Тема 1.7. Орендні відносини в системі внутрігосподарського розрахунку

1. Оренда як найбільш досконала форма внутрігосподарського розрахунку

Оренда - це майновий найм, згідно з яким одна сторона надає іншій землю та інші засоби виробництва в тимчасове користування за плату.

На оренді можуть працювати бригади, ланки, родини, окремі працівники, не члени господарства. В оренду можуть передаватися земельні угіддя, робоча і продуктивна худоба, техніка, будівлі і споруди, інші засоби виробництва виробничого і невиробничого призначення.

Орендні відносини передбачають повну матеріальну відповідальність орендаря за раціональне використання наданих йому засобів виробництв та повну самостійність при вирішенні виробничих питань.

Основою орендних відносин є договір на виробництво продукції (виконання робіт), який укладається між орендарем і адміністрацією підприємства. В ньому визначається :

• назва сторін, що домовляються;

• предмет договору (обсяги виробництва та реалізації продукції чи виконання робіт);

• обов’язки орендодавача: виділити земельні угіддя, передати техніку та інші засоби виробництва, відкрити кредит на придбання матеріальних ресурсів і авансування працівників, визначити розмір реалізаційних цін та порядок реалізації продукції, забезпечити необхідними консультаціями з питань технології, механізації тощо;

• обов’язки орендаря: сплачувати орендну плату, кошти на організацію та управління підприємством, оплату праці залучених працівників здійснювати за свій рахунок та ін.;

• загальні положення: сторони несуть відповідальність за порушення умов договору і кожна з них не може його розірвати, не повідомивши про це іншу сторону за 2 місяці; орендар, який не виконав зобов’язань по договору, повністю або частково повертає орендодавачу одержаний аванс та сплачує штраф у розмірі вартості недоданої продукції, якщо причиною не було стихійне лихо або це сталося з вини орендодавача.

Всі спірні питання вирішуються в судовому порядку.

2. Організація роботи орендних колективів.

У с.-г. виробництві оренда здійснюється переважно у двох формах :

• на основі оренди землі та інших засобів для виробництва продукції, що передбачена договором;

• на основі оренди землі та інших засобів з правом вибору видів продукції, обсягів і порядку використання. У цьому випадку орендодавач отримує тільки орендну плату.

Порядок оцінки виробленої продукції при її реалізації може мати такі варіанти:

• за цінами заготівельних підприємств, якщо продукція за дорученням адміністрації реалізується безпосередньо заготівельнику;

• за внутрігосподарськими цінами, коли продукція реалізується підприємству, а вироблена понад договір – на розсуд орендаря;

• за договірними або ринковими цінами, якщо орендар сам визначає структуру та обсяг продукції.

Матеріальні ресурси (насіння, корми, ПММ тощо) й послуги, обумовлені договором, орендарі отримують за планово-обліковими цінами, встановленими керівництвом підприємства. Якщо орендар реалізує продукцію не орендодавачу, то всі ресурси він закуповує у інших підприємств і організацій за договірними чи ринковими цінами.

Визначення орендної плати залежить від способу оцінки виробленої орендарем продукції:

• При оцінці продукції за внутрішньогосподарськими цінами, які нижчі від договірних чи ринкових:

• орендна плата за землю не стягується, орендодавач отримує її за рахунок різниці в цінах;

• орендна плата за основні засоби виробництва стягується в розмірі амортизаційних відрахувань.

• При реалізації орендарем виробленої продукції за договірними або ринковими цінами:

• орендна плата встановлюється в розмірі прибутку, який одержують з 1 га землі або з 1 голови худоби, при цьому вона встановлюється як по кожній с.-г. культурі чи кожній групі тварин, так і в середньому на 1 га землі або умовну голову; прибуток розраховують як різницю між виручкою від реалізації продукції та витратами підприємства на її виробництво;

• орендна плата встановлюється окремо по кожній групі основних засобів: земельні угіддя, продуктивна або робоча худоба, техніка, будівлі, споруди тощо.

Важливим є обгрунтування внутрішньогосподарських розрахункових цін, за якими орендарі реалізують свою продукцію підприємству, адже від них залежить доход орендаря. У них включають оплату праці, вартість насіння, кормів, добрив, засобів захисту рослин, ПММ, амортизаційні відрахування, витрати на ремонт, вартість послуг та ін.

У розрахункові ціни не включають нарахування на оплату праці, виплати за стаж роботи, страхові платежі, витрати на управління та обслуговування виробництва.