21. Колізії у законодавстві: поняття, причини виникнення.

_{Колізії в законодавстві - суперечності або розбіжності між нормами права, закріпленими у приписах нормативно-правових актів, що регулюють однакові правові відносини і виявляються в процесі їх застосування компетентними органами і уповноваженими посадовими особами.}

_{Ознаки колізій у законодавстві:}

_{1) виникають тільки між нормами права, закріпленими в законодавстві; не можуть утворюватися між нормами, вираженими в інших формах права, а також між нормою права й актом ЇЇ тлумачення, між актами тлумачення;}

_{2) виникають з приводу регулювання однакових фактичних обставин;}

_{3) утворюються тільки у випадку різного регулювання однакових фактичних обставин принаймні двома нормами права.}

_{Норми нечинного юридичного акта (тобто фактично або формально скасованого, який при цьому не має переживаючої дії чи зворотної сили) не можуть вступати в колізію з чинними нормами.}

_{Причини колізій у законодавстві: економічна нестабільність у державі; політичні кризи; порушення принципу поділу влади і системи "стримувань і противаг"; вихід органів держави за межі своїх повноважень та втручання в компетенцію один одного; девальвація суспільних інститутів; недосконалість законів; відсутність в окремих сферах законодавчої практики планування видання нормативних актів та їх систематизації; судові помилки; довільне тлумачення Конституції та інших нормативно-правових актів тощо.}

22. Шляхи усунення колізії у законодавстві. Шляхи усунення прогалин у законодавстві.

_{Способи переборення колізій в законодавстві:}

_{o попередження - застосовується на стадії підготовки, ухвалення і введення в дію законів. Превентивні заходи щодо виникнення колізій: 1) прогнозування та планування нормотворчої діяльності; 2) вдосконалення законодавчої техніки; 3) проведення правової експертизи проектів нормативно-правових актів (узгодження їх з системою чинних актів); 4) систематизація законодавства;}

_{o усунення - повне звільнення від колізій у процесі законодавчої діяльності, їх ліквідація. Способи усунення колізій: 1) скасування одного (або кількох) колізійних актів; 2) внесення змін у нормативно-правовий акт; 3) прийняття нової норми (або нормативно-правового акта); 4) судовий розгляд (визнання судом - Конституційним судом та адміністративними судами - нормативного акта таким, що не відповідає акту вищої юридичної сили);}

_{* подолання - тимчасове вирішення колізій із застосуванням визначеної правової норми, проте без остаточного зняття суперечностей між ними (колізія між нормами не зникає). Способи подолання колізій: 1) використання колізійних норм (нормарбітрів); 2) тлумачення законодавчих актів, особливо коли вибір між нормами неможливо зробити на підставі колізійних норм; 3) застосування загальних правил подолання колізій: темпоральної (часової), ієрархічної (субординаційної), змістової, змішаної, види колізій в законодавстві і загальні правила їх подолання:}

_{1. Темпоральна (часова) колізія - виникає внаслідок введення в дію в різний час двох і більше нормативних актів одного рівня з того ж самого питання, які мають розбіжності (колізія між законом і законом, указом і указом та ін.). Для ЇЇ подолання необхідно керуватися принципом: наступний акт одного рівня з того ж самого питання скасовує дію актів попередніх. Винятком є норми; 1) про зворотну силу закону; 2) про переживання закону;}

_{2. Ієрархічна (субординаційна) колізія - виникає унаслідок введення в дію суперечних один одному нормативно-правових актів з того ж самого питання різними ієрархічно супідрядними державними органами. Правилом подолання цієї колізії слугує принцип: у разі розбіжностей нормативно-правових актів з того ж самого питання застосовуються норми того акта, що має більш високу юридичну силу;}

_{3. Змістовна (сутнісна) колізія - виникає внаслідок введення в дію загальних і спеціальних (виняткових) актів, коли норма одного акта суперечить нормі іншого акта через частковий збіг обсягів їх регулювання, викликаний специфікою суспільних відносин. Для подолання цієї колізії необхідно керуватись принципом: норма спеціального (виняткового) акта скасовує дію норми загального акта, за умови, що спеціальний акт формально не відмінений. Можливі змішані колізії двох видів: 1) збіг темпорольної і змістовної колізій, що виникає внаслідок введення в дію загальної норми пізніше від спеціальної тим самим державним органом; 2) збіг ієрархічної і змістовної колізій, що виникає внаслідок введення в дію загальної і спеціальної (або виняткової) норм, які містяться в актах різної юридичної сили, за умови, що нижчий за ієрархією орган уповноважений видавати спеціальні (або виняткові) норми. Правила подолання змішаних колізій - керуватись принципом: спеціальна норма має перевагу перед загальною, яка введена в дію після неї. Якщо нижчий за ієрархією орган не уповноважений видавати спеціальні (або виняткові) норми, діє загальна норма.}

_{Варто враховувати й наявність нормативно-правової конкуренції, яка полягає в синхронній дії приписів кількох нормативно-правових актів, що регулюють однорідні суспільні відносини.}

_{Способами подолання прогалин є:}

_{1. Аналогія закону означає вирішення справи (за наявності прогалини у законодавстві) на підставі закону, який регулює схожі з неурегульованими суспільні відносини. Таким чином, перш за все, треба знайти нормативний припис, який регулює аналогічне, найбільш близьке правове відношення. Схожість фактів, які аналізуються, і фактів, що закріплені в нормі, яка застосовується за аналогією, повинна бути відображена у суттєвих, аналогічних в правовому відношенні ознаках.}

_{Аналогія закону передбачає пошук норми, в першу чергу, за предметом правового регулювання, тобто розглядаються відповідна галузь законодавства. Частина 1 ст. 8 Цивільного кодексу України передбачає, що аналогія закону може мати місце, якщо цивільні відносини не врегульовані актами цивільного законодавства.}

_{У процесі застосування аналогії закону має бути дотримано ряд умов:}

_{- наявність загальної правової урегульованості даного випадку;}

_{- відсутність відповідної норми;}

_{- існування аналогічної, тобто норми, в гіпотезі якої вказані обставини, аналогічні тим, з якими зіткнулась особа, яка застосовує норму права1.}

_{Застосування аналогії закону повинно здійснюватись з дотриманням певних принципі*:}

_{- законності, тобто прийняття рішення повинно здійснюватись у межах повноважень органу правозастосування, за процедурою, встановленою законом, та у передбаченій законом формі.}

_{- обґрунтованості - даний принцип вимагає застосування аналогії закону лише на основі знань про об'єктивно істинні юридичні факти, які передбачені гіпотезою норми права.}

_{- доцільності - потрібно вибирати саме ту норму, яка найефективнішим та найоптимальнішим способом дасть можливість досягти мети правового регулювання2.}

_{У деяких випадках на необхідність застосування аналогії закону прямо вказується в статті нормативно-правового акту. Наприклад у ст. 716 ЦК України зазначено, що до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Таке положення, коли у нормах права міститься вказівка на застосування норм, що регулюють одні відносини, до інших відносин отримало назву "легальна аналогія" і може розглядатись як прийом правового регулювання.}

_{2. Міжгалузева аналогія (субсидіарне застосування законодавства) тобто вирішення ситуації (за наявності прогалини) на підставі норм, які містяться у спорідненій галузі законодавства. Наприклад, у статті 8 Сімейного кодексу України зазначено: "якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин". А у ст. 9 ЦК України зазначено: "положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не урегульовані іншими актами законодавства.}

_{Умовами міжгалузевої аналогії є:}

_{- відсутність норм, які спеціально регулюють дані відносини;}

_{- наявність таких норм у суміжних галузях законодавства, однорідних з тими, в яких відбувається субсидіарне застосування;}

_{- однорідність методу правого регулювання.}

_{3. Аналогія права означає вирішення справи (за наявності прогалини у законодавстві та відсутності аналогічної правової норми) на підставі принципів інституту чи галузі права або загальних принципів права.}

_{При застосуванні аналогії права повинен діяти режим законності. Орган, який застосовує аналогію права, повинен обґрунтовувати своє рішення загальними положеннями нормативно-правових актів, що визначають цілі і призначення всього комплексу норм, принципами правового регулювання, які закріплені в законодавстві.}

_{Аналогія права передбачає дотримання наступних умов:}

_{- наявність загальної правової урегульованості даного випадку;}

_{- відсутність подібної норми у цій, а також у спорідненій галузі законодавства.}

_{Режим законності вимагає від процесу застосування аналогії права дотримання таких правил:}

_{- рішення за аналогією не припустимо, якщо воно заборонено законом;}

_{- використання аналогії можливе лише у випадках дійсної відсутності норм права, дійсної прогалини в законодавстві;}

_{- обставини випадку, що підлягає вирішенню, і обставини, які закріплені в нормі права, повинні мати суттєву правову схожість;}

_{- вироблене в ході використання аналогії правове рішення має бути мотивованим;}

_{- рішення за аналогією не повинно суперечити чинному законодавству;}

_{- пошук аналогічної норми повинен починатися з аналізу відповідної галузі законодавства, потім розповсюджуватись на інші галузі і лише після цього - на принципи;}

_{- суспільні відносини, до яких застосовується аналогія, повинні знаходитись в сфері правового регулювання і хоча б принципово бути врегульовані правом.}

_{При застосуванні аналогії права істотне значення мають принципи права, які закріплюються в конституції. Оскільки норми Конституції України є нормами прямої дії, то суб'єкт правозастосування може мотивувати рішення в справі, посилаючись на конституційні норми.}

_{Отже, застосування аналогії є лише подоланням прогалин в законодавстві оскільки прогалини не ліквідуються. Усунення прогалин в законодавстві є обов'язком правотворчих органів.}