3.1.12 Стругання і довбання

Визначення глибини різання виходячи з припуску на обробіток:

t = h – h₁ ,

де h – висота поверхні деталі до обробітку, мм;

h₁– висота поверхні деталі після обробітку за один прохід, мм.

Глибина різання складає:

• при струганні 0,15 – 8,0 мм;

• при довбанні пазів 0,15 – 1,0 мм.

Подачу визначають за [5.табл.75-76].

Швидкість різання визначають в залежності від глибини різання за [5.табл.77].

Знайдену швидкість різання корегують поправочними коефіцієнтами , для даних умов обробітку, які вказані в [5.табл.78-80]

Розрахунок скоректованої швидкості різання проводимо за формулою, в м/хв.:

Vк=V_t·K_m ·К_мр·К_х ,

де V_t – теоретична швидкість різання, м/хв. [5.табл.77];

K_m - коефіцієнт залежності від матеріалу який обробляють [5.табл.78];

K_х - коефіцієнт залежності від характеру оброблюємого матеріалу [5.табл.80];

К_мр - коефіцієнт залежності від характеру матеріалу різця [5.табл.79].

По скорегованій швидкості різання визначають теоретичне число подвійних ходів за хвилину за формулою у подв.ходів/хв.:

, (3.23)

де Z – розрахункова довжина ходу різця, мм;

т – відношення швидкості робочого ходу до швидкості холостого ходу, в більшості випадків це відношення складає 0,75 тому:

, (3.24)

Розрахункова довжина ходу різця Z визначається за формулою:

Z = І + І₁ + І₂ ,

де І - довжина заготовки до обробітку, мм;

І₁ + І₂ – величина повздовжнього врізання і перебігу, мм [5.табл.81]

Розрахункове число подвійних ходів за хвилину у порівнянні з паспортними даними станка приймають ближче менше число.

Розрахунок фактичної швидкості різання визначаємо за формулою, м/хв.:

, (3.25)

де Z – розрахункова довжина ходу різця, мм;

п - число подвійних ходів за хвилину, прийняте за паспортом станка.

Розрахунок сумарної ширини обробітку, мм визначаємо за формулою:

В = ( В₁ + В₂ )+ Н , (3.26)

де В₁ - довжина бокового врізвння різьця, мм [5.табл.82];

В₂ - довжина бокового збвгу різьця, мм [5.табл.82];

Н – ширина поверхні, що оброблюємої, мм.

Після встановлення режимів різання проводимо розрахунок основного часу за формулою:

, (3.27)

де В – сумарна ширина поверхні, що обробляється, мм;

п – число подвійних ходів ( стола ) за хвилину;

і – число проходів;

S - верстатна подача мм/подів.хід, (за паспортом верстата).

Допоміжний час визнається у хв. по [5.табл.83-84]

Заключний допоміжний час визнається за формулою:

t_в = t_в1 + t_в2 + t_в3 , (3.28)

де t_в1, t_в2 , t_в3 – допоміжні часи які визначаються у хв. за [5.табл.22-24]

Додатковий час складає 9% від оперативного і визначається по формулі [ 5. ф -1, ст5].

Підготовчо-заключний час визнається за [5.табл.85]

Штучний час визначають за формулою [5 ф-3, ст.5], норму калькуляційного часу визначають за формулоб [5 ф-5, ст.5 ]

3.1.13 Фрезерування

В ремонтному виробництві на різноманітних фрезерних верстатах виконуються наступні роботи:

• Фрезерування відкритих площин, паралельних вісі фрези – циліндричними фрезами;

• Фрезерування відкритих ( особливо довгих і широких ) площин, перпендикулярних вісі фрези – торцевими фрезами;

• Фрезерування невеликих площин, виступів, пазів, кривих контурів по розмітці і копіру – кінцевими фрезами;

• Фрезерування виступів, пазів, лисок, багатогранників – дисковими фрезами;

• Розрізання тонких заготовок, відрізання , прорізання вузьких пазів – відрізними фрезами.

3.1.13.1 Фрезерування шпонкової канавки

Перехід А

Допоміжний час на встановлення, кріплення та переустановлення деталі, хв. [5.табл.90]

Т_д1

Перехід 1

Режими обробки.

Розрахунок швидкості фрезерування в м/хв. проводиться за формулою:

V_p=V_t·K_m·K_x·K_mp ,

де K_m - коефіцієнт залежності від матеріалу, який оброляється, [5.табл.88];

V_t - швидкість різання[5.табл.103];

K_x - коефіцієнт залежності від характеру оброблюємої поверхні [5.табл.87];

K_mp- коефіцієнт залежності від матеріалу фрези [5.табл.87].

Розрахунок частоти обертання деталі проводимо у об/хв. за формулою:

,

де d_ф – діаметр фрези, мм ( за каталогом, або [5.табл.86])

Розрахунок хвилинної подачі проводиться у м/хв. за формулою:

S_m=S_t·N_вp , (3.29)

де S _t – подача і частота обертання фрези, мм/об [5.табл.102];

N_вp – верстатна частота обертання деталі, об/хв. (за паспортом верстата).

Розрахунок фактичної подачі проводиться за формулою:

S_ф=S_вр / N_вp , (3.30)

де S_вр – найближча верстатна подача, мм/об. (за паспортом верстата).

Розрахунок основного часу на операцію поводиться за формулою:

Т_о = Н / (N_вр·S_ф) , (3.31)

де Н - глибина канавки за кресленням, мм.

Розрахунок допоміжного часу на операцію поводиться за формулою:

Т_д=Т_д1+Т_д2 ,

де Т_д2 – допоміжний час пов’язаний з переходом, хв. [5.табл.91]

Розрахунок оперативного часу на операцію визначаємо за формулою:

Т_оп=Т_о+Т_д ,

Розрахунок додаткового часу на операцію визначаємо за формулою:

,

де К_дод - коефіцієнт додаткового часу від оперативного ( 7 % ).

Розрахунок норми часу на операцію.

,

де Т_пз – підготовчо-заключний час, хв. [5.табл.92].