Тема 3. Шкідники плодів та насіння Шкідники шишок та насіння хвойних порід

Родина вогнівки (Pyralidae)

Шишкова вогнівка (Diorycfria abiefella)

Метелик з розмахом крил до 2,8 см, гусениця 1,8-2,4 см завдовжки, лялечка до 1,2 см завдовжки (рис. 10).

Метелики у червні-липні яйця відкладають на шишки. Гусениця вгризається в шишку, пошкоджуючи насіннєві луски і більше насіння, але не стиржень. В одній шишці буває 2-3 гусениці. Пошкоджена шишка частково буріє. Молоді шишки, пошкоджені вогнівкою, частково викривляються, а дуже пошкоджені шишки при здавлюванні розсипаються.

Більшість пошкоджених шишок Я та С опадають у серпні, вересні. У вересні із шишок вилазять гусениці, які зимують у підстилці, в коконі.

Генерація 1-річна. Найбільш шкодять кедровим насадженням, тоді С і Я. Якщо труснути гілку, дуже пошкоджені шишки зразу розсипаються.

Родина листовійки (Forfricidae)

Ялинова шишкова листовійка (Laspeyresia sfrobilella)

Метелик з розмахом крил до 1,5 см, гусениця до 1,2 см завдовжки, лялечка довжиною 5-9 мм (рис. 11). Дуже поширена в ялинових лісах.

Метелики яйця відкладають у травні-червні на шишки Я. Гусениці проточують ходи вздовж стержня шишки і, прогризаючи отвори з боків, пошкоджують насіння. Пошкоджені шишки часто зігнуті, часто буває в одній шишці декілька гусениць, які пошкоджують шишку на 75 % (1-2 гусениці пошкоджують 1 шишку на 25-30 %). Решта шишок має низьку схожість.

Гусениці зимують в шишках, а весною, в квітні там же заляльковуються. Генерація 1-річна.

Зимою, під час сильних вітрів більшість пошкоджених шишок опадає. У неврожайні роки більшість гусениць не заляльковується, а залишається в стані діапаузи на 1-2 роки.

Листовійка - це один з найбільш небезпечних шкідників насіння Я.

Шишковійка модринова (Defrova perangusfana)

Метелик з розмахом крил 10-12 мм., гусениця білувата з жовто-бурою головою, лялечка світло-коричнева з поперечними зубчиками.

Генерація 1-річна.

Гусениці в шишках пошкоджують насіння і луски, проточуючи ходи навколо стрижня. В липні вони закінчують живлення і заляльковуються в коконах, які можна виявити в шишках, підстилках, корі дерева.

Шишковійка знищує багато насіння модрини.

Родина квіткові мухи (Anfhomyiidae)

Модринова муха (Lasiomma laricicola)

Муха 5-6 мм завдовжки (рис. 12).

Личинка 6-8 мм завдовжки.

Муха яйця відкладає під луски молодих шишок модрини. Личинка вилуплюється через 7-10 днів, прогризає в шишці спіральний хід навколо стрижня і пошкоджує насіння. Живиться личинка 1-1,5 місяця.

В липні личинки вилазять з шишок, коконуються в підстилці або в поверхневому шарі ґрунту, де й зимують, а весною заляльковуються. Генерація 1- річна, але деякі особи мають діапаузу, що на Камчатці триває 2-5 років.

Модринова муха - один з найбільш небезпечних шкідників насіння різних видів модрини.

Ялинова шишкова муха - Lasiomma anfhracina.

Родина листовійки (Fortricidae)

Жолудева плодожерка (Carpocapsa splendana).

Метелик з розмахом крил до 2 см.

Гусениця до 1,6 см завдовжки.

Генерація 1-річна. Метелики яйця відкладають на плюску жолудів. Гусениці вгризаються всередину жолудя і до вересня пошкоджують його. Пошкоджені жолуді у вересні-серпні опадають. Вигризаючи в оболонці жолудя невеликий овальний отвір, гусениці переповзають в підстилку або тріщини кори біля кореневої шийки, влаштовують кокон, в якому зимують. В II половині травня або червня заляльковуються. Пошкоджені жолуді заповнюються відходами схожими на мох.

Родина довгоносики(Curculionidae)

Жолудевий довгоносик (Curculio glandium)

Жук 5-8 мм завдовжки з довгою трохи зігнутою головотрубкою (у самиці вона довша за тіло) (рис. 13).

Личинка безнога, білувата, серповидно зігнута. У II половині літа, коли жолуді виходять з плюски жуки концентруються на дубі і живляться жолудями, роблячи в них за допомогою головотрубки тонкі, але глибокі уколи.

З кінця липня самиці починають відкладання яєць у вигризені в жолудях ямки, яке триває і в серпні. Дуже пошкоджені жолуді обпадають. Фаза яйця триває близько тижня. Личинки проточують у сім'ядолях ходи. Часто в одному жолуді живиться 2-3 і 5 личинок. їх розвиток влітку триває близько місяця, восени - довше.

Пошкоджені жолуді починають опадати в серпні. Закінчивши живлення личинки вигризають в оболонці жолудя круглий отвір (2 мм) і заглиблюються в грунт, де в стані діапаузи зимують на глибині 10-25 см, а в липні-серпні заляльковуються. Частина жуків заляльковується в ґрунті, а частина вилітає в серпні. Деяка частина личинок залялькувалась в стані діапаузи зимує вдруге.

Ще є горіховий, буковий та каштановий довгоносики.

Рис. 10. Шишкова вогнівка (а) та пошкоджена нею шишка модрини (б)	Рис. 11. Ялинова шишкова листовійка (а) та пошкоджена нею шишка (б)
Рис. 12. Модринова муха	Рис. 13. Жолудевий довгоносик: а – жук, б – пошкоджені сім’ядолі жолудя, в – личинка, г- вихідний отвір личинки