Земельний фонд планети
Земельний фонд
|
Площа |
|
млн км2 |
% загальної площі |
|
1 |
2 |
3 |
Ліси і лісопосадки |
40,3 |
27,0 |
|
||
Продовж. табл. 5.7 |
||
1 |
2 |
3 |
Природні луки і пасовища |
28,5 |
19,0 |
Сільськогосподарські угіддя |
19,0 |
13,0 |
Сухі пустелі, скелі, прибережні піски |
18,2
|
12,1
|
Льодовики |
16,3 |
11,0 |
Тундри і лісотундри |
7,0 |
4,7 |
Полярні та високогірні пустелі |
5,0 |
3,3 |
Антропогенний бедленд* |
4,5 |
3,0 |
Болота (поза тундрами) |
4,0 |
2,7 |
Озера, річки, водосховища |
3,2 |
2,2 |
Землі промислового і міського призначення |
3,0 |
2,0 |
* Бедленд – «погані землі» (англ.) – розчленований рельєф, що робить землю непридатною для землеробства.
4. Причини втрат ґрунтів
Розорювання. На Великих рівнинах США колись жили індіанці, займалися полюванням. Наприкінці XVIII ст. „білі” почали розорювати степи, що давали багаті врожаї впродовж 100 років. Посуха наприкінці XIX ст. знищила всі посіви, 90% фермерів залишили ці землі і повторне їх освоєння почалося після Першої світової війни. Однак сильні вітри, що дули два роки поспіль (1934-1935 рр.), знесли родючий шар ґрунту, перетворивши Великі рівнини на пустелю. Те саме сталося і після освоєння цілини в 50-х роках XX ст. у Казахстані.
Перевипасання спричинює знищення трав’яного покриву, подальшу ерозію, неможливість відновлення родючості внаслідок втрати детриту. В Ісландії вівці перетворили місцевість на кам’янисту пустелю.
Важко повірити, що в пустелі Гобі чотири тисячоліття тому вирощували хліб, а Лівійська пустеля була житницею могутнього Риму. Вирубування лісів і зумовлені нею ерозія та спустелювання призвели до загибелі стародавніх центрів землеробства у Сирії та Пакистані. Як говорить народне прислів'я: „Хто рубає ліси, той сушить місця, гонить від полів хмари і готує собі горя купи”.
Найнебезпечніше знищення лісів на рівнинних територіях у вологих тропіках, де понад 90% біогенних елементів рослини отримують з опалого листя, та в районах вічної мерзлоти (порушення температурного режиму, заболочування місцевості).
Зрошення в посушливих місцевостях часто зумовлює вимивання солей з глибин у верхні горизонти ґрунту і засолення внаслідок швидкого випаровування води. Засолення перетворює землі на пустелю (за вмісту в ґрунті 1% солей урожайність більшості сільськогосподарських культур знижується на третину, 2-3% повністю гине). Зрошення забрудненими водами Південно-Кримського каналу земель на півдні України спричинило їх забруднення важкими металами, пестицидами, нафтопродуктами, радіонуклідами. Нераціональний полив у Криму призвів до заболочення значних територій. Нині у світі засолено близько 30% зрошуваних земель.
Ерозія ґрунтів – це процес руйнування ґрунтового покриву і знесення його часточок потоками води (водна ерозія) або вітром (вітрова ерозія), яка посилюється внаслідок господарської діяльності людини.
Пилові бурі переносять повітряними потоками мільйони тонн родючого ґрунту на сотні і навіть тисячі кілометрів.
Площа еродованих земель внаслідок неправильного ведення землеробства і будівельних робіт у світі досягла 700 млрд га.
Основними причинами ерозії є руйнування гумусового шару внаслідок розорювання цілинних земель; вирубування лісів; витоптування трав’янистого покриву. Особливо небезпечне знищення рослинного покриву і посилення ерозійних процесів у гористих місцевостях, на територіях, де є схили, яри. Дощі й талі води зносять великі маси ґрунту, а також кар'єрний спосіб видобутку корисних копалин, будівництво споруд, транспортних магістралей, комунікацій тощо.
Підкислення ґрунтів – це зниження їх рН, спричинене забрудненням хімічними сполуками, що мають кислотний характер. Кислі ґрунти більш характерні для низинних місцевостей з холодним кліматом і частим затопленням. Основними причинами підкислення ґрунтів, несприятливими для більшості видів сільськогосподарських культур, є:
- винесення з глибоких шарів сульфідів під час видобутку корисних копалин відкритим способом та окиснення їх на поверхні до сульфатів і сульфатної кислоти;
- випадання кислот (Н2SO3, Н2SO4, НNO3, та ін.) з атмосферними опадами;
- вимивання речовин, що мають кислотний характер, із звалищ відходів, шламонакопичувачів.
Заболочування і втрата земель для потреб землеробства також зумовлені господарською діяльністю людини:
- нераціональний полив угідь;
- інфільтрація вод з великих водосховищ;
- затоплення великих територій при будівництві ГЕС.
Санітарний стан ґрунтів контролюють за певною схемою і регламентом. Комплексну гігієнічну діагностику ґрунтів здійснюють на основі експериментально встановлених показників, наведених у таблиці 2.
Таблиця 2