Тема 1.6. Господарський розрахунок на державних та колективних підприємствах

1. Госпрозрахунок на державних підприємствах

Кожне підприємство має самостійний баланс, рахунки коштів у банках, а також всі права юридичної особи.

Держава здійснює економічне регулювання діяльності підприємств податковою політикою, іноді встановленням державного замовлення на реалізацію продукції, правовими актами, що регламентують порядок використання державного майна та земельних ресурсів.

Основою виробництва є укладені договори із заготівельними та іншими підприємствами та організаціями. Державні підприємства самі проводять зовнішньоекономічну діяльність у межах чинного законодавства. Вони самі розробляють виробничі плани, встановлюють реалізаційні ціни на продукцію, матеріали та непотрібні засоби виробництва.

В умовах ринкової економіки реалізація продукції набуває більшого значення, ніж власне її виробництво. По причині неможливості тривалого зберігання більшості видів с.-г. продукції ціни на неї часто диктують заготівельні організації. Тому керівники і спеціалісти повинні ретельно вирішувати питання маркетингу, організовувати промислову переробку продукції та реалізацію її безпосередньо населенню.

Держава тільки частково виділяє матеріальні засоби виробництва під ту кількість продукції, яка передбачена прийнятим державним замовленням. А тому частину засобів підприємства закуповують шляхом прямої закупівлі у підприємств – виробників, через товарні біржі та в результаті зовнішньоекономічної діяльності. Виробнича та соціальна діяльність, а також оплата праці здійснюється за рахунок зароблених колективом грошей. Частина прибутку використовується для виконання зобов’язань перед бюджетом, банками, іншими вищестоячими органами, друга частина надходить у його повне розпорядження і разом з коштами на оплату праці утворює госпрозрахунковий доход колективу.

Платежі у державний бюджет проводяться згідно затверджених нормативів у вигляді податків на прибуток, на додану вартість, на землю, транспортні засоби, акцизні збори. Крім того, державні підприємства відраховують кошти до централізованих фондів: пенсійного, соціального страхування, зайнятості ( відповідно 32, 4, 1.5 % фонду заробітної плати ).

За рахунок прибутку, що залишився після відрахувань у державний бюджет, сплати кредитів та відсотків, підприємства мають право створювати спеціальні фонди: соціального розвитку, резервний та ін. Таким чином, господарська діяльність державних підприємств здійснюється на основі самофінансування та самоврядування, тобто всі прорахунки та досягнення в роботі підприємства безпосередньо позначаються на добробуті кожного працівника.

Таким чином, при умові обмеженості коштів, що можуть бути виділені з державного бюджету, підприємства повинні дбати про розширення виробництва за власні кошти, в основному за рахунок отримуваного прибутку, що стимулює підвищення рентабельності та подальший їх розвиток.