- •Тема 1. Суть, предмет і метод державного фінансового контролю
- •Суть, мета та функції державного фінансового контролю
- •Предмет та об’єкти державного фінансового контролю
- •Принципи організації і здійснення контролю
- •Види і форми контролю.
- •5. Органи контролю та їх характеристика
- •6. Метод і методичні прийоми і способи державного фінансового контролю.
- •Розділ іі Права та обов'язки контролюючих органів та суб'єктів господарювання під час здійснення державного контролю (нагляду)
- •Розділ iiі Здійснення планового та позапланового державного контролю (нагляду)
- •Розділ V Відбір зразків продукції під час здійснення перевірки
- •Розділ VI Вилучення документів
- •Розділ VII Експертиза
- •Розділ VIII Складання акта державного контролю (нагляду)
- •Розділ IX Режим використання інформації щодо суб'єктів господарювання контролюючим органом
- •Розділ X Виконання суб'єктом господарювання приписів контролюючого органу
- •Розділ XI Прикінцеві положення
- •Особливості організації державного фінансового контролю у сша
- •2. Особливості організації державного фінансового контролю у Великобританії
- •Особливості організації державного фінансового контролю у Швеції
Розділ VII Експертиза
Стаття 42. Поняття експертизи
1. Експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів (зразків продукції та документів), які містять інформацію про об'єкт контролю.
Стаття 43. Юридичний статус експерта
1. Під час проведення експертизи визначений контролюючим органом експерт діє в межах , у спосіб та на підставах, передбачених статями 3, 4, 5, 6, 12,13, 14 Закону України "Про судову експертизу".
Стаття 44. Постанова про призначення експертизи
1. Якщо при для роз'яснення питань, пов'язаних з виконанням контрольних функцій, контролюючому органу вимагаються спеціальні знання у сфері науки, мистецтва або техніки, а також в інших сферах життєдіяльності, окремою постановою керівника контролюючого органу або його заступника може призначатися експертиза.
2. Службові особи, які проводять державний контроль (нагляд), зобов'язані ознайомити суб'єкт господарювання з постановою про проведення експертизи, а після закінчення експертизи - з висновками експерта.
3. Залучення експертів здійснюється на договірних засадах за рахунок коштів контролюючого органу відповідно до законодавства України.
4. Суб'єкт господарювання має право проводити паралельну експертизу контрольних зразків у незалежного експерта.
Розділ VIII Складання акта державного контролю (нагляду)
Стаття 45. Акт державного контролю (нагляду)
1. За підсумками державного контролю (нагляду) службовою особою контролюючого органу складається акт за формою, встановленою відповідним контролюючим органом відповідно до їх компетенції.
2. В акті державного контролю (нагляду) вказуються документально підтверджені факти порушень, які виявлені під час проведення такого державного контролю (нагляду), або їх відсутність, а також письмові рекомендації службових осіб контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень та спільний план заходів щодо їх усунення.
3. Акт обов'язково повинен містити розділ зауважень суб'єкта господарювання, які є невід'ємною частиною акту.
4. Акт підписується службовими особами контролюючих органів та суб'єктом господарювання або його представником (керівником, а у разі його відсутності - особами, що його заміщають).
5. В разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт державного контролю (нагляду), в такому акті робиться відповідний запис службовою особою контролюючого органу та двома понятими.
Стаття 46. Зауваження суб'єкта господарювання
1. Зауваження суб'єкта господарювання вносяться до відповідного розділу акту державного контролю (нагляду). Цей розділ заповнюється суб'єктом господарювання (або його представником), який підписує акт.
2. У разі відсутності зауважень суб'єкт господарювання вносить відповідний запис у цьому розділу.
3. Після внесення суб'єктом господарювання зауважень або запису про їх відсутність, акт вважається узгодженим.
Стаття 47. Відповідальність за складення акту
1. Службові особи контролюючого органу, які склали акт, несуть встановлену законодавством відповідальність за відповідність акта реальному стану справ у суб'єкта господарювання та вимогам чинного законодавства.