Контрольні завдання
Використовуючи дані, наведені у таблиці 2.4:
Розрахуйте основні параметри верстата пневмоударного буріння.
Розрахуйте продуктивність верстата пневмоударного буріння.
Таблиця 2.4. Вихідні дані та варіанти завдання
№ за/п |
Найменування вихідних параметрів |
Варіанти завдання |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|||
1. |
Діаметр бурового долота – Д, м |
0,105 |
0,125 |
0,160 |
0,105 |
0,125 |
|
2. |
Кількість різців долота - Z |
4 |
2 |
3 |
3 |
3 |
|
3. |
Частота обертання бурового ставу - nи, хв-1 |
100 |
80 |
80 |
80 |
100 |
|
4. |
Діаметр бурової штанги
- |
0,083 |
0,089 |
0,128 |
0,083 |
0,089 |
|
5. |
Усереднений
розмір частин бурового дріб’язку
- |
0,001 |
0,0012 |
0,0012 |
0,0012 |
0,0012 |
|
6. |
Показник буримості порід - Пб |
10 |
12 |
14 |
15 |
16 |
|
7. |
Діаметр циліндра пневмоударника – d, м |
0,065 |
0,076 |
0,100 |
0,065 |
0,076 |
|
8. |
Тиск повітря у мережі - Р°, МПа |
0,5 |
0,6 |
0,5 |
0,6 |
0,5 |
|
9. |
Маса поршня – mn, кг |
1,8 |
3,3 |
5,5 |
1,8 |
3,3 |
|
10 |
Хід поршня – S, м |
0,11 |
0,07 |
0,06 |
0,11 |
0,07 |
|
11 |
Система розподілення стисненого повітря |
Безкл |
Клап. |
Клап. |
Безкл |
Клап. |
|
12 |
Щільність
породи -
|
2500 |
3000 |
2500 |
3000 |
2500 |
|
2.1.3 Бурові верстати обертального буріння ріжучими коронками
Призначення і технічна характеристика верстатів обертального буріння ріжучими коронками
Верстати
обертального буріння ріжучими коронками
призначені для буріння вертикальних і
похилих (до 600)
свердловин діаметром до 200 мм і завглибшки
до 30 м у породах і вугіллі з коефіцієнтом
міцності f
6
– 8 (П
6).
Найбільш широке поширення верстати
обертального буріння набули на вугільних
розрізах. Основними верстатами цього
типу є такі: 2СБР-125-30, СВБ-2М і СБР -160А-24.
При бурінні свердловин верстатами 2СБР-125-30 у залежності від типу порід, які буряться, можна використовувати різний буровий інструмент, а саме: ріжучі коронки зі шнековою або шнеково-повітряною видачею бурового дріб’язку при бурінні вугілля і порід з f 6; шарошкові долота з повітряною продувкою при бурінні по породах з f 10; ріжучо-ударні долота з повітряною продувкою при бурінні по породах з f 8 [21].
При бурінні шарошковим або пневмоударним інструментом використовують штанги у вигляді труби без спіралі. Джерелом пневмоенергії у такому випадку є пересувна компресорна станція, від якої стиснене повітря по шлангу передається до верстата.
Бурові верстати СВБ-2М і СБР-160А-24 призначені для буріння лише неміцних порід з f 6. Видавання бурового дріб’язку в них здійснюється за допомогою шнеків. Основні показники верстатів обертального буріння ріжучими коронками наведені у табл. 2.5.
Таблиця 2.5 Технічна характеристика верстатів обертального буріння ріжучими коронками
№ за/п |
Найменування показників |
Тип верстата |
||
2СБР-125 -30 |
2СВБ- 2М |
СБР-160А -24 |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1. |
Діаметр свердловини, мм |
115; 125 |
160 |
160; 200 |
2. |
Глибина буріння, м |
30 |
25 |
24 |
3. |
Частота обертання інструмента, с-1 |
4,2 |
2; 3,3 |
1,7; 2,3; 3,3 |
4. |
Момент крутіння, кН м |
1,8 |
10 |
12 |
5. |
Швидкість подавання, м/с |
0-0,025 |
0-0,16 |
0-0,5 |
6. |
Сила подавання, кН, не більше |
40 |
50 |
65 |
7. |
Довжина штанги, м |
1,85 |
1,85 |
8,25 |
8. |
Діаметр шнекової/гладкої штанги, мм. |
107/57 |
155/76 |
155/70 |
9. |
Швидкість пересування верстата, км/год. |
1,3 |
1,36 |
0,9 |
10. |
Тиск на ґрунт, МПа |
0,07 |
0,05 |
0,06 |
11. |
Потужність двигунів, кВт: - встановлена |
98 |
61 |
105 |
- обертача |
40 |
40 |
36/40/50 |
|
- механізму подавання |
н. д. |
від ходу |
3,2/30 |
|
- ходового обладнання |
26 |
14 |
2 14,5 |
|
12. |
Основні розміри верстата у робочому положенні, мм: - довжина, мм |
5200 |
4300 |
7080 |
- ширина, мм |
3250 |
2850 |
3400 |
|
- висота, мм |
7200 |
3070 |
12925 |
|
13. |
Маса, т |
10 |
9,25 |
25 |
Конструкція верстата 2СБР-125-30
Робочий орган верстата складається зі щогли 1, уздовж направляючих 2 якої проходять дворядні втулково-роликові ланцюги 3 і переміщується обертально-подавальний механізм 4 (рис. 2.15).
Верхні та нижні кільця ланцюга прикріплені до основи щогли через пружинні амортизатори. Ведучі зірочки обертально-подавального механізму при обертанні переміщують його уздовж щогли. Усередині щогли розташована касета 6 на шість штанг.
У нижній частині щогли змонтовані люнет, ключ і механізм очистки шнеків. На платформі розташовується кабіна машиніста 7, установка сухого пиловловлення 5. Робочий орган з допомогою гідроциліндрів може бути встановленим під кутом до 10° до горизонту. Під час буріння верстат опирається на три гідродомкрата. Привод гусениць – індивідуальний від дволопатевих гідродвигунів ВЛГ – 400 через ланцюгову передачу на ведучу зірочку.
Гідравлічна система живиться від трьох шестеренних насосів НШ -10 і включає в себе гідродвигуни обертача, подачі, ходу і вентилятора, а також гідроциліндри підйому робочого органу, подавання касети, відгвинчування штанг і домкрати горизонтування верстата. Верстатом можна керувати як з кабіни машиніста, так і з виносного пульта.
Обертально-подавальний механізм верстата 2СБР-125-30 шпиндельного типу з ланцюговим подаванням (рис. 2.16). На стальній рамі 1 змонтовані механізм обертання і два механізми подавання. На нерухомих осях на рамі встановлені ролики 2, за допомогою яких рама обертально-подавального механізму може переміщатися по направляючих щогли 3. Вал гідродвигуна М1 через планетарний редуктор 4 і муфту 5 передає момент обертання на шпиндель 6 бурового ставу.
У середній частині рами 1 змонтовані два механізми подавання, осі яких перпендикулярні осі шпинделя. На горизонтальних валах 7 механізму подавання встановлені ведучі зірочки 8, які зчеплені з втулково-роликовими ланцюгами 9, закріпленими на щоглі. Зверху і знизу кожної із ведучих зірочок встановлені притискні зірочки 10, які забезпечують постійне зчеплення ведучих зірочок з ланцюгами. Привод механізму подавання здійснюється від гідродвигунів М2 через планетарні редуктори 11. Натягування ланцюга регулюють гвинтом 12.
Рис. 2.15. Верстат 2СБР-125-30
Робочий
орган створює осьове зусилля до 40 кН,
частоту обертання 0 – 4,2
при швидкості подавання 0,15 м/хв.
Рис. 2.16. Кінематична схема обертально-подавального механізму верстата 2СБР-125-30
Особливості конструкції верстата СБР-160А-24
Верстат СБР-160А-24 складається з таких вузлів: гусеничного ходу, рами з кузовом, щогли з робочим органом, який, у свою чергу, складається з обертача, касети, механізму захвату центратора, а також механізму подавання, привод якого розташований поза щоглою, гідро- і електросистем. Кінематична схема верстата СБР-160А-24 наведена на рис. 2.17.
Обертач верстата складається із тришвидкісного електродвигуна М1, частота обертання якого регулюється перемиканням кількості пар полюсів, двоступінчатого редуктора 2, у патрон якого вставляється хвостовик бурового ставу 1. Обертач переміщується по направляючих уздовж щогли.
Механізм подавання канатний у вигляді однобарабанної лебідки з двома приводами: один регулюється – для подавання при бурінні і другий не регулюється – для маневрових переміщень обертача.
Рис. 2.17. Кінематична схема верстата СБР-160А-24
Маневрове подавання бурового ставу на вибій і його підіймання здійснюється канатно-поліспастною системою, яка приводиться у дію через барабан 4 і редуктор 5 від асинхронного двигуна М2 потужністю 30 кВт, а примусове робоче подавання – від гідромотора М3 потужністю 3,2 кВт. Черговість роботи приводів регулюється за допомогою електромагнітної муфти 6.
На верхній обв’язі щогли розташовані блоки 7 підіймання обертача, а на нижній – вилка 8 гідроциліндра, що забезпечує фіксацію та утримання бурового ставу при його складанні й розбиранні, а також центратор 9. У касеті 10 розміщені дві штанги. Захват і звільнення верхніх кінців штанг здійснюється гідрозатискачами 11 обертача.
Центратор утримує нижній кінець верхнього шнеку під час складання і розбирання ставу при похилому бурінні. Шнекоочищувач з приводом від електродвигуна змонтований під вилкою.
На верстаті використаний ходовий візок від екскаватора Е-303 з індивідуальним приводом гусениць 12 від електродвигунів М4 через триступінчаті редуктори 13. При буксируванні верстата привод гусениць від’єднується за допомогою дискових муфт.
Гідросистема
верстата живиться від лопатевого насосу
(
25
л./хв., р = 12,5 МПа) та обслуговує гідродомкрати
горизонтування верстата і гідроциліндри
14 підіймання і опускання щогли, а також
гідроциліндри механізмів переміщення
штанг, їх захвату й утримання під час
складання і розбирання бурового ставу.
До верстата може бути приєднана
компресорна станція 15.
Кузов верстата складається зі зварної рами, каркаса і кабіни машиніста, в якій знаходиться апаратура керування верстатом і робоче місце машиніста та його помічника.
Основні правила експлуатації верстатів і правила безпеки під час роботи на них
Перед початком роботи машиніст бурового верстата повинен ретельно оглянути верстат і переконатися у непошкодженості усіх його вузлів. При цьому треба послідовно виконати такі операції:
1. Перевірити роботу редуктора обертача, барабана підйомної лебідки, гальма барабана і роботу системи блокування.
2. Перевірити роботу ходового механізму і можливість встановлення щогли верстата у похиле і транспортне положення.
3. Перевірити і підтягти болтові з’єднання, проконтролювати рівень мастила у корпусах редукторів і змастити інші вузли і деталі.
Забурювання і буріння свердловини виконується у такій послідовності:
1. Першу бурову штангу з коронкою закріплюють у шпинделі обертача і підіймають обертач до крайнього верхнього положення.
2. Обертач із приєднаною до нього штангою опускають униз так, щоб кінець штанги з коронкою пройшов крізь направляючу втулку і торкнувся ґрунту.
3. Включають двигун обертача, а потім механізм подавання і починається буріння.
4. Коли обертач опуститься до свого нижнього положення, подавання штанги на вибій припиняється, а свердловина очищається від бурового дріб’язку короткочасним обертанням штанги без подачі. В іншому випадку при збільшенні глибини свердловини потужність електродвигуна може бути недостатньою для обертання бурового ставу.
5. Після очищення свердловини штангу від’єднують від шпинделя, обертач підіймають і до нього приєднують нову штангу, яку з’єднують зі штангою, що знаходиться у свердловині. Потім процес буріння продовжується.
6. Після того як свердловина буде пробурена на повну глибину, подача ставу припиняється, але електродвигун обертача не виключається протягом 3-4 хвилин, щоб краще очистити свердловину від бурового дріб’язку. Не вийнятий зі свердловини дріб’язок зазвичай заповнює 10-15% висоти свердловини і змушує виконувати буріння з перебуром. Збільшенню кількості вийнятого дріб’язку сприяє збільшення частоти обертання бурового ставу. Тому очищення свердловин потрібно виконувати при максимальній частоті обертання ставу.
7. Для витягання бурового ставу з свердловини і його розбирання обертач разом зі ставом підіймають у крайнє положення, а на спіраль штанги одягають вилку. Потім обертач опускають доти, доки став не зависне на вилці. Після цього верхню штангу від’єднують від ставу, встановлюють у касету і від’єднують від шпинделя обертача. Далі обертач опускають і його шпиндель приєднують до чергової штанги ставу, який утримується у висячому положенні у свердловині, і ввесь цикл повторюється. Так продовжується до витягання останньої штанги з коронкою.
При роботі бурових верстатів обертального буріння ріжучим інструментом потрібно виконувати практично ті ж самі правила безпеки, що й для верстатів пневмоударного і шарошкового буріння. Крім цього, потрібно виконувати наступне:
1. При роботі верстатів особливу увагу слід приділяти нагляду за роботою лебідки (верстати СБР-160А-24).
2. Категорично забороняється опускати і нахиляти щоглу, коли обертач знаходиться у верхньому положенні.
3. Коли потрібно, щоб обертач знаходився у верхньому або трохи піднятому положенні без приєднаної до нього штанги, він повинен бути зафіксованим у цьому положенні за допомогою спеціальних пристроїв. Знаходитися під піднятим і не зафіксованим обертасом заборонено.
4. Заборонено працювати при зношених або з’єднаних вузлом канатах.
5. Заборонено залишати буровий інструмент у свердловині під час перерви при бурінні.
