20. Сутність технології розвитку критичного мислення, основні її стадії.

Критичне мислення часто називають «спрямованим мисленням», тому що воно спрямоване на одержання бажаного результату.

Критичне мислення - це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно вирішити; самостійно знайти, обробити й проаналізувати інформацію; логічно побудувати свої думки, привести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно. Обирати вірне рішення проблеми; бути відкритим до сприйняття думок інших й одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.

Критичне мислення - це один з видів інтелектуальної діяльності людини, який характеризується високим рівнем сприйняття, розуміння, об'єктивності підходу до інформаційного поля. Даний термін може відноситися практично до всієї розумової діяльності.

Технологія «Розвиток критичного мислення в процесі читання та письма» (ТРКМЧП)

Дана технологія являє собою цілісну систему, яка формує навички роботи з інформацією на уроках читання і письма.

Її мета - розвиток розумових навичок учнів, необхідних не тільки у навчанні, але і в звичайному житті (вміння обирати зважені рішення, працювати з інформацією, аналізувати різні сторони явищ і т.п.).

Задачі технологи РКМЧП

Формування нового стилю мислення, для якого характерні відкритість, гнучкість, рефлективність, усвідомлення внутрішньої багатозначності позицій і точок зору, альтернативності прийнятих рішень.

Розвиток таких базових якостей особистості, як критичне мислення, рефлективність, комунікативність, креативність, мобільність, самостійність, толерантність, відповідальність за власний вибір і результати своєї діяльності.

Розвиток аналітичного, критичного мислення:

навчити школярів виділяти причинно-наслідкові зв'язки;

відкидати непотрібну або невірну інформацію;

розуміти, як різні частини інформації пов'язані між собою;

виділяти помилки в міркуваннях;

уникати категоричності у твердженнях;

бути чесним у своїх міркуваннях;

відокремлювати головне від несуттєвого в тексті або в мові.

Формування культури читання, що включає в себе вміння орієнтуватися в джерелах інформації, користуватися різними стратегіями читання, адекватно розуміти прочитане, сортувати інформацію з точки зору важливості, «відкидати» другорядну, критично оцінювати нові знання, робити висновки і узагальнення.

Стимулювання самостійної пошукової творчої діяльності, пуск механізмів самоосвіти і самоорганізації.

Особливості організації

Технологія «Розвиток критичного мислення в процесі читання та письма» складається з трьох основних етапів (стадій): стадії виклику, смислової стадії і стадії рефлексії.

Кожна стадія має свої цілі і завдання, а також набір характерних прийомів, спрямованих спочатку на активізацію дослідницької, творчої діяльності, а потім на осмислення й узагальнення набутих знань.

Перша стадія - «Виклик», під час якої в учнів активізуються здобуті раніше знання, пробуджується інтерес до теми, визначаються цілі вивчення майбутнього навчального матеріалу.

Деякі прийоми стадії «Виклику»: «Кластер», «Кошик ідей», «Дерево пророкувань», «Вірні і невірні твердження» та інші.

Друга стадія - «Осмислення» - змістовна, в ході якої і відбувається безпосередня робота учня з текстом, причому робота спрямована, осмислена. Процес читання завжди супроводжується діями учня (міркуванням, складанням таблиць, веденням щоденника), які дозволяють відслідковувати власне розуміння. При цьому поняття «текст» трактується дуже широко: це і письмовий текст, і мова викладача, і відеоматеріал.

Деякі прийоми стадії «Осмислення»: «Інсерт», «Читання із зупинками», схема «Фішбоун» - «Риб'ячий скелет», таблиця «Плюс - мінус - цікаво», таблиця «ЗХУ», «Таблиця - синтез», «Зведена таблиця», «Концептуальна таблиця», таблиця «Що? Де? Коли? Чому?» та інші прийоми.

Прийом «Інсерт» Під час читання тексту ставте на полях позначки: «V» - вже знав; «+» - нове для мене; «-» - думав інакше; «?» - не зрозумів, є питання. Перевірка розуміння і первинне закріплення. Що було для вас знайомим з прочитаного? Що нового ви дізналися для себе з цього тексту? У кого є питання до тексту? Що залишилося незрозумілим?

Третя стадія - стадія «Рефлексія» - роздуми. На цьому етапі учень формує особистісне ставлення до тексту і фіксує його або за допомогою власного тексту, або своєї позиції в дискусії. Саме тут відбувається активне переосмислення власних уявлень з урахуванням знову набутих знань. Деякі прийоми стадії «Рефлексія»: «Шість капелюхів», «Ромашка питань», «Сінквейн», «Діамант» та інші.

Предмет «Літературне читання», 4 клас. Тема уроку А.Чехов «Ванька». Діамант - це віршована форма з семи рядків, перший і останній, з яких є поняттям з протилежним значенням.

рядок 1: тема (іменник) рядок 2: визначення (2 прикметника) рядок 3: дія (3 дієприкметника) рядок 4: асоціації (4 іменника) рядок 5: дія (3 дієприкметника) рядок 6: визначення (2 прикметника) рядок 7: тема (іменник, протилежний за змістом іменнику з першого рядка) Читання учнями «Діаманту».

ВАНЬКА

Нещастя

Брудний, голодний,

Змучений, загнаний, утомлений

Горе, невдача, нужда, безвихідь

Чекаючий, який мріє, сподівається

Ситий, задоволений

Щастя

Організація навчального процесу в рамках технології (РКМЧП) нагадує колективний спосіб навчання, так як основою є робота учнів в динамічних парах і групах, а також самостійна робота з наступним колективним обговоренням і осмисленням. Роль вчителя - в основному координуюча. Популярним методом демонстрації процесу мислення є графічна організація

матеріалу. Моделі, малюнки, схеми, таблиці тощо, які відображають взаємини між ідеями, показують учням хід думок. Процес мислення, прихований від очей, стає наочним, знаходить видиме втілення.

Тобто, в даній технології, на відміну від традиційного навчання, змінюються ролі педагогів і учнів. Учні не сидять пасивно, слухаючи вчителя, а стають головними дійовими особами уроку. Вони думають і згадують про себе, діляться міркуваннями один з одним, читають, пишуть, обговорюють прочитане.

Отже, в своїй педагогічній діяльності я прагну допомогти кожній дитині усвідомити власну унікальну сутність і створити умови для саморозвитку.

Використання різноманітних методів і прийомів в системі розвиваючого навчання дає можливість зробити уроки більше цікавими, сучасними, активізувати пізнавальну активність учнів, розвивати їхні творчі здібності.

26. Особливості використання сучасних технологій навчання на уроках читання.

Не знаю, что тут написать 

32. Сутність інтегрованого навчання мови. Мета інтегрованих уроків, їх місце у процесі мовної освіти.

Інтерактивне навчання — це спеціальна форма організації пізнавальної дільності, яка має конкретну, передбачувану мету — створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний про­цес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх уч­нів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють.

Структура інтегрованого уроку зумовлюється поставленими цілями та завданнями; детермінується змістом навчання, особливостями діяльності вчителів та учнів. Оскільки інтегрований урок – це в основному урок систематизації та узагальнення знань, умінь і навичок учнів, то його оптимальною структурою буде:

- повідомлення теми, цілей та завдань уроку;

- мотивація навчальної діяльності учнів;

- актуалізація та корекція опорних знань;

- повторення й аналіз основних фактів, подій, явищ;

- творче перенесення знань і навичок учнів у нові ситуації;

- узагальнення та систематизація навчальних досягнень учнів, основних ідей та наукових теорій з предметів, що є складовими інтегрованого курсу.

Технологія проведення інтегрованого уроку може бути різною. Це залежить від цілей, завдань, змісту уроку, способів діяльності, ситуацій, що виникають у процесі його проведення. Традиційно вона така: повідомлення теми, ознайомлення учнів з цілями та завданнями уроку, вступне слово ведучого вчителя чи учня (групи учнів), спілкування вчителів та учнів, коментарі, доповнення, опанування, рецензування, підбиття підсумків уроку.

До уроку готуються не тільки вчителі-предметники, а й учні, пишучи реферати, підшукуючи матеріал для індивідуальних повідомлень, ілюстрації.

Важливу роль у підвищенні ефективності інтегрованого уроку відіграє його навчально-матеріальне та технічне оснащення (демонстраційні матеріали та прилади, матеріали для проведення дослідів, спостережень, аудіовізуальні засоби, таблиці, графіки, схеми, алгоритми, інструкції, тренажери, дисплеї та ін.).

Ведучий учитель у процесі уроку забезпечує високу організацію та дисципліну учнів, їх самостійність, активність, ініціативність, демократичність, тактовність та етику спілкування. При цьому велике значення має інтегрована діяльність «активних» учасників уроку (учнів і вчителів). Глибина, новизна, логічність і послідовність їх повідомлень, своєчасна корекція навчально-пізнавальної діяльності учнів у ході уроку, поєднання зусиль «активних» і «пасивних» учасників (інформаторів і слухачів) сприяє реалізації поставлених цілей та завдань інтегрованого уроку.

Серед різних форм проведення інтегрованих уроків найбільш зручною є бесіда. Вона може відбуватися між учителями, які розглядають певну проблему чи явище з різних позицій, поступово з’ясовують суть і закономірності. Учні стають учасниками бесіди: наводять нові факти з життя, запитують про незрозуміле, іноді допомагають у розв’язанні проблеми. У вигляді діалогу розглядається значна кількість прикладів. Кожен учитель розкриває певну частину теми. Розпочинається дискусія в ході якої знаходять істину. Тут роблять припущення і обґрунтовують свої думки не тільки вчителі, але й учні. І нічого, що деякі з них бувають надто фантастичні за змістом. Це творчість, знаходження істини в дискусії. Використання інтегрованих уроків приносить користь не лише учням, а й самому вчителю. Спілкуючись із колегами учитель відкриває нові факти, на які раніше не звертав уваги, інший бік проблеми чи явища, починає задумуватися над тим, на що раніше не звертав уваги або вважав другорядним.

Участь у підготовці та проведенні таких уроків з колегами збільшує багаж знань, дає можливість відчути інтеграцію між науками, жодна з яких не може існувати відокремлено від інших.

Підбиття підсумків інтегрованого уроку робить ведучий вчитель разом з учнями. ^ Алгоритм їх дій приблизно такий: співвідношення реально досягнутих результатів з поставленими цілями та завданнями уроку, повідомлення про реалізацію змісту уроку (повністю, частково, не реалізовано); оцінка кращих повідомлень учнів з точки зору інтеграції знань; аналіз недоліків у діяльності учнів; виявлення резервів підвищення ефективності інтегрованого уроку, рівня навчальних досягнень учнів.

Більш поширеною формою інтеграції є бінарні уроки. Бінарним називають нестандартний урок, на якому матеріал даної теми уроку подається блоками різних предметів у тісній співпраці вчителів-предметників, кожний з яких проводить етап (блок) уроку стосовно того предмету, який викладає.

Технологія інтегрованого уроку

Інтегрований урок - урок, в якому органічно поєднано відомості з інших навчальних предметів, поєднаних однією темою. Таке поєднання сприяє інформаційному збагаченню сприймання, мислення і почуттів учнів за рахунок залучення цікавого матеріалу, що дає змогу з різних сторін пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань.

Способи інтеграції: За змістом За способами пізнавальної діяльності (залучення матеріалу з інших дотичних предметів). (спостереження, мовлення, мислення).

В інтегрованому уроці застосовується обидва способи інтеграції з переважанням залежно від теми заняття та рівня підготовки учнів.

Типологія інтегрованих уроків української мови і мовлення

(за Л.Варзацькою)

вступні уроки (уроки до певної навчальної теми з використанням міжпредметних зв’язків та інтегрованих видів діяльності);

базові уроки (уроки, спрямовані на вироблення, корекцію і контроль навичок, умінь узагальнювати і систематизувати виучуваний мовний матеріал. На цих уроках не використовуються інтегровані засоби навчання, ефективними є міжпредметні зв’язки);

заключні уроки (уроки з вивчення певної теми та широким використанням інтегрованих видів діяльності, що активізують словесну творчість, розкривають виражальні можливості мовних засобів (слова, граматичні форми, інтонації)).

Структура інтегрованого уроку української мови і мовлення

(за Л.Варзацькою)

Формування задуму висловлювання (співвідноситься з такими етапами мовленнєвої діяльності, орієнтування, планування. На цьому етапі уроку розв’язуються такі завдання: актуалізація чуттєвого досвіду, знань учнів про предмет висловлювання; активізація слів, словосполучень, речень, необхідних для вираження думки; удосконалення способів мовленнєвої діяльності, найголовніших опорних умінь; спостереження за виражальними можливостями слова, граматичною формою, лексикою; розвиток навичок грамотного й каліграфічного письма, удосконалення граматичних умінь).

^ Творення тексту відповідає третьому етапу мовленнєвої діяльності – реалізації задуму. Керування дитячою творчістю здійснюється через різноманітні мовленнєві завдання, які спонукають учнів до складання тематично близьких текстів.

^ Етап редагування зорієнтований на четвертий етап мовленнєвої діяльності – контроль. Доцільним є виразне декламування складених творів, створення пластичних етюдів, виконання ілюстрацій чи колективних композицій, добір влучних заголовків до творчих робіт.