- •31. Основні погляди на походження держави та права
- •32. Особливості економічної і соціальної сфер превісного суспільства
- •33.Організація суспільної влади і соц.. Регулювання у первісному суспільстві
- •34.Сучасна наука про загальні причини розпаду первісного ладу і виникнення держави і права
- •35. Вплив природно-кліматичних, біологічних, психологічних факторів на специфіку становлення держави і права у різних народів
- •36. Основні шляхи походження держави і права
- •37. Історичний, ідеологічний і теоретичний аспект проблеми типології держави та права
- •38. Основні підходи до розуміння співвідношення держави і права у державно-правовій думці
- •39. Головні аспекти впливу держави на право.
- •40. Практичне і теоретичне значення порушення питання про співвідношення держави і права.
- •41. Проблеми співвідношення держави і права.
- •43. Співвідношення держави і права.
- •42. Співвідношення держави, права і економіки
- •43. Співвідношення держави і права - Каландяк
- •44. Поняття функцій і завдань держави
- •45. Значення проблеми державного втручання для теорії держави і права, а також для функціонування держави.
- •76.Форми законотворчої ініціативи.
- •77. Процесуальні моменти у процесі законодавчої ініціативи та проблеми що з ним пов*язані
- •78. Етапи і стадії правотворчого процесу, практичні і теоретичні складнощі, що їх супроводжують.
- •79. Співвідношення якості нормативно-правового акту і його ефективності
- •80. Рівень законодавчої техніки та законодавчий процес
- •82. Експеримент і правові принципи. (Проблема рівності правового статусу суб’єктів права у період проведення експерименту та ін.)
- •83. Оцінка результатів експерименту: критерії та значення
- •85. Головні підходи до розуміння правопорушення та причин їх виникнення у сучасній теорії держави і права
- •86.Юридична відповідальність: поняття, ознаки і види.
- •87 Основні погляди та шляхи усунення причин правопорушень
- •88. Юридична відповідальність і державний примус: співвідношення, взаємозалежність
- •89. Поняття правопорушення
- •90.Обставини, що виключають юридичну відповідальність і їх значення для суспільства
- •91. Підстави звільнення від юридичної відповідальності: соціальні і юридичні питання з їх встановленням, доказом і застосуванням.
- •92. Юридична відповідальність і державне примушення: співвідношення, взаємозалежність, взаємнодоповненість.
- •93. Держава як інститут юридичної відповідальності: його місце і роль.
- •94. Проблеми, пов'язані з одержавленням юридичної відповідальності як суспільний феномен і наслідки такого одержавлення.
- •95. Поняття правомірної поведінки.
- •96. Критерії класифікації правомірної поведінки. 97. Види правомірної поведінки та їх загальна характеристика.
- •100. Формування і реалізація правомірної поведінки у сучасних умовах України.
- •101. Поняття правосвідомості.
- •102. Правосвідомість і право: взаємозалежність і доповненість.
- •104. Поняття правового виховання, його форми.
- •105. Поняття правової культури
- •106. Правовий нігілізм як специфічна форма правової культури, його загальна характеристика.
- •107. Правовий ідеалізм як форма правової культури, його загальна характеристика.
- •108. Поняття законності, її структура.
- •109. Поняття принципів законності.
- •110. Проблеми реалізації принципів законності (на прикладі України).
- •111. Питання реалізації гарантій законності у реальному житті суспільства.
- •112. Роль і значення правопорядку для розвитку суспільства.
- •115. Держава як основний суспільний інститут, покликаний забезпечити оптимальний рівень правопорядку і законності у суспільстві.
- •116. Поєднання стимулів і обмежень у правових режимах.
- •117. Поняття, ознаки і функції правових заохочень
- •118. Заохочувальні санкції.
- •122. Правовий статус особистості: розуміння і визначення.
- •123. Права і правові (юридичні) обов'язки особистості: поняття та взаємозв'язок.
- •125. Види правового статусу у залежності від обсягу прав і обов'язків.
- •128. Власність як економічна і правова категорія.
86.Юридична відповідальність: поняття, ознаки і види.
Юридична відповідальність установлюється компетентними органами держави і пов'язана із здійсненням державного примусу. Вона застосовується лише до тих осіб, які вчинили правопорушення, тобто порушили встановлені нормами права правила поведінки. Юридична відповідальність відображає реакцію суспільства, держави на вчинене правопорушення і застосуванні до правопорушника наступних заходів державного примусу:
особистого характеру (наприклад, позбавлення волі, виправні роботи);
майнового характеру (наприклад, конфіскація майна, штраф);
організаційного характеру (наприклад, накладення стягнення, звільнення з роботи).
По суті, державний примус виступає змістом юридичної відповідальності.
Юридична відповідальність — це передбачений чинним законодавством обов'язок правопорушника зазнати примусового позбавлення певних благ (особистого, майнового або організаційного характеру) за вчинене правопорушення.
Юридична відповідальність характеризується певними ознаками:
1) настає лише за вчинене правопорушення (дія чи бездіяльність) у разі встановлення складу правопорушення. Не може бути підставою юридичної відповідальності думки, наміри, переконання, почуття, погляди, соціальні або особисті властивості особи, а також діяння хоча зовні і схожі з правопорушенням, але які не є такими в силу своєї суспільної значимості (наприклад, необхідна оборона, крайня необхідність, професійний ризик); 2) спирається на державний примус, який є специфічним впливом компетентних державних органів та уповноважених осіб на поведінку людей у визначених законом формах. При цьому необхідно відзначити, що державний примус є більш широким поняттям, ніж юридична відповідальність, оскільки він може здійснюватися різними способами, які не пов'язані з відповідальністю (наприклад, митний огляд багажу, стягнення аліментів);
3) виражається у настанні негативних юридичних наслідків для правопорушника, що мають особистий, майновий або організаційний характер, тобто виникає додатковий обов'язок зазнати певних втрат відповідно до санкції правової норми та рішення правозастосовного органу держави;
4) здійснюється компетентним державним органом відповідно до закону, тобто встановлюються санкцією правової норми вид і міра юридичної відповідальності, які можуть бути застосовані до правопорушника;
5) здійснюється у ході правозастосовної діяльності з обов'язковим дотриманням певного процедурнопроцесуального порядку і форм, встановлених законом. Поза встановленої процесуальної форми юридична відповідальність неможлива;
6) пов'язана з осудом суспільством і державою поведінки правопорушника, тобто відносно особи, що вчинила правопорушення, компетентний державний орган приймає відповідний правозастосовний акт. Одночасно особа, порушуючи норму права, порушує і відповідну норму моралі. Тому поряд із юридичною відповідальністю перед державою вона несе і етичну відповідальність перед суспільством, яка виражається у суспільному осуді.
види юридичної відповідальності:
1) конституційна відповідальність полягає у застосуванні до державних органів, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, об'єднання громадян, окремих громадян за порушення норм Конституції санкцій
2) кримінальна відповідальність полягає у застосуванні до винної осудної фізичної особи, яка вчинила злочин, заходів державного осуду у вигляді позбавлення або обмеження особистого, майнового або іншого характеру (покарання)
3) адміністративна відповідальність полягає у застосуванні до винних фізичних, юридичних чи посадових осіб адміністративних стягнень за вчинення адміністративного порушення. Застосовується судом, органами державного управління, державними комісіями, інспекціями, посадовими особами до осіб, які не підпорядковані їм по службі. Адміністративна відповідальність не тягне за собою стану судимості;
4) цивільна відповідальність полягає у застосуванні до фізичних чи юридичних осіб цивільноправових стягнень за порушення договірних зобов'язань, заподіяння позадоговірної майнової шкоди, а також порушення особистих майнових прав. Таким чином, цивільна відповідальність є засобом відновлення та компенсації договірних та позадоговірних зобов'язань, що полягає у відшкодуванні правопорушником майнової шкоди та поновленні порушених прав;
5) дисциплінарна відповідальність полягає у застосуванні адміністрацією підприємства, установи, організації заходів дисциплінарного впливу на працівника за вчинення ним дисциплінарного проступка
