3 Підходи до ухвалення рішення

Розглядаючи процеси прийняття рішень, слід враховувати два моменти. Перший полягає в тому, що приймати рішення, як правило, порівняно легко. Усе, що при цьому робить людина, зводиться до вибору напрямків дій. Важко прийняти хороше рішення. Другий момент полягає в тому, що ухвалення рішення – це психологічний процес. Але людська поведінка не завжди логічна. Іноді нами рухає логіка, іноді – почуття. Тому не дивно, що способи, якими користується керівник для прийняття рішень, змінюються від спонтанних до високологічних. Керівник знаходиться під впливом таких психологічних факторів, як соціальні установки, накопичений досвід і особистісні цінності.

Можна стверджувати, що процес прийняття рішень має інтуїтивний, заснований на судженнях, чи раціональний характер.

Інтуїтивні рішення. Чисто інтуїтивне рішення – це вибір, зроблений тільки на основі відчуття, що він правильний. Людина, яка приймає рішення, не займається при цьому свідомим зважуванням "за" і "проти" з кожної альтернативи і не потребує розуміння ситуації. Просто людина робить вибір. Те, що ми називаємо осяянням чи шостим почуттям, і є інтуїтивне рішення.

Провідні спеціалісти з управління підтверджують значну залежність керівників вищого рівня від інтуїції.

Рішення, засновані на судженнях. Рішення, засновані на судженні – це вибір, обумовлений знаннями чи накопиченим досвідом. Людина використовує знання про те, що траплялося в подібних ситуаціях раніше, щоб спрогнозувати результат альтернативних варіантів вибору в існуючій ситуації. Спираючись на здоровий глузд, він вибирає альтернативу, що принесла успіх у минулому.

Судження як основа організаційного рішення корисна, оскільки багато ситуацій мають тенденцію до частого повторення. У цьому випадку раніше прийняте рішення може спрацювати не гірше, ніж колись (це перевага запрограмованого рішення).

Оскільки рішення на основі судження приймається в голові керуючого, воно володіє такою значною перевагою, як швидкість і дешевизна його прийняття. Воно спирається на здоровий глузд, але щирий здоровий глузд зустрічається дуже рідко. Однак ситуація може бути унікальною, дуже складною, спотворюватися потребами людей й одного судження може бути недостатньо для ухвалення рішення.

Судження неможливо у новій ситуації, оскільки в керівника відсутній досвід, на якому б він міг заснувати логічний вибір. Приклад: зміна асортименту продукції, розробка нової технології, випробування нової системи винагород.

У складній ситуації судження може виявитися поганим, оскільки виникає занадто багато факторів, які необхідно врахувати і їх неможливо охопити людським розумом.

Оскільки судження завжди спирається на досвід, надмірна орієнтація на останній зміщує рішення в напрямках, знайомим керівникам за їхніми колишніми діями. Через такий зсув керівник може упустити нову альтернативу або керівник свідомо чи несвідомо може уникати вторгнення в нові області. Страх нових сфер діяльності може закінчитися катастрофою. Багато хто з нас – раби прямолінійного мислення. "Ми завжди робили це саме так".

Головне розходження між раціональним і заснованим на судженні рішеннями полягає в тому, що перше не залежить від минулого досвіду. Раціональне рішення обґрунтовується за допомогою аналітичного процесу, який розглянуто нижче.