Тема 2. Аналіз ресурсозабезпечення підприємства та оціінка ефективності використання його ресурсів

1. Аналіз продуктивності праці в цілому по підприємству та по окремих його підрозділах.

2. Вплив головних факторів на показники продуктивності праці і трудомісткості виробництва с/г продукції.

3. Фонди оплати праці.

1. Найважливішим показником ефективності трудових ресурсів є продуктивність праці. Продуктивність праці вимірюється виробітком продукції за одиницю часу і витратами часу на одиницю продукції. Звідси маємо два показники:

середній виробіток і трудомісткість.

В економічних розрахунках використовують такі показники виробітку:

1) середньорічний виробіток одного працюючого;

2) середньорічний виробіток одного робітника;

3) середньоденний виробіток одного робітника;

4) середньогодинний виробіток одного робітника.

Трудомісткість визначається на одиницю продукції в натуральному вираженні по всій номенклатурі виробів. Показник трудомісткості можна розрахувати і по загальному випуску продукції, як відношення загальної кількості людино-годин, відпрацьованих усіма робітниками, до обсягу продукції. Цей показник обернено пропорційний показнику годинного виробітку одного робітника.

Показники продуктивності праці можуть відображатися в різних вимірниках (натуральному, трудовому, вартісному).

Аналіз продуктивності праці розпочинають з оцінки показників виробітку.

Завдання аналізу продуктивності праці:

1) вивчення динаміки показників;

2) обчислення впливу факторів на приріст продуктивності праці;

3) визначення резервів підвищення продуктивності праці.

2.На продуктивність праці одного працюючого (ПП пр). впливають наступні фактори:

- зміна структури персоналу (П В р)

- зміна тривалості робочого року (Т р р );

- зміна тривалості робочого дня (Т р д);

- зміна середньогодинного виробітку одного робітника (ПП р г).

Зв’язок між показниками можна виразити наступною формулою:

На річну продуктивність праці (ПП р р ) одного робітника впливають наступні

фактори:

- зміна тривалості робочого року;

- зміна тривалості робочого дня;

- зміна середньогодинної продуктивності праці одного робітника.

Розрахунок впливу факторів здійснюють за такою формулою:

На денну продуктивність праці одного робітника впливають такі фактори:

- зміна тривалості робочого дня;

- зміна середньогодинної продуктивності праці одного робітника.

Зв’язок між показниками наступний:

Годинний виробіток робітника є фактором, що впливає на усі показники продуктивності праці.

На годинну продуктивність праці впливають такі фактори, як: технічна озброєність праці, нормування праці та виконання норм виробітку, раціоналізація та винахідництво, кваліфікація робітників, ефективність виробництва, інтенсивність праці та інші.

Розбіжності в темпах зростання по річній продуктивності праці працюючого і робітника можна пояснити зміною структури персоналу (питомої ваги робітників у загальній чисельності працюючих).

Розбіжності в темпах зростання по показниках річної та денної продуктивності праці робітника пояснюються зміною середньої тривалості робочого року.

Основною причиною розбіжностей в темпах зростання по денному та годинному виробітку робітника є зміна тривалості робочого дня.

3. Фонд оплати праці являє собою частину коштів, спрямованих на споживання, і охоплює всі витрати підприємства, установи, організації па оплату праці незалежно від джерела фінансування їх виплат,, включаючи грошові суми, нараховані працівникам відповідно до діючого законодавства за невідпрацьований час, а також стимулюючі та компенсуючи виплати.

До складу фонду оплати праці входять заробітна плата, нарахована за виконану роботу (відпрацьований час) за відрядними розцінками, тарифними ставками, окладами або по середньому заробітку; вартість продукції, яка видається в порядку натуральної оплати; надбавки і доплати до тарифних ставок та окладів; премії працівникам за виробничі результати, створення, опанування і впровадження нової техніки та ін.; доплати за несприятливі і умови праці (за роботу в тяжких, шкідливих умовах, багатозмінному режимі, нічний час тощо); оплата щорічних та додаткових відпусток; оплата спеціальній перерв у роботі у випадках, передбачених законодавством, оплата пільгових годин підлітків; одноразові винагороди (процентні надбавки) за вислугу років, стаж роботи; оплата простоїв не з вини працівників; виплата вихідної грошової допомоги тощо.

Залежно від елементів виплат виділяють годинний, денний та річний (квартальний, місячний) фонди.

Фонд годинної оплати праці — це сума грошових коштів нарахованих у звітному періоді за фактично відпрацьовані людиногодини в умовах нормальної тривалості зміни.

Фонд денної оплати праці включає виплати за відпрацьовані людинодні. Він складається з годинного фонду та оплати людиногодин, не відпрацьованих протягом робочого дня (оплата внутрішньо змінних простоїв не з вини робітника, оплата перерв у роботі у випадках, передбачених законодавством, оплата пільгових годин підлітків, доплата за роботу в понаднормовий час та ін).

Фонд річної (квартальної, місячної) оплати охоплює усі суми заробітної плати, нарахованої працівникам у звітному періоді.

Одним із напрямів аналізу фондів оплати праці і споживання є визначення їх зміни в часі за рахунок окремих факторів. Приріст фонду оплати праці можна розглядати, зокрема, як результат взаємодії двох факторів — зміни чисельності працівників і середньої заробітної плати.

Абсолютний приріст фонду оплати праці за рахунок зміни кількості працівників обчислюють за формулою де - середньооблікова чисельність працівників відповідно в звітному і базисному періодах; - середня заробітна плата в базисному періоді.

Відхилення звітного фонду оплати праці від базисного за рахунок впливу змін у рінні середньої заробітної плати визначають так:

де - середня заробітна плата у звітному періоді.