
- •Яковлєва м. П., викладач лісозахисту Чугуєво-Бабчанського лісного коледжу, спеціаліст вищої категорії.
- •Тема 1. Зовнішня та внутрішня будова комах їх розмноження та розвиток Життєвий цикл комах та діапауза
- •Основні частини тіла комахи
- •Стійкість листяних насаджень проти комах
- •Тема 2. Класифікація та екологія. Поняття про види та інші систематичні одиниці комах Характеристика найголовніших рядів комах:
- •Розповідь про комах
- •Ланцюг живлення у природі
- •Групи живлення комах
- •Фактори навколишнього середовища, біологічна пластичність
- •Типи пошкоджень лісових порід комахами
- •Тема 3. Шкідники плодів та насіння Шкідники шишок та насіння хвойних порід
- •Тема 4. Шкідники посадкового матеріалу в лісорозсадниках, лісових культурах та молодняках Комахи-шкідники садів, полів, городів
- •Комахи з неповним перетворенням
- •Комахи з повним перетворенням
- •Заходи боротьби з хрущами
- •Тема 5. Хвоє- та листогризучі шкідники Біологічні особливості хвоєгризучих комах
- •Біологічні особливості листогризучих комах
- •Тема 6. Стовбурні шкідники Загальна характеристика групи
- •Тема 7. Технічні шкідники
- •Тема 8. Корисні комахи
- •Тема 9. Загальні відомості про хвороби лісових рослин
- •Імунітет рослин до інфекційних хвороб
- •Типи хвороб лісових порід і їх симптоми
- •Тема 10. Гриби, як збудники хвороб деревних порід
- •Розподіл царства грибів на відділи і класи їх характеристика
- •Стадії розвитку ржавчинних грибів
- •Будова грибів
- •Тема 11. Бактерії, віруси та квіткові рослини – паразити, як збудники хвороб деревних порід Хвороби гілок та стовбурів
- •Родина Ранникові Петрів хрест лускатий Петров крест чешуйчатьій
- •Загальні відомості про хміль
- •Тема 12. Хвороби плодів і насіння Загальна характеристика
- •Тема 13. Хвороби посадкового матеріалу в лісорозсадниках, культурах та молодняках Хвороби сіянців і молодняків
- •Тема 14. Негнилеві хвороби деревних порід Некрозні, ракові і судинні хвороби деревних порід
- •Тема 15.
- •Гнилеві хвороби деревних порід
- •(Коренів та стовбурів)
- •Класифікація гнилей
- •Стовбурні гнилі та їх збудники
- •Тема 16. Руйнування деревини на складах, у технічних спорудженнях і будівлях
- •Ураження деревини деревозабарвлюючими грибами
- •Руйнування деревини на складах і у відкритих спорудженнях
- •Руйнування зрубаної деревини на складах, в холодних будівлях і спорудах
- •Складські деревозабарвлюючі гриби
- •Складські дереворуйнівні гриби
- •Субдеструктори
- •Деструктори
- •Тема 17. Лісові птахи
- •Тема 18.
- •Земноводні
- •Тема 19. Методи захисту лісу. Класифікація заходів боротьби Класифікація заходів боротьби
- •Права та обов'язки майстра лісу
- •Санітарні правила в лісах України (1995 р.)
- •Вибіркові санітарні рубки
- •Терміновому вирубуванню підлягають повалені дерева
- •Суцільні санітарні рубки
- •Ліквідація захаращеності
- •Захист заготовленої деревини від шкідників та хвороб
- •Нормативно-правове регулювання використання лісових ресурсів та його особливості
- •Тема 20. Захист плодів та насіння Загальні дані
- •Тема 21. Захист лісових розсадників, лісових культур та молодняків Організація нагляду
- •Основи профілактики. Розсадники Дотримуватись правил агротехніки
- •Боротьба з гризунами
- •Приклад заповнення картка результатів обстеження площ на заселення хрущами
- •12 Серпня 2006р
- •Тема 22. Захист середньовікових та стиглих насаджень Заходи боротьби з кореневими шкідниками
- •Заходи боротьби з хвоє- та листогризучими шкідниками
- •Система заходів у боротьбі зі стовбуровими шкідниками
- •Система заходів боротьби зі збудниками хвороб
- •Загальні відомості про аерозолі
- •Фосфорорганічні з'єднання (фоз)
- •Піретроїдні споруки і техніка безпеки при роботі з ними
- •Гормоподібні з'єднання
- •Біологічні засоби захисту рослин. Використання феромонів в лісозахисті
- •Біологічні інсектициди і техніка безпеки при роботі з ними
- •Бактеріальні препарати
- •Вірусні препарати
- •Грибні препарати
- •Значення параметрів аерозольної обробки насаджень
- •Тема 23. Захист деревини на складах, у будівлях і спорудженнях
- •Захист деревини на складах
- •Руйнування зрубаної деревини та її захист
- •Руйнування зрубаної деревини на складах, в холодних будівлях і спорудах
- •Складські деревозабарвлюючі гриби
- •Складські дереворуйнівні гриби
- •Тема 24. Організація лісозахисту Захист лісу
- •По Харківському оулмг(га)
- •Харківського оулмг, % Організація захисту лісів України
- •Вплив господарської діяльності на формування здорових деревостанів
- •Додатки
- •Відомість детального лісопатологічного обстеження
- •Список використаних джерел
Загальні відомості про аерозолі
Аерозолі - завислі в повітрі частинки розміром до 20 мк (табл.3). Це дисперсні системи, що складаються із твердих або рідких частинок в повітрі (або іншому газовому середовищі).
У випадку рідких дисперсних систем в повітрі їх називають туманами, у випадку твердих - димами. Одержують пестицидні аерозолі наступними способами : Механічним диспергуванням шляхом тонкого розпилу частинок пестициду в повітрі або розчинів пестициду в різних розчинниках; термічним отриманням аерозолю шляхом випаровування пестициду і послідовної конденсації в повітрі в результаті охолодження; комбінованим способом, основаним на розпилюванні пестициду за рахунок випаровування легколетучого розчинника.
Аерозольна обробка. Аерозольна обробка - введення пестицидів у вигляді димів або туманів в середовище існування шкідливих організмів. Найпростішим способом отримання аерозольних димів являється спалювання різноманітних сумішей до складу яких входить пестицид. На цьому принципі основано використання аерозольних шашок пестицидів (шашки "Гамма"). В основаному аерозолі отримують за допомогою аерозольних генераторів. Аерозолі використовують для боротьби з хвоє - і листогризучими шкідниками, для дезинфекції зерносховищ, складів і теплиць і т.п. В залежності від цілі використання аерозолі повинні мати наступну оптимальну дисперсність. При обробці приміщень пестицидами фумігаційної дії (препарат 242,гамма-ізомер гексохлорана і ін.) - 5 мк (діапазон 0,5-10мк); при знищенні літаючих комах - 20 мк (діапазон 10-ЗОмк); для відкладання інсектициду на відстані 40мк(діапазон 20-50мк). Аерозолі мають ряд недоліків : знесення туману вітром, сходящими течіями повітря, слабке осідання найменших аерозольних частинок, слабке проникнення їх в пористі матеріали і щілини.
Фосфорорганічні з'єднання (фоз)
Найбільше широко використовують в л/г в якості інсектицидів. Деякі з них (хлорофос, байтекс і ін.) використовують для знищення мух, комарів, паразитів домашніх тварин і птахів. Перевагою ФОЗ з гігієнічної точки зору являється відносно мала стійкість в навколишньому середовищі. Більша частина їх розкладається в рослинах, грунті, воді на протязі 1 місяця (IV група гігієнічної класифікації). Але інсектициди і акарициди внутрішньорослинної дії (антіо, фосфаміз, кильваль і ін.) можуть зберігатися на протязі року. На відміну від ХОЗ вони в менший кількості загрязняють харчові продукти, отримані від оброблених культур і тварин і швидко руйнуються при термічній обробці.
Особливо характерною для ФОЗ являється властивість їх проникати в організм людини через непошкоджену шкіру не визиваючи при цьому місцевого ефекту. Ця властивість являє собою велику небезпеку для людей, так як може непомітно визвати гостре отравлення. Деякі ФОЗ (метафос, препарат М-81, ДДФ, фосфаміз) володіють різко вираженою шкіряною токсичністю. Серед ФОЗ зустрічаються з'єднання з різною токсичністю для людини і теплокровних тварин. Сильно діючими ядовитими речовинами (СДЯР) являються тиофос, метилетилтиофос, меркаптофос і ін. В Україні використання СДЯР заборонено. До високотоксичних ФОЗ належать препарат М-81, метафос, ДДВФ, фосфамид, фталофос, фозалон і ін, до середньотоксичних - хлорофос, трихлометафос, метилнитрофос, карбофос і ін. Малою токсичністю для людини і теплокровних тварин володіють авенин, сайфос, бромфос, гардон. В основі механізму токсичної дії більшості ФОЗ лежить пригничення ряду ферментів, що відносяться до естеразів, зокрема холинестеразе, що займає важливе місце в фізіології організму.