5. Підбір матеріалу

В залежності від виконуємої операції , матеріалу деталі , необхідної точності і якості поверхні деталі провести вибір матеріалів .

Наприклад:

Для зменшення нагріву деталі використати як змащувально-охолоджуючу рідину 5% Емульсію з емульсола “Т” ТУ-6-254-88.

В інших випадках матеріал можна не використовувати.

Для зварювально-наплавочних операцій матеріалом являється зварювально-наплавочний дріт. В залежності від матеріалу деталі і від необхідної якості отриманого покриття можна використовувати:

- зварювально-наплавочний дріт: Св-08 ГОСТ 2246-88; Св-08А

ГОСТ 2246-88; Св-08ГА ГОСТ 2246-88; Св-18 ХГС ГОСТ 2246-88;

Нп-30 ГОСТ 2254-88; Нп-60 ХГС ГОСТ2254-88;

- зварювальні електроди Э46А-УОНИИ13/45 - 3,0 - УД2 ГОСТ 9467-88

Е 43 2(5) - Б10

- флюси: плавлені АН - 348-А ГОСТ9087-88; АН-348-АМ ГОСТ9087-88;

керамічні АНК-18 ГОСТ9084-88; АНК-19 ГОСТ9084-88.

2.5.6 Встановлення кваліфікації роботи

Користуючись тарифно-кваліфікаційним довідником в залежності від складності виконуваних робіт встановити кваліфікацію робіт.

Наприклад:

Для виконання токарної операції з врахуванням складності роботи згідно тарифно-кваліфікаційного довідника вибираємо кваліфікацію токаря 3^го розряду, з тарифною ставкою ___грн/год.

3 Розрахунковий розділ

Розрахунок партії деталей

В умовах ремонтного виробництва розмір партії деталей приймають рівним місячній чи квартальній потребі в ремонтованих деталях.

Розрахунок партії деталей проводиться за формулою:

, (округлюється до цілого числа) (3.1)

де N - виробнича програма заводу, шт. ( згідно завдання );

Kp - коефіцієнт ремонту деталі ( за узгодженням з керівником );

т - кількість однойменних деталей у виробі, шт.

3.1 Розрахунок найвигідніших режимів різання, на плавки гальванічних покриттів та прогресивних норм часу для операцій прийнятого маршруту

Режими обробітку і норми часу розраховуються для кожної операції окремо, використовуючи розбивку операцій на переходи.

3.1.1 Токарна

Перехід А

Допоміжний час на встановлення , кріплення деталі і зняття в хв. [5.табл.22]

Тд₁

Перехід 1

Розрахунок припуску виконуємо за формулою:

, (3.2)

де D - діаметр шийки до точіння, мм;

d - діаметр шийки після точіння, мм.

Розрахунок кількості проходів виконуємо за формулою:

, (3.3)

де t - глибина різання, (до 6 мм)

Розрахунок розрахункової довжини точіння виконуємо за формулою:

L=l₁+l₂, (3.4)

де l₁ – довжина поверхні точіння, мм;

l₂ – перебіг і врізання різця, мм. [5.табл.19].

Розрахунок швидкості різання проводимо за формулою:

V_p=V_t · K_m · K_х · К_мр · К_ох, (3.5)

де V_t – теоретична швидкість різання, м/хв. [5.табл.29];

K_m - коефіцієнт залежності від оброблюємого матеріалу.

[5.табл.13];

K_х- коефіцієнт залежності від характеру оброблюємого матеріалу, [5.табл.15];

К_мр - коефіцієнт залежності від характеру матеріалу різця,

[5.табл.16];

К_ох - коефіцієнт залежності від характеру охолодження, [5.табл.17].

Розрахунок частоти обертання шпинделя проводимо за формулою:

, (3.6)

Розрахунок основного часу проводиться за формулою:

, (3.7)

де П_вр – найближча верстатна частота обертання деталі, об/хв. (по паспорту верстата);

S_ВР – верстатна подача, мм/об. (за паспортом верстата).

Розрахунок допоміжного часу виконуємо за формулою:

Т_д=Т_д1+Т_д2, (3.8)

де Тд₂ - допоміжний час пов'язаний з переходом, хв. [5.табл.23-24].

Розрахунок оперативного часу на операцію виконуємо за формулою:

Т_оп=Т_о+Т_д, (3.9)

Розрахунок додаткового часу на операцію виконуємо за формулою:

, (3.10)

де К_дод - коефіцієнт додаткового часу від оперативного, у % [5.табл.25]

Розрахунок штучного часу на операцію виконуємо за формулою:

, (3.11)

Розрахунок норми часу на операцію виконуємо за формулою:

, (3.12)

де Т_пз – підготовчо-заключний час, хв. [5.табл.26]

3.1.2 Обточка фасок

Значення V і п приймають за даними попереднього переходу.

Для спрощення розрахунку основного часу на обточку фасок приведено в [5.табл.42]

3.1.3 Торцева обточка

Припуск при торцевому обточуванні виконуємо за формулою:

h = Z – l, (3.13)

де Z – довжина заготовки до обробітку, мм;

І - довжина заготовки після обробітку, мм.

Поздовжня подача при торцевому обробітку, мм/об. [5.табл.33].

Швидкість різання при торцевому обробітку, в м/хв. [5.табл.34];

Подальший розрахунок поводиться аналогічно токарній операції.

3.1.4 Обточка галтель

Значення V і п приймають за даними попереднього переходу.

Для спрощення розрахунку основного часу на обточку галтель приведено в [5.табл.43]

3.1.5 Нарізання різьби мітчиками вручну

Наскрізні і глухі різьби в отворах нарізають ручними мітчиками при допомозі воротків.

Неповний оперативний час на нарізання різьби мітчиками вручну вказано в [5.табл.256].

Для умов нарізання різьби, які відрізняються в [5.табл.256] неповний оперативний час домножують на поправочний коефіцієнт [5.табл.257]; при виконанні роботи двома мітчиками вводиться коефіцієнт - 0,7, одним мітчиком - 0,5. При незручній роботі використовується коефіцієнт – 1,2.

3.1.6 Нарізання різьби плашками в ручну

Неповний оперативний час на нарізання різьби плашками вручну вказано в [5.табл.258]

Для умов нарізання різьби, які відрізняються в [5.табл.258], неповний оперативний час домножують на поправочний коефіцієнт [5.табл.257]

3.1.7 Нарізання різьби на станку

Перехід А

Допоміжний час пов'язаний з переходом, хв. [5.табл.64]

Т_д1

Перехід 1

Розрахунк довжини обробки виконуємо за формулою:

L=l₁+l₂+l₃, (3.14)

де l₁ – довжина (глибина) отвору, мм (по кресленню);

l₂ + l₃ – врізання і перебіг мітчика, мм [5.табл.46].

Розрахунок скоректованої швидкості різання проводимо за формулою:

Vp=V_t·K_m·K_х·К_мр·К_ох ,

де V_t – теоретична швидкість різання, м/хв. [5.табл.45];

K_m - коефіцієнт залежності від матеріалу, який обробляють, [5.табл.58];

K_х - коефіцієнт залежності від глибини отвору, [5.табл.61];

К_мр - коефіцієнт залежності від характеру матеріалу мітчика, [5.табл.59];

К_ох - коефіцієнт залежності від характеру охолодження, [5.табл.60].

Розрахунок частоти обертання інструменту проводимо за формулою:

,

де d – діаметр різьби, мм (по кресленню)

Розрахунок основного часу проводиться за формулою:

,

де П_вр – верстатна частота обертання деталі, об/хв. (по паспорту верстата);

S_вр – верстатна подача мітчика, мм/об. ( крок різьби ).

Розрахунок допоміжного часу виконуємо за формулою:

Тд=Тд₁+Тд₂,

де Т_д2 - допоміжний час пов’язаний з переходом, хв. [5.табл.84]

Розрахунок оперативного часу на операцію виконуємо за формулою:

Т_оп=Т_о+Т_д,

Розрахунок додаткового часу на операцію виконуємо за формулою:

,

де К_дод - коефіцієнт додаткового часу від оперативного, у % , [5.табл.65]

Розрахунок норми часу на операцію виконуємо за формулою:

,

де Т_пз – підготовчо-заключний час, хв. [5.табл.66]