Складські дереворуйнівні гриби

Складські дереворуйнівні гриби дуже різноманітні за видовим складом, але мають загальні особливості: не можуть існувати на живому дереві і відсутні на дере­вині, яка використовується в житловому будівництві. Більшість з них відноситься до класу базидіальних, порядку афілофорових, деякі — до агарикових грибів.

Складські дереворуйнівні гриби заселяють деревину звичайно після деревозабарвлюючих грибів, коли в ній збільшується кількість кисню і трохи зменшується вологість. Для успішної життєдіяльності цих грибів зволоження повинне складати від ЗО до 80-100%, однак, як відзначає О.Т. Вакін (1964), інтенсивність їх розвитку більше залежить від надходження кисню.

Для проростання спор необхідна зволожена поверхня деревини і висока во­логість повітря. Підсихання зовнішніх шарів деревини або лубу, який залишається, після окорування перешкоджає зараженню. Оптимальні температурні умови для розвитку грибів +22-32 °С, але їх життєдіяльність продовжується протягом усього вегетаційного періоду.

Гіфи цих грибів проникають в клітини і викликають глибокі зміни в структур: клітинних оболонок, частково руйнуючи їх. Стінки клітин стають більш тонкими. продірявленими, хоча спочатку гриб може харчуватися тільки вмістом клітин. На­прикінці виникає тверда заболонна гниль. Вона сильно знижує якість деревини, z сортність, наносить значний збиток народному господарству. При подальшому збе­реженні деревини в погано обладнаних складах або в лісі її можуть швидко заселнта більш інтенсивно діючі складські гриби. Складські дереворуйнівні гриби розді­ляються на субдеструктори і деструктори.

Субдеструктори

Пеніофора гігантська — Peniophora gigantea (Fr.) Mass. Уражає хвойну неокорену деревину на складах, зустрічається в сильно зволожених конст­рукціях. Деревину руйнує порівняно повільно.

Плодові тіла плівковидні, хрящуваті або восковидні, в свіжому стані до 0,8 см товщиною, напівпрозорі, розміром до 20 см, білі або кремові, по краях променисті легко відокремлюються від субстрату. В сухому стані вони пергаментоподібні, ма­тові, іноді з загнутими краями, гладкі, бруднувато-білі або жовтуваті, з рожевим відтінком. Гриб утворює на поверхні дере­вини білу ватоподібну грибницю і білі тонкі гіллясті шнури. Гіменофор гладкий, спори розміром 5-7x3 мкм.

Гниль спочатку розвивається в забо­лоні, уражена деревина набуває світло-буре забарвлення і згодом мілкоямчасту волокнисту структуру. Іноді, особливо в ялини і ялиці, гниль проникає у центральну частину стовбура.

Стереум кровяно-червоний — Siereum sanguinolentum (Alb. et Schw.) Fr. Росте на пенькахі стовбурах хвойних порід, переважно на ялині, руйнує і зрубану де­ревину. Інтенсивність руйнування слабка.

Плодові тіла напіврозпростерті, діаметром до 3 см, шкірясті, зверху із шовкови­стими волосками, які розташовуються в радіальному напряму, жовто-коричневі, з білими волосистими краями. Гіменофор слабо-бугорчастий, пурпурно-коричневий в центрі і світлий по краях, при пошкодженні зафарбовується в червоний колір. Базидіоспори еліптичні, трохи зігнуті (5—7x2—3 мкм).

Гниль коричнево-бурого забарвлення, зосереджена, звичайно, в заболонній час­тині стовбура й особливо часто в місцях пошкоджень.

Шизофіл звичайний — Schizophyllum commune Fr. Уражає деревину хвойних і листяних порід на складах, а також сухостій, іноді ростучі пошкоджені дерева.

Плодові тіла шкірясті, тонкі, шляпинки на коротких ніжках, шириною 1—4 см, прикріплені до субстрату, зверху бархатисті, світло-сірі, із загнутими краями. Плас­тинки світло-коричневі, розташовані віялоподібно, при підсиханні розщеплюються і загинаються в протилежні сторони. Базидіоспори безбарвні, розміром 4-6x2-3 мкм.

Гниль біла, заболонна. Інтенсивність руйнування деревини слабка.

Панус рудий — Panus rudis Fr. Уражає зрубану деревину листяних порід, рос­те на пеньках, викликає білу, заболонну гниль.

Плодові тіла у вигляді шапинки, напівкруглі, діаметром 2—5 см, шкірясті, звер­ху жовті з волосками. Ніжки бічні (1—2 см), волосисті. Спори безбарвні, майже овальні, розміром 5—6x3—4 мкм з однією—трьома краплями олії.