- •Філософія і мудрість. Предмет та функції філософії.
- •Міфологія як тип світогляду.
- •Проблема систематизації філософських категорій.
- •Філософія у Стародавній Індії (загальна характеристика).
- •Філософські школи Стародавнього Китаю.
- •Антична філософія (загальна характеристика).
- •Філософія Платона (вчення про ідеї, теорія пізнання, вчення про державу).
- •Особливості середньовічної філософії.
- •Антропоцентризм та гуманізм філософії епохи Відродження.
- •Загальна характеристика філософії Нового часу.
- •Екзистенціалізм: загальна характеристика.
- •Проблема людини у філософській антропології.
- •Філософська думка в Україні.
- •“Філософія серця” п. Юркевича.
- •Поняття та ґенеза свідомості.
- •Свідомість і психіка. Несвідоме, свідоме, надсвідоме.
- •Проблема розвитку свідомості у ххі столітті.
- •Поняття пізнання. Основні проблеми пізнання та їх класифікація.
- •Типи пізнання
- •Поняття істини (об’єктивна, абсолютна, відносна, конкретна) та її критеріїв.
- •Провідні теорії пізнання (скептицизм, діалектика, агностицизм, конвенціалізм, синергетика).
- •Поняття класу, верстви, прошарку. Родина, колектив, нація, етнос, раса.
- •«Масове суспільство»: сутність, проблеми, наслідки.
- •Основні категорії філософії економіки (виробництво, капітал, продуктивні сили, виробничі відносини).
- •Онтологія та її фундаментальні проблеми.
- •Філософські уявлення про структуру і рівні організації матерії.
- •Єдність матерії і руху. Рух і спокій. Рух і розвиток.
- •Онтологічний поворот у філософії хх ст.
- •Основні категорії сучасної онтології: життя, екзистенція, свобода, темпоральність, відчуження, абсурд, жах, тривога, нудота.
- •Цінності як ядро духовного світу людини.
- •Поняття «дух», «душа», «духовність».
- •Співвідношення понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість».
- •Плюралізм цінностей: проблема соціального вибору.
- •Вирішення питання про сенс життя у філософії.
- •Поняття культури. Типологія культур.
- •Проблема співвідношення культури та цивілізації.
- •Цивілізація як форма існування і розвитку суспільства.
- •Історичні типи цивілізації, їх залежність від технічного забезпечення в сфері суспільного виробництва, свободи особистості в соціальній і духовній сфері.
- •Зміст і основні ознаки сучасної інформаційно-комп’ютерної цивілізації.
Основні категорії філософії економіки (виробництво, капітал, продуктивні сили, виробничі відносини).
Философия экономики — рассмотрение философских оснований экономической науки. Включает в себя философию хозяйства, собственности, товара и денег, экономической политики, принципов распределения, потребительского выбора в обществе, экономической природы бюрократии, а также хозяйственную этику.
Виробни́цтво — процес створення матеріальних і суспільних благ, необхідних для існування і розвитку. Створюючи певні блага люди вступають у зв'язки і взаємодію – виробничі відносини. Тому виробництво є завжди суспільним.
Капіта́л — за визначенням класичної економічної теорії один із факторів виробництва, усе те, що використовується для виробництва, але безпосередньо не споживається в ньому (за винятком повільної амортизації). На відміну від інших факторів виробництва, землі й природних ресурсів, капітал складається з раніше виробленого продукту
Продукти́вні си́ли (англ. produce — виробляти) — засоби виробництва (знаряддя праці та предмети праці), за допомогою яких виробляють матеріальні блага (здійснюють матеріальне виробництво), а також люди, що здатні до праці, мають певні навички й знання і приводять у дію ці засоби та вдосконалюють їх.
Виробни́чі відно́сини — суспільні відносини, що виникають між людьми в процесі матеріального і нематеріального виробництва. Це відносини, які виникають у суспільстві з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних та духовних благ.
Виробничі відносини як основа соціальних систем.
Виробни́чі відно́сини — суспільні відносини, що виникають між людьми в процесі матеріального і нематеріального виробництва. Це відносини, які виникають у суспільстві з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних та духовних благ.
Ця система відносин відбиває соціальну сторону економіки. Вона показує:
хто володіє економічною владою
як, за яких суспільних умов і скільки трудівників працює на себе та інших членів суспільства
кому дістаються продукти праці виробництва.
НТП та НТР: сутність, закономірності та соціальні наслідки.
Науко́во-техні́чний прогре́с — це поступальний рух науки і техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання і освоєння зовнішніх сил природи, це об'єктивна, постійно діюча закономірність розвитку матеріального виробництва, результатом якої є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності.
Разом з тим, відомо, що 60 % - 70 % від усіх наукових розробок у виробництво взагалі ніколи не впроваджується. Тобто науково-дослідний процес охоплює значно більший обшир знань ніж та його частина, яка є виходом науково-технічного прогресу в практику.
Науково-технічний прогрес та його роль у розвитку виробництва
Поступальний розвиток суспільного виробництва, його постійне вдосконалення є фундаментальними закономірностями економічного життя людства. Він ґрунтується на прогресі науки і техніки. Такий процес нерідко називають економічним прогресом. Проте це не зовсім коректна точка зору.
Науково-технічна революція є якісним стрибком у розвитку продуктивних сил суспільства на основі докорінних зрушень у наукових знаннях. Такі перевороти в науці, техніці та виробництві відбуваються регулярно. Останній з них розпочався в середині 50-х років XX ст., коли було створено перший комп'ютер, коли людина почала використовувати енергію атомного ядра та займатися генною інженерією.