласних, міських і районних судів. Такий виняток необхідний для забезпечення успішного виконання вказаними особами їх обов'язків незалежно від сторонніх незаконних впливів. 19. Забезпечення доведеності вини
Обов'язок розпочати досудове розслідування за наявності вказаних умов пов'язується з обов'язком прокурора, слідчого, дізнавача, вжити всіх передбачених кримінально-процесуальним законом заходів для встановлення: - події злочину, що означає необхідність: максимально повної реконструкції події, що послужили підставою для досудового розслідування; оцінки встановлених ознак події з точки зору їх відповідності ознакам конкретного складу злочину; встановлення відповідності норми КК, яка закріплює склад злочину, ознакам діяння, з приводу якого розслідується кримінальна справа. Це тягне за собою необхідність встановлення ряду характеристик вказаної норми: чи діяла вона в момент вчинення події, чи були з того часу до неї внесені зміни, чи не втратила вона чинності; - осіб, винних у вчиненні злочину: осіб, які вчинили діяння, що містить ознаки конкретного злочину, передбаченого КК, і стало підставою для розслідування кримінальної справи; чи може підозрювана особа бути суб'єктом даного злочину, тобто чи відповідають ознаки її діяння ознакам суб'єкта і суб'єктивної сторони діяння, що входять до складу певного злочину. Всебічність дослідження означає висунення і перевірку всіх можливих версій загального характеру щодо події злочину, окремих версій щодо особи винного, мотиву і мети вчинення злочину, а також однаково ретельне виявлення обставин, що підтверджують вину підозрюваного або спростовують її, а так само обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання. Під повнотою дослідження слід розуміти правильне визначення предмета доказування, з'ясування всіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальній справі, системну оцінку всіх допустимих і належних доказів у сукупності, що є основою прийняття законного і обгрунтованого рішення у справі. Об'єктивність дослідження полягає у ретельному аналізі всіх обставин кримінальної справи в цілому у відповідності з встановленими фактами, у співставленні різних точок зору і припущень, у прагненні збирання, перевірки і оцінки доказів неупереджено, з однаковим ставлення до всіх учасників процесу та інших осіб, що беруть участь у справі, з уникненням обвинувального або виправдувального ухилів. |
|
