- •Модуль IV. Організаційна культура соціальних служб у процесі трансформації соціальної освіти
- •Тема 1. Соціальна освіта та підтримка молоді в діяльності спеціалізованих формувань
- •Основні завдання та напрями соціальної освіти для молоді в контекстІ діяльності спеціалізованих формувань
- •2 Сучасні аспекти соціальної роботи із студентською молоддю
- •4.Організація соціальної освіти у процесі підготовки молоді до сімейного життя й усвідомленого батьківства
- •Досвід роботи мережі спеціалізованих служб з освітньо-профілактичної діяльності у молодіжному середовищі
- •Б. Нормативно-правово регулювання діяльності спеціалізованих закладів соціального спрямування з підтримки молоді
- •Тема 2 роль організаційної культури в діяльності ' установ і служб соціальної сфери
- •1. Сутність організаційної культури в діяльності організацій соціальної сфери
- •2.Особливості взаємозв'язку організаційної культури та стратегічного управління персоналом у державних і спеціалізованих соціальних формуваннях
- •3. Сучасний погляд на організаційну культуру управління соціальними організаціями та службами
- •4. Правила поведінки керівника соціальних організацій як складова його організаційної культури
Тема 2 роль організаційної культури в діяльності ' установ і служб соціальної сфери
1. Сутність організаційної культури в діяльності організацій соціальної сфери
У сучасну історичну добу виникає необхідність посилення соціокультурних тенденцій. У зв’язку з цим необхідна радикальна зміна концепції управління, направлена на окремі процеси в соціальних організаціях, де доцільно використовувати технологічні процедури, орієнтовані на людину з її системою цінностей, поглядів, переконань, традицій.
Такою сучасною концепцією стає організаційна культура, яка завдяки своїй феноменальності є ідеологією управління, що охоплює всі сфери життєдіяльності соціальних організацій і служб. Проте в даний час ми визначаємо суперечність між загальним розумінням важливості ролі організаційної культури в забезпеченні успішної діяльності підприємства й організації, об’єктивною необхідністю формування організаційної культури в організаціях і відсутністю технології за допомогою якої можна це практично здійснити.
Особливої актуальності поняття феномен організаційної культури набув у зв’язку з переходом суспільства на ринкову економіку.
Організаційна культура отримала статус одного з ефективних інструментів управління організацією. Кожна соціальна організація - це співтовариство. яке має свою специфічну унікальну організаційну культуру, свої звичаї і традиції. Організаційна культура - спрямована впродовж усієї Історії підприємства (організації ) сукупність прийомів і правил адаптації організації до вимог зовнішнього середовища і формування внутрішніх відносин між групами тих, що працюють.
На формування організаційної культури впливають зовнішні і внутрішні чинники, ям мають місце у специфічних маркетингових функціях. Якщо ці чинники несприятливо впливають на організаційну культуру, для їх нейтралізації користуються відповідною технологією, яка суміщає внутрішні можливості формування організаційної культури Ь зовнішніми чинниками. Використання цієї технології визначає наскільки соціокультурні тенденції проникають у систему менеджменту соціальних структур і чи здатне воно гідно приймати сучасні виклики часу.
Сьогодні організаційна культура є могутнім управлінським регулятивним ресурсом і чим вищій потенціал керівництва, тим вагоміший цей ресурс. Організаційна культура в організації створює соціальний фундамент, який здатний нести на собі всю систему діяльності і взаємодії, протистояти і приймати зовнішні та внутрішні закони, створювати сприятливі умови для розвитку організації та її маркетингової діяльності.
Пріоритетними в культурі соціальних структур є організаційні цінності - предмети, явища і процеси, направлені на задоволення потреб членів організації, які визнаються більшістю її членів. Якщо вони будуть задоволені, то це проявиться і у взаємодії організації з мікромаргкетинговим середовищем. Ці цінності є ядром, яке визначає корпоративну культуру в цілому. Завдяки своїй ціннісній основі кожен співробітник усередині організації в межах загальної системи цінностей займає відповідну індивідуальну позицію. Ціннісні позиції змінюються в процесі міжособистісної взаємодії і обміну цінностями. Цінності визначають стилі поведінки, стилі спілкування з колегами і клієнтами, рівень вмотивованості, активність і багато ін.
Вирішальну роль у керованості організації, її іміджу та успішності на ринку послуг відіграють корпоративні цінності. Управління системою цінностей без належного опрацьовування приводить до наслідків, здатних знизити ефективність роботи навіть найуспішніших організацій.
В основі корпоративної культури лежать загальноприйняті етичні вимоги до спілкування, нерозривно пов’язані з визнанням неповторності, цінності кожної особи : вічливість, тактовність, скромність, точність. Від рівня корпоративної культури в цілому залежить імідж організацій, який має для неї велике значення.
Таким чином, можна зробити висновок, що організаційна культур3 0 Цілому впливає на розвиток організації. Якість управління залежить від того, на якому рівні та як були використані окремі інструменти організаційної культури.
