- •Яковлєва м. П., викладач лісозахисту Чугуєво-Бабчанського лісного коледжу, спеціаліст вищої категорії.
- •Тема 1. Зовнішня та внутрішня будова комах їх розмноження та розвиток Життєвий цикл комах та діапауза
- •Основні частини тіла комахи
- •Стійкість листяних насаджень проти комах
- •Тема 2. Класифікація та екологія. Поняття про види та інші систематичні одиниці комах Характеристика найголовніших рядів комах:
- •Розповідь про комах
- •Ланцюг живлення у природі
- •Групи живлення комах
- •Типи пошкоджень лісових порід комахами
- •Фактори навколишнього середовища, біологічна пластичність
- •Тема 3. Шкідники плодів та насіння Шкідники шишок та насіння хвойних порід
- •Тема 4. Шкідники посадкового матеріалу в лісорозсадниках, лісових культурах та молодняках Комахи-шкідники садів, полів, городів
- •Комахи з неповним перетворенням
- •Комахи з повним перетворенням
- •Заходи боротьби з хрущами
- •Тема 5. Хвоє- та листогризучі шкідники Біологічні особливості хвоєгризучих комах
- •Біологічні особливості листогризучих комах
- •Тема 6. Стовбурні шкідники Загальна характеристика групи
- •Тема 7. Технічні шкідники
- •Тема 8. Корисні комахи
- •Тема 9. Загальні відомості про хвороби лісових рослин
- •Імунітет рослин до інфекційних хвороб
- •Типи хвороб лісових порід і їх симптоми
- •Тема 10. Гриби, як збудники хвороб деревних порід
- •Розподіл царства грибів на відділи і класи їх характеристика
- •Стадії розвитку ржавчинних грибів
- •Будова грибів
- •Тема 11. Бактерії, віруси та квіткові рослини – паразити, як збудники хвороб деревних порід Хвороби гілок та стовбурів
- •Родина Ранникові Петрів хрест лускатий Петров крест чешуйчатьій
- •Загальні відомості про хміль
- •Тема 12. Хвороби плодів і насіння Загальна характеристика
- •Тема 13. Хвороби посадкового матеріалу в лісорозсадниках, культурах та молодняках Хвороби сіянців і молодняків
- •Тема 14. Негнилеві хвороби деревних порід Некрозні, ракові і судинні хвороби деревних порід
- •Тема 15.
- •Гнилеві хвороби деревних порід
- •(Коренів та стовбурів)
- •Класифікація гнилей
- •Стовбурні гнилі та їх збудники
- •Тема 16. Руйнування деревини на складах, у технічних спорудженнях і будівлях
- •Ураження деревини деревозабарвлюючими грибами
- •Руйнування деревини на складах і у відкритих спорудженнях
- •Руйнування зрубаної деревини на складах, в холодних будівлях і спорудах
- •Складські деревозабарвлюючі гриби
- •Складські дереворуйнівні гриби
- •Субдеструктори
- •Деструктори
- •Тема 17. Лісові птахи
- •Тема 18.
- •Земноводні
- •Тема 19. Методи захисту лісу. Класифікація заходів боротьби Класифікація заходів боротьби
- •Права та обов'язки майстра лісу
- •Санітарні правила в лісах України (1995 р.)
- •Вибіркові санітарні рубки
- •Терміновому вирубуванню підлягають повалені дерева
- •Суцільні санітарні рубки
- •Ліквідація захаращеності
- •Захист заготовленої деревини від шкідників та хвороб
- •Нормативно-правове регулювання використання лісових ресурсів та його особливості
- •Тема 20. Захист плодів та насіння Загальні дані
- •Тема 21. Захист лісових розсадників, лісових культур та молодняків Організація нагляду
- •Основи профілактики. Розсадники Дотримуватись правил агротехніки
- •Боротьба з гризунами
- •Приклад заповнення картка результатів обстеження площ на заселення хрущами
- •12 Серпня 2006р
- •Тема 22. Захист середньовікових та стиглих насаджень Заходи боротьби з кореневими шкідниками
- •Заходи боротьби з хвоє- та листогризучими шкідниками
- •Система заходів у боротьбі зі стовбуровими шкідниками
- •Система заходів боротьби зі збудниками хвороб
- •Загальні відомості про аерозолі
- •Фосфорорганічні з'єднання (фоз)
- •Піретроїдні споруки і техніка безпеки при роботі з ними
- •Гормоподібні з'єднання
- •Біологічні засоби захисту рослин. Використання феромонів в лісозахисті
- •Біологічні інсектициди і техніка безпеки при роботі з ними
- •Бактеріальні препарати
- •Вірусні препарати
- •Грибні препарати
- •Значення параметрів аерозольної обробки насаджень
- •Тема 23. Захист деревини на складах, у будівлях і спорудженнях
- •Захист деревини на складах
- •Руйнування зрубаної деревини та її захист
- •Руйнування зрубаної деревини на складах, в холодних будівлях і спорудах
- •Складські деревозабарвлюючі гриби
- •Складські дереворуйнівні гриби
- •Тема 24. Організація лісозахисту Захист лісу
- •По Харківському оулмг(га)
- •Харківського оулмг, % Організація захисту лісів України
- •Вплив господарської діяльності на формування здорових деревостанів
- •Додатки
- •Відомість детального лісопатологічного обстеження
- •Список використаних джерел
Тема 4. Шкідники посадкового матеріалу в лісорозсадниках, лісових культурах та молодняках Комахи-шкідники садів, полів, городів
Проходячи живлення на рослинах, комахи пошкоджують усі їхні органи і частини: листя, бруньки, плоди, кору, луб, деревину, коріння. Вони мають здатність за сприятливих умов розмножуватись у великій кількості і тому можуть наносити шкоду.
Комахи з неповним перетворенням
Ряд прямокрилі
Родина вовчки
Ведмедка звичайна (Gryllotalpa gryllotalpa (L))
Доросла комаха до 5см завдовжки, червонувато або сірувато-бура з копальними передніми ногами, добре розвиненими нижніми та вкороченими верхніми крилами (рис. 14). Може літати. На кінці черевця мас два довгих церки. Личинка схожа на дорослих комах, але безкрила.
В травні-червні вовчок влаштовує в ґрунті на глибині 10-20см гніздо, куди відкладає до 500-600 яєць. Через 10-15 днів вилуплюються личинки, які спочатку живуть разом, а згодом розлазяться. Дорослі вовчки і личинки риють ходи в ґрунті поблизу його поверхні і при цьому дуже пошкоджують корені сходів та молодих сіянців. Зимують в ґрунті. Розвиток личинок на Поліссі та в Лісостепу триває 13-14 місяців.
Генерація вовчка тут дворічна, а в південних областях - однорічна.
Для боротьби з шкідниками треба розпушувати ґрунт у розсадниках в травні-червні для знищення гнізд, розкладати отруйні зернові приманки.
Комахи з повним перетворенням
Ряд твердокрилі або жуки
Родина пластинчастовусі
Травневий східний хрущ (Melolontha hippocastani)
Жук 2-2,9см завдовжки, з червоно-бурими надкрилами, чорними та бурими передньоспинкою, пігідієм та ногами, має чорне блискуче черевце з білими трикутними плямами по боках. Пігідій круто зачиняється вниз і закінчується тонким відростком. Булава вусиків у самця складається із семи довгих, а у самиці - з шести коротких пластинок (рис. 15).
Личинка має три пари ніг, тіло її серповидно зігнуте, біле або світло-жовтого кольору і добре розвинену голову. Личинки першого віку мають ширину голови 2,5мм, другого віку - 4мм, а третього — 6,5мм.
Генерація хруща в лісостеповій та степовій зонах чотирирічна, а в центральних та північних областях — п'ятирічна
Східний травневий хрущ дуже поширений у нашій місцевості.
Жуки літають увечері в травні і частково в червні. Починають літати в останній декаді квітня. Початок льоту збігається з розпусканням бруньок на березі. Самиці вилітають з ґрунту на кілька днів пізніше від самців.
Перші вилітають з ґрунту самці, коли температура його на глибині 10см досягає 9,6°С, а самиці - 13°С. Масовий літ та відкладання яєць починається, коли співвідношення самиць та самців 1:1. У цей час доцільно розпочинати хімічну боротьбу. Масовий літ продовжується близько двох тижнів. Під час додаткового живлення жуки об'їдають листя на березі, дубі, кленах, тополях, плодових та інших листяних породах. Особливо великої шкоди завдає шкідник на окремих ділянках листяних порід.
Самиці відкладають яйця в ґрунт на глибину 10-30 см купками по 15-30 шт. здебільшого неподалік від тих дерев, на яких вони живились. Яйця білуваті, овальні, близько 2мм завдовжки. Одна самиця відкладає до 70 яєць. Через 4-6 тижнів з них вилуплюються личинки, які живляться тоненькими корінцями, рослинними рештками і в перший рік не завдають великої шкоди. На перезимівлю вони спускаються в нижні горизонти ґрунту. Якщо температура ґрунту наближається до мінус 1°С, личинки гинуть. Рано навесні, коли ґрунт розмерзається, личинки переповзають у верхні горизонти, де й продовжують живлення. В червні-липні вони линяють і стають личинками другого віку. Через рік вони линяють вдруге і стають личинками третього віку, а наступного року в червні-липні линяють востаннє і відразу після цього заляльковуються в ґрунті на глибині 20-50см.
Фаза лялечки триває залежно від температурних умов один-півтора місяці, а при несприятливих умовах - до двох місяців. Перед заляльковуванням личинка робить невелику камеру. Жуки відроджуються здебільшого в серпні, зимують в тих самих камерах і вилазять з ґрунту тільки навесні.
Личинки другого і особливо третього віку дуже пошкоджують коріння сіянців та саджанців в розсадниках та молодняках природного походження.
Багато ентомофагів знищують хруща на різних фазах його розвитку. Жуків знищують шпаки, граки, кажани, жужелиці. Личинок та лялечок — борсуки, кроти, свині.
