Розділ XI Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України:

2.1. Доручити органам, що здійснюють державний контроль (нагляд) за діяльністю суб'єктів господарювання забезпечити перегляд їх нормативних актів, що суперечать цьому Закону.

2.2. Розробити та затвердити:

2.2.1. форму протокол проведення державного контролю (нагляду) суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами;

2.2.2. форму протоколу вилучення документів;

2.2.3. порядок складання плана-графіка;

2.2.4. порядок відбору зразків продукції для визначення їх якісних показників.

1. Особливості організації державного фінансового контролю у сша

Структура і функції державного фінансового контролю тут обумовлені взаємодією законодавчої (конгресу, який складається з Сенату і Палати представників) та виконавчої (Президента, який очолює Кабінет у складі 13 міністрів), гілок влади, кожна з яких здійснює контрольні повноваження самостійно або шляхом створення органу державного фінансового контролю, якому вони делегуються.

Окрім казначейства, контроль в галузі фінансів здійснюють ще Головне контрольно-фінансове управління (ГКФУ) Конгресу, Адміністративно бюджетне управління (АБУ) при Президентові США, Управління з добору і розстановки кадрів, Президентська рада з боротьби з фінансовими зловжи­ваннями в державних установах (“Рада честі і ефективності”), інспектори Федеральної резервної системи та інші органи, не кажучи вже про службу внутрішніх доходів (податкову службу).

2. Особливості організації державного фінансового контролю у Великобританії

Отримані будь-яким центральним відомством країни, переказується до Англійського банку на рахунок Міністерства фінансів за розділом “Консолідований фонд”, кошти якого можна витрачати тільки з дозволу парламенту. Відповідальність за проведення перевірок у державному секторі Великої Британії та Державна контрольна палата, яку очолює Генеральний контролер-ревізор її Величності Королеви. Як Генеральний контролер він дає дозвіл на виділення державних коштів урядовим міністерствам та іншим органам державного сектора. Генеральний контролер-ревізор є незалежним від виконавчої гілки влади. Водночас Генеральний контролер-ревізор підлягає певному фінансовому контролю з боку парламенту, від імені якого виконує свої обов’язки. Контрольні функції виконавчої влади в сфері фінансів у Великій Британії покладені на Міністерство фінансів (казначейство).

3. Особливості організації державного фінансового контролю у Швеції

Головним відомством у справах ревізій та обліку є Національний офіс аудиту (НОА). Діяльність Офісу характеризується двома напрямами – проведенням щорічних ревізій фінансово-господарської діяльності національних установ і підприємств, та ревізій ефективності державних закупівель. НОУ підпорядкований Міністерству фінансів. Його очолює Генеральний ревізор, якого призначає уряд на 6 років, причому призначення може бути продовжене. Для допомоги Генеральному ревізорові існує консультативна рада, склад якої визначається урядом. Водночас парламент запровадив таку інституцію, як парламентські ревізори, які обираються з його членів у кількості 12 осіб на чотири роки. Ревізорам допомагають 12 заступників та 20 аудиторів, на чолі яких стоїть Голова правління.

37