Тема 1. Підприємство як складна виробничо-економічна система

Предметом вивчення дисципліни «Менеджмент підприємств машинобудівного комплексу» є закономірності, принципи формування, функціонування та розвитку системи управління сучасним машинобудівним підприємством; управлінські відносини, що при цьому виникають.

Вивчення дисципліни «Менеджмент підприємств машинобудівного комплексу» базується на знаннях з таких нормативних дисциплін, як «Теорія організації», «Менеджмент», «Операційний менеджмент», і є підґрунтям для вивчення дисциплін менеджерського циклу.

Головною метою дисципліни є формування необхідних фахових знань у галузі менеджменту підприємств машинобудівного комплексу та практичних навичок і вмінь аналізу необхідної інформації, розробки і вибору оптимальних планів розвитку машинобудівного підприємства, прийняття ефективних управлінських рішень щодо створення та функціонування виробничих систем, контролю і регулювання їх діяльності, мотивації персоналу підприємства в умовах динамічного ринкового середовища.

1. Промислове виробництво у кругообігу економіки

Джерелом існування, розвитку та підвищення життєвого рівня людини є виробнича діяльність, що спрямована на задоволення потреб шляхом створення споживчих благ.

У широкому розумінні «виробництво» - це цілеспрямована діяльність зі створення будь-якого корисного продукту (товару, послуги, інформації, знань тощо).

Виробництво можна охарактеризувати як систему, де здійснюється цілеспрямований процес перетворення вхідних елементів (сировини, матеріалів) у корисну продукцію. Іншими словами, виробництво являє собою певну технологію, відповідно до якої здійснюється трансформація вкладених ресурсів у кінцевий результат - продукцію (послуги).

З позицій життєвого циклу товару, в сучасних умовах виробництво, в тому числі і у галузі машинобудування, не обмежується лише виготовленням виробу, а включає також стадії його експлуатації та утилізації. Таким чином виготовлення товару, як процес поєднання певних ресурсів (людей, матеріалів, енергії, капіталу, інформації), є лише одним з етапів виробництва.

Виходячи з цього було запропоноване нове визначення виробництва.

Виробництво – це технічні та організаційні процеси з виготовлення, підтримки та утилізації матеріальних та нематеріальних товарів, їх обслуговування на протязі всього життєвого циклу.

Життєвий цикл виробу з точки зору виробництва охоплює наступні стадії: дослідження і розробка, конструювання, виготовлення, збут та сервіс, експлуатація та використання, утилізація.

За результатами виготовлення виріб отримує властивості, що задовольняють замовника (вимоги ринку). Експлуатація передбачає використання товару, а це призводить до зносу, як фізичного, так і морального. Рівень цього зносу визначає доцільність відновлення та повторного багаторазового використання виробу або його утилізації. Тому більшість сучасних підприємств машинобудівного комплексу здійснюють демонтаж та відновлення товарів після їх експлуатації із застосуванням спеціальних технологій, забезпечують модернізацію машин, механізмів та їх повторне використання з урахуванням вимог замовника або утилізують товар з метою підготовки та реалізації конкретних видів сировини, матеріалів, деталей та вузлів. Повторне використання товарів – це сучасна промислова сфера, що стрімко розвивається та створює додаткові можливості для машинобудівних підприємств з точки зору отримання додаткового прибутку.

Кругообіг в економіці охоплює всі стадії життєвого циклу товарів підприємств машинобудівного комплексу з метою найбільш ефективного їх виготовлення та експлуатації при найменших витратах необхідних для цього ресурсів, повторного використання та утилізації з мінімальним нанесенням шкоди оточуючому середовищу.

Процеси характерні для виробництва товару можуть розповсюджуватися і на послуги, що його супроводжують. Ці послуги плануються ще на стадії розробки і потім пропонуються споживачу в одному пакеті з конкретним товаром.

При цьому у центрі уваги виробництва постає питання про розмір доданої вартості, яка може забезпечуватися конкретним товаром на протязі його повного життєвого циклу з точки зору кругообігу в економіці.