2.Класична школа в менеджменті.

Зараз неможливо точно визначити, скільки теорій, шкіл, концепцій менеджменту існує у світі. Але все ж таки про певну логіку розвитку управлінської думки говорити можна. Звичайно, поява нових ідей при цьому не означає, що більш ранні школи не використовуються в практиці. У житті все переплетено: нові підходи діють разом із попередніми. Нерідко виникають своєрідні ренесанси минулих ідей, як це сталося з макіавеллізмом. Тому ми прагнемо запропонувати розвиток науки і практики менеджменту як загальне та інтелектуальне надбання, з якого користувач вибирає те, що йому до вподоби.

З метою своєрідної систематизації запропонованої схеми на рис. 2.1 представлено історичну періодизацію основних наукових шкіл. І хоча, наприклад, класична школа наукового управління на схемі завершується у 1950 році, це не значить, що вона зникла зовсім. Просто після цього вона не розвивається, але ніхто не заперечує її застосування. Завершення адміністративної школи 20-ми роками теж означає лише період написання

А. Файолем основних праць.

Школа в управлінні	Часові періоди
	1885	1920	1930	1940	1950	1960	Наш час
Школа наукового управління
Адміністративна школа
Школа людських відносин
Поведінкова школа
Кількісний підхід в управлінні
Процесний підхід в управлінні
Системний підхід в управлінні
Ситуаційний підхід в управлінні

Рисунок 2.1 – Еволюція науки менеджменту

Рис. 2.2 дає уявлення про змістові взаємозв'язки між різними теоріями. З нього, наприклад, видно, що систематичний менеджмент став основою формування наукового, адміністративного і людського менеджменту, з якого, у свою чергу, вийшов поведінковий і, нарешті, ситуаційний менеджмент.

Науковий менеджмент

Науковий менеджмент був не лише історично першою сукупністю багатьох наукових шкіл, а й сузір'ям надзвичайно талановитих людей того часу. Слід зазначити, наприклад, що чи не найвидатніший інженер-винахідник Г. Емерсон володів 19-ма мовами, вчився у Німеччині, Англії, Італії, Франції, Греції. Певний час він очолював факультет іноземних мов в Університеті штату Небраска. Ф. Тейлор, на могилі якого в його рідному місті Філадельфії красномовно написано: "Батько наукового менеджменту", створив теорію різання металів, хоча був управляючим металургійної компанії "Мідвейл Стіл". Він був автором понад 100 патентів. І, може, найголовніше полягає в тому, що всі названі дослідники були діючими менеджерами, бізнесменами. Свої ідеї вони розробляли виходячи з практичних потреб, і на практиці ідеї перевірялися. Найпереконливішими доказами правильності наукових розробок були результати діяльності фірм, якими вони керували.

Школа наукового менеджменту переконливо довела, що ефективне управління дає змогу досягти максимального випуску продукції з мінімальними витратами. Ця школа також розробила методи організації ефективної колективної праці. Серед головних представників цієї школи – Ф. Тейлор, Г. Форд, Ф. та Л. Гілбрети, Г. Гант, Г. Емерсон, М. Кук, Ф. У. Кларк.

Рисунок 2.2 – Еволюція управлінської думки

Ключові ідеї:

- наукові методи аналізу роботи для визначення кращих шляхів виготовлення продукції;

- наголос на завданнях навчання, відбору і тренування робітників;

- кооперація між робітниками і менеджментом.

Внесок:

- підвищення ефективності та продуктивності на підприємствах;

- запровадження наукового аналізу на робочому місці;

- створення системи норм, яка об'єднала б робочі вимоги і виконання;

- поступове започаткування кооперації між менеджментом і робітниками;

- перетворення функціонального майстра у "спеціаліста-управлінця".

Обмеження:

- спрощені припущення щодо мотивації;

- працівники розглядались як частина машини;

- авторитарне керівництво;

- недооцінка ролі вищих управлінців;

- ігнорування взаємовідносин між організацією і навколишнім середовищем.

Хоча кожен із членів школи наукового менеджменту є яскравою зіркою на небосхилі науки і бізнесу, згадаємо. Насамперед. Г. Емерсона, який працював незалежно від школи Ф. Тейлора, хоч і знав про її діяльність. Не тільки в США, а й в інших країнах він був удостоєний слави як "перший інженер з ефективності". Завдяки своїм подорожам Емерсон навчився використовувати досягнення різних народів, і його думки з цього приводу не втратили свого значення і в наш час. Зокрема, він шанував англійців за те, що вони першими усвідомили значення морів і океанів. Національною рисою німців він вважав здатність використовувати свої знання на практиці. Французи проявили себе як новатори (швидкі поїзди, підводні човни, кулемети, техніка фотографії та ін.). Досягнення американців Емерсон пов'язував із окремими особистостями: Едісон, Форд, Вестінгауз та ін. Наведемо знамениті його принципи.

Дванадцять принципів продуктивності Г. Емерсона:

1. Точно поставлені ідеали або цілі.

2. Здоровий глузд.

3. Компетентна консультація.

4. Дисципліна.

5. Справедливе ставлення до персоналу.

6. Швидкий, надійний, повний, точний і постійний облік.

7. Диспетчеризація.

8. Норми і розклад.

9. Нормалізація умов.

10. Нормування операцій.

11. Писані стандартні інструкції.

12. Винагорода за продуктивність.

Моріс Кук на основі ідей класичної школи створив університетський і муніципальний менеджмент, заснувавши таким чином галузевий підхід у менеджменті. Коли в 1911 – 1915 рр. за рекомендацією Ф. Тейлора він був керівником громадських робіт, йому завдяки використанню ідей менеджменту вдалося тільки на збиранні сміття заощадити понад 1 млн. дол.

Уоллас Кларк відомий розповсюдженням ідей наукового менеджменту в світі. Він, зокрема, рекомендував діаграму Ганта для контролю п’ятирічних планів Росії. Зараз престижна нагорода в царині менеджменту – за видатний внесок у розробку наукових методів управління в міжнародному масштабі – носить його ім'я.