
- •Яковлєва м. П., викладач лісозахисту Чугуєво-Бабчанського лісного коледжу, спеціаліст вищої категорії.
- •Тема 1. Зовнішня та внутрішня будова комах їх розмноження та розвиток Життєвий цикл комах та діапауза
- •Основні частини тіла комахи
- •Стійкість листяних насаджень проти комах
- •Тема 2. Класифікація та екологія. Поняття про види та інші систематичні одиниці комах Характеристика найголовніших рядів комах:
- •Розповідь про комах
- •Ланцюг живлення у природі
- •Групи живлення комах
- •Фактори навколишнього середовища, біологічна пластичність
- •Типи пошкоджень лісових порід комахами
- •Тема 3. Шкідники плодів та насіння Шкідники шишок та насіння хвойних порід
- •Тема 4. Шкідники посадкового матеріалу в лісорозсадниках, лісових культурах та молодняках Комахи-шкідники садів, полів, городів
- •Комахи з неповним перетворенням
- •Комахи з повним перетворенням
- •Заходи боротьби з хрущами
- •Тема 5. Хвоє- та листогризучі шкідники Біологічні особливості хвоєгризучих комах
- •Біологічні особливості листогризучих комах
- •Тема 6. Стовбурні шкідники Загальна характеристика групи
- •Тема 7. Технічні шкідники
- •Тема 8. Корисні комахи
- •Тема 9. Загальні відомості про хвороби лісових рослин
- •Імунітет рослин до інфекційних хвороб
- •Типи хвороб лісових порід і їх симптоми
- •Тема 10. Гриби, як збудники хвороб деревних порід
- •Розподіл царства грибів на відділи і класи їх характеристика
- •Стадії розвитку ржавчинних грибів
- •Будова грибів
- •Тема 11. Бактерії, віруси та квіткові рослини – паразити, як збудники хвороб деревних порід Хвороби гілок та стовбурів
- •Родина Ранникові Петрів хрест лускатий Петров крест чешуйчатьій
- •Загальні відомості про хміль
- •Тема 12. Хвороби плодів і насіння Загальна характеристика
- •Тема 13. Хвороби посадкового матеріалу в лісорозсадниках, культурах та молодняках Хвороби сіянців і молодняків
- •Тема 14. Негнилеві хвороби деревних порід Некрозні, ракові і судинні хвороби деревних порід
- •Тема 15.
- •Гнилеві хвороби деревних порід
- •(Коренів та стовбурів)
- •Класифікація гнилей
- •Стовбурні гнилі та їх збудники
- •Тема 16. Руйнування деревини на складах, у технічних спорудженнях і будівлях
- •Ураження деревини деревозабарвлюючими грибами
- •Руйнування деревини на складах і у відкритих спорудженнях
- •Руйнування зрубаної деревини на складах, в холодних будівлях і спорудах
- •Складські деревозабарвлюючі гриби
- •Складські дереворуйнівні гриби
- •Субдеструктори
- •Деструктори
- •Тема 17. Лісові птахи
- •Тема 18.
- •Земноводні
- •Тема 19. Методи захисту лісу. Класифікація заходів боротьби Класифікація заходів боротьби
- •Права та обов'язки майстра лісу
- •Санітарні правила в лісах України (1995 р.)
- •Вибіркові санітарні рубки
- •Терміновому вирубуванню підлягають повалені дерева
- •Суцільні санітарні рубки
- •Ліквідація захаращеності
- •Захист заготовленої деревини від шкідників та хвороб
- •Нормативно-правове регулювання використання лісових ресурсів та його особливості
- •Тема 20. Захист плодів та насіння Загальні дані
- •Тема 21. Захист лісових розсадників, лісових культур та молодняків Організація нагляду
- •Основи профілактики. Розсадники Дотримуватись правил агротехніки
- •Боротьба з гризунами
- •Приклад заповнення картка результатів обстеження площ на заселення хрущами
- •12 Серпня 2006р
- •Тема 22. Захист середньовікових та стиглих насаджень Заходи боротьби з кореневими шкідниками
- •Заходи боротьби з хвоє- та листогризучими шкідниками
- •Система заходів у боротьбі зі стовбуровими шкідниками
- •Система заходів боротьби зі збудниками хвороб
- •Загальні відомості про аерозолі
- •Фосфорорганічні з'єднання (фоз)
- •Піретроїдні споруки і техніка безпеки при роботі з ними
- •Гормоподібні з'єднання
- •Біологічні засоби захисту рослин. Використання феромонів в лісозахисті
- •Біологічні інсектициди і техніка безпеки при роботі з ними
- •Бактеріальні препарати
- •Вірусні препарати
- •Грибні препарати
- •Значення параметрів аерозольної обробки насаджень
- •Тема 23. Захист деревини на складах, у будівлях і спорудженнях
- •Захист деревини на складах
- •Руйнування зрубаної деревини та її захист
- •Руйнування зрубаної деревини на складах, в холодних будівлях і спорудах
- •Складські деревозабарвлюючі гриби
- •Складські дереворуйнівні гриби
- •Тема 24. Організація лісозахисту Захист лісу
- •По Харківському оулмг(га)
- •Харківського оулмг, % Організація захисту лісів України
- •Вплив господарської діяльності на формування здорових деревостанів
- •Додатки
- •Відомість детального лісопатологічного обстеження
- •Список використаних джерел
Тема 7. Технічні шкідники
До групи технічних шкідників відносяться комахи, що пошкоджують мертву деревину при її зберіганні на складах, в приміщеннях та спорудах.
Серед шкідників мертвої деревини найбільш розповсюджені шашелі, вусачі, довгоносики. Всі вони живуть всередині деревини, пристосувались до її сухості і живляться клітковиною деревини. І тільки дорослі комахи вилітають для спарювання, а є комахи, які протягом всього життя можуть не виходити з деревини.
Комах, що руйнують деревину, легко розпізнати: по круглих вилітних отворах, по бурій муці, що висипається з них; по характерному звуку, що можна почути, коли вони точать деревину; і весною, на вікні, можна побачити багато жуків.
Коли в будівлі виявлені шкідники, то потрібно уважно все обдивитись і знайти місце пошкодження.
Ступінь руйнування деревини ще більше посилиться при комбінованому зараженні грибами і комахами. Вражені місця необхідно виявляти для того, щоб комахи не пошкодили всю деревину на складі, в приміщенні та спорудах.
Особливості пошкодження шашелів
Родина шашелі
Рис. 39. Меблевий шашіль:
1 – самка, 2 – самець, 3 – личинка, 4 – пошкоджена деревина
Із родини шашелі найбільш розповсюджені меблевий та домовий шашелі. Жук довжиною до 4,5 мм бурий. Личинка до 6мм, біла, зігнута, з трьома парами ніг. Генерація 1-2 роки (рис. 39).
В кімнатах на вікнах цей жук з'являється в березні. Масово починає літати в травні червні і може зустрічатися аж до осені. Під час льоту жуки спарюються і самки відкладають яйця в щілини дерев'яних споруд, у непофарбовані меблі, в дерев'яні вироби, в старі вильотні отвори. Самка відкладає до 50 яєць і з них через 2 -3 тижні з'являються личинки, довжиною 6мм. І ці личинки починають точити в деревині ходи, які щільно забивають огризками дерева.
Заляльковуються личинки недалеко від поверхні дошки. Фаза лялечки триває близько двох тижнів. Молодий жук вигризає тонку перегородку і через круглий вилітний отвір виходить на поверхню.
Весь період розвитку комахи продовжується від 6 місяців до трьох років і залежить від вологості і температури дерева.
Меблевий шашіль переважно пошкоджує хвойні породи. Свіжу деревину він не пошкоджує, а поселяється в деревині, що прослужила 4 і більше років. Завдає великої шкоди дерев'яним меблям, роблячи їх непридатними для користування.
Домовий шашіль – Anobium pertinax L.
Жук до 7 мм, коричневий, матовий, личинка до 7 мм, біла, зігнута, з трьома парами ніг.
Поширений по всій Україні.
Генерація 1-2 річна, а в посушливій деревині і 3 річна. Цикл розвитку такий як у меблевого шашеля.
Шашель - небезпечний шкідник деревини в будівлях. Заселяє крокви, будівлі, паркани, дерев'яні конструкції будівель. Деревину з вологістю 18-20% не заселяє. Виявити пошкодження можна по отворах для вильоту (із цих отворів висипається порохня).
Вусачі. Загальна характеристика
Родина вусачів об’єднує на земній кулі близько 17 тисяч видів. Вусачі живляться рослинами, притому більша частина їх живе за рахунок дерев і чагарників і називаються також скрипунами (рис. 40).
Розміри жуків-вусачів від 3 до 60 мм. Тіло видовжена, у більшості покрите волосками. Ноги довгі, гомілки з шипами, лапки 4-членикові. Голова вільна. Вусики довші половини тіла і часто більші його в 1,5-2 рази. Всім скрипунам характерна властивість «закидади вусики за спину», тобто загати їх назад, що не можуть робити інші жуки. Надкрила прикривають все черевце і добре розвинуті.
Вусачі, як технічні шкідники
Чорний домовий вусач – Hylotruper bajulus L.
Рис. 40. Чорний домовий вусач (а) та його личинка (б)
Черевце знизу має п’ять вільних кілець. Більшість вусачів видають скрипучий звук при терті середньогрудей до передньогрудей.
Личинки вусачів наділені невеликими, але добре пристосованими для розгризання деревини щелепами. Ними вони роблять довгі і широкі ходи. Дорослі личинки циліндричної форми білі. Голова і щелепи тверді, коричневого кольору. Передній кінець тіла ширший за рахунок розширених передньогрудей.Личинки вусачів відрізняються будовою тіла, розмірами голови, відсутністю наявністю ніг, але не мають подібність в основних рисах будови і легко відрізняються від личинок інших стовбурних шкідників. Літають жуки в різний час. Ряд видів літає рано навесні, більшість в червні-липні, у деяких вусачів літання затягується до кінця червня. Самки відкладають білі продовгувасто-овальні яйця в тріщини або щілини кори. Розвиток яєць триває 10-20 днів. Вийшовши із яєць личинки починають гризти ходи.
Спочатку проточують їх під корою в лубі, а потім заглиблюються в заболонь. Загальна довжина личинки до 50 см. У поперечному розрізі хід у деревині овальний, шириною до 3,5 см. За формою нагадує гачок, лялечкова камера завжди розміщена в напрямі до низу. Вона відгороджується від решти ходу кришечкою з порохні. Ходи проникають у стовбур на глибину до 20 см. Вилітає жук через хід зроблений личинкою. Ходи більшості личинок скрипунів забиті мукою, перемішаною з калом. Форма ходів різна у різних видів. Кожний вид вусача займає на дереві певне місце заселення (корені, тоненькі гілки, частина стовбура). Деякі вусачі дуже активні і заселяють зовні здорові дерева, більшість нападає на ослаблені дерева. Вусачі значною мірою погіршують технічні характеристики деревини, пронизуючи її ходами.
Вусачі - шкідники хвойних деревних порід
Чорний ялиновий або смерековий вусач Monochamus urussovi L.
Жук до 3,5 см завдовжки, чорний. Щиток увесь вкритий жовто-білими волосинками. Вусики в 1,5-2 рази довші від тіла. Личинка до 5 см. Генерація дворічна. Жуки літають з червня до вересня.
Яйця відкладають у вигризені в корі вузькі поперечні щілини. Через 1,5-3 тижні, в залежності від температури, з них вилуплюються личинки і проточують ходи. Згодом вони проникають у деревину стовбурів на глибину до 24 см, загальна ширина ходів досягає 40 см. Личинка линяє чотири рази, зимує двічі і на весні або на початку літа заляльковується.
Перед заляльковуванням вона пропонує хід у напрямі до поверхні стовбура і закінчує його на відстані 0,5 - 2 см від кори.
Після виходу з лялечки жук прогризає в деревині та корі овальний отвір для вильоту діаметром близько 1 см і вилітає.
Вусач - один з найбільш шкідливих стовбурних шкідників смереки та ялини, пошкоджує також кедр та інші хвойні породи.
Чорний сосновий вусач Monochamus galloprovincialis Ol.
Жуки 1,1 - 2,8 см завдовжки, чорні з бронзовим або сірувато-бронзовими відтінком. Надкрила вкриті дрібними світлими волосинками. Вусики у самця вдвоє довші, а у самиці трохи довші порівняно з тілом.
Личинка довжиною до 4 см, білувата, безнога, головна капсула довгаста; мозолі на тергітах черевця мають по два концентричних ряди дрібних горбочків.
Жуки літають, починаючи з червня, протягом літа. Під час додаткового живлення жуки вигризають лунками кору на дво - трирічних пагонах, які здебільшого згодом обламуються вітром.
Для відкладання яєць самиці вигризають у корі невеликі поперечні щілини. Через 1,5-2 тижні з яєць вилуплюються личинки, які вигризають ходи у лубі, а потім в заболоні. Наприкінці літа личинки розширюють і заглиблюють ходи.
Личинка зимує в деревині. Ходи глибокі (10-20см). Для заляльковування вона вигризає лялечкову колисочку. Через 1,5-2 тижні з’являються молоді жуки, які через круглі отвори вилітають для додаткового живлення.
Генерація в лісостепових та поліських районах однорічна, в північних областях - дворічна.
Вусач - дуже небезпечний шкідник сосни. Заселяє ослаблені та зволожені дерева.