13

Л а б о р а т о р н а р о б о т а № 7

Символьний тип даних

1 Мета роботи

Вивчити основні поняття, операції та функції, повязані з опрацюванням даних символьного типу засобами алгоритмічної мови Object Pasсal.

2 Основні теоретичні відомості

2.1. Описування та присвоєння значень даним символьного типу

Символьний тип даних – це один з друкованих або службових символів. Для зберігання одного символа виділяється 1 байт (8 біт) памяті. Отже, всіх символів існує саме cтільки, скільки є різних бітових послідовностей довжини 8; кожна послідовність розглядається як двійкове число; всього різних символів може бути не більше за 256 (0 ,1 ,…, 255).

Двійковий або десятковий код символу називається відповідно її двійковим або десятковим номером. Часто в якості кодів символів розглядають десяткові значення їхніх двійкових кодів і переводять двійковий номер у десяткову форму. Приклади кодів символів наведено у таблиці 7.1.

Таблиця 7.1 – Приклади символів та їхніх кодів

Зорове зображення символу	Двійковий код	Десятковий код
	00000011	3
	00000100	4
Ю	11111110	254
Я	11111111	255

Таблиця, котра для кожного символу показує відповідність його зорового зображення та двійкового коду, називається таблицею кодування. В персо-нальних комп’ютерах найчастіше застосовують Ansi-таблиці кодування.

Таблицю кодування влаштовано так, що:

• всі великі латинські літери розташовано підряд в алфавітному порядку;

• всі малі латинські літери розташовано підряд у алфавітному порядку, причому вони стоять після великих латинських літер (хоч і не одразу за ними);

• всі цифри від ‘0’ до ‘9’ розташовано підряд у стандартному порядку цифр;

• всі літери кирилиці у Ansi -таблиці можуть розміщуватись не підряд (але, як правило, не припускається порушення їхнього алфавітного порядку; дивись приклад 1, який наведено у розділі 2.4.1 цієї лабораторної роботи).

Константи символьного типу у мові Object Pasсal беруться в апострофи. Наприклад: ‘+’, ‘a’, ‘R’, ‘5’, ‘ ‘(прогалина), тощо. Службові символи, які не мають відображення на екрані, записують у вигляді значення його коду, перед яким стоїть знак #. Наприклад: #13 (клавиша “Enter”), #27 (клавиша “Esc”).

Символьні змінні при оголошенні мають назву типу – char (можна також використовувати ansichar). Наприклад:

Var c1,c2 : char;

name : array[1..20] of char;

Cmass : array[1..3,1..3] of char;

Внаслідок таких оголошень значенням змінних с1 та с2 може бути будь-який символ, значенням масиву name – довільна послідовність символів, а значенням змінної Cmass – довільна матриця символів, наприклад така:

‘Z’ ‘X’ ‘Y’

‘1’ ‘3’ ‘5’

‘/’ ‘+’ ‘?’

Надати конкретних значень символьним змінним можна за допомогою оператора присвоєння. наприклад:

С1:=’x’;

Введення елементів символьних масивів можна здійснити лише поеле-ментно (тaк сaмо, як i мaсивiв iнших типiв), шляхом введення відповідних символів з клавіатури, використовуючи компоненти Edit, Memo, ListBox, StringGrid та інші. Наприклад, для введення значень елементів масиву name через компонент Edit необхідно виконати такі оператори :

k:=Edit1.GetTextLen;

for i:=1 to k do

name[i]:=edit1.text[i];