3. Кадрові структури організації.

Саморозвиток і самоконтроль – професійна задача менеджера.

Оцінка життєвої ситуації й аналіз власних можливостей створюють основу для визначення ключових бажаних результатів (цілей). Постановка цілей є безумовною передумовою планування, прийняття рішень і щоденної роботи.

Спробуйте для себе зобразити картину вашого життя. Як дотепер протікало ваше життя? В чому полягали ваші найбільші успіхи? Де були поразки: у професійній чи особистій сферах? Як ви уявляєте собі своє майбутнє? Чого ще хочете досягти? На які зовнішні перешкоди чи поразки ви розраховуєте? Для самоменеджменту фундаментальне значення має усвідомлення розбіжностей між нинішнім станом , майбутнім і що не бажано.

При формуванні цілей необхідно ідентифікувати особистісні цінності, визначити найбільш важливі, оцінити позитивні можливості і перешкоди, обмеження, необхідні ресурси, наслідки досягнення цілей. При цьому треба висувати реальні довгострокові, середньострокові і короткострокові цілі. Вони повинні використовувати і розвивати потенційні резерви особистості, але бути досяжні.

Ставлячи цілі для різних сторін життєдіяльності, треба з'ясувати їхню взаємну підтримку і протиріччя. При виникненні протиріч необхідно, використовуючи методи вирішення проблем, домагатися узгодження цілей.

Для досягнення довгострокових труднодосяжних цілей слід дотримуватися наступних правил:

1. Розділити кінцеву мету на невеликі, зручні для контролю проміжні "міні-цілі".

2. Щодня в ході повсякденних справ досягайте цих "міні-цілей", домагайтеся цього, поки не одержите бажаного результату.

3. Будьте впевнені собі, наполегливі у вирішенні складних проблем.

Визначаючи кінцеві цілі, необхідно пам'ятати, що на вашу мотивацію і задоволеність роботою впливають наступні фактори.

Можливість самовираження і саморозвитку; збалансованість обов'язків, влади і відповідальності; цінність виконуваної роботи для фірми; наявність позитивного зворотного зв'язку з керівництвом і підлеглими; матеріальна оцінка праці. Немаловажне значення має досягнення дійсної рівноваги в зобов'язаннях стосовно роботи, родини, захоплення, власного розвитку.

Істотний вплив на формування уявлення про цінності і вибір цілей людини робить вік. Особливо це треба враховувати при прийомі на роботу персоналу.

Умовно дорослих людей можна поділити на наступні вікові групи:

• 20-24 роки. Вік, в якому людина одержує професійну освіту і починає трудову діяльність;

• 25-34 років. Вік, в якому людина досягає успіху, відбувається розквіт її сил і здібностей. Головна мета людини на цьому етапі – йти далі з обраним шляхом, нарощувати зусилля;

• 35-50 років. Вік переоцінки цінностей. Психологи стверджують, що в цьому віці людина досягає вищого рівня свого творчого розвитку. Вона оцінює свою діяльність у минулому, прагне змінити помилкові уявлення, правильно вибрати цілі, реалізувати повністю свої можливості. У цьому віці людина по-справжньому починає розуміти, що час є основним суперником у житті;

• 50-60 років. Вік підведення підсумків трудової діяльності і підготовка до виходу на пенсію. Духовне життя людини насичене самоаналізом. Нічого не можна змінити в минулому і майбутнє вже не обіцяє нового. Людина переглядає цінності і цілі, причому сильний крен робиться в сторону особистих цілей. Не можна уникнути кризи в цьому віці, його треба перебороти;

• 60 років і більше. Перехід до неробочого життя. Вік старості. Цей феномен життя людини ніколи не розгадати. Цілі людини в цьому віці природні і короткочасні: побачити це життя якомога довше і якомога довше не бути стороннім спостерігачем.