
- •Техніка безпеки при роботі в лабораторії.
- •Перша допомога.
- •Розділ і Біогенні s- та р-елементи, біологічна роль, застосування в медицині
- •Вміст у організмі та значення для організму макроелементів
- •Якісна реакція на катіони лужних металів - фарбування полум'я в наступні кольори:
- •Загальні хімічні властивості
- •Біологічна роль та застосування в медицині s та р – елементів
- •Заняття №1 Тема: Біогенні s-елементи; біологічна роль, застосування в медицині.
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання лабораторної роботи
- •Заняття №2
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання лабораторної роботи
- •3.Фізичні властивості :
- •4. Хімічні властивості d-елементів і їх сполук виходячи з будови атомів
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання:
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Методика виконання лабораторної роботи
- •Розділ 3 Комплексні сполуки
- •Класифікація та номенклатура комплексних сполук
- •Хімічний зв’язок у комплексних сполуках
- •Заняття №4
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання лабораторної роботи
- •Розділ 4 Вчення про розчини. Кислотно-основна рівновага біологічних рідин в організмі
- •Приклади розв’язування задач за темою «Розчини»
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 5. Розчини електролітів
- •Слабкі електроліти.
- •Сильні електроліти.
- •Теорія кислот і основ.
- •Дисоціація води.
- •Гідроліз солей. Ступінь та константа гідролізу
- •Буферні розчини.
- •Біохімічні буферні системи.
- •Самостійна позааудиторна робота студентів.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Відповідно, визначивши експериментальну різницю в температурах кипіння розчину і чистого розчинника
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 7
- •Основні поняття:
- •1Г вуглеводів 19,6 кДж
- •Хімічний склад і калорійність харчових продуктів
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Різниця цих рівнянь і дасть рівняння утворення кристалогідрату
- •Розділ 8. Хімічна кінетика
- •Залежність швидкості реакції від різних факторів.
- •Теорія активних комплексів.
- •Теорії каталізу
- •Ферментативний каталіз.
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 9
- •Гальваноз.
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •1 Правило: Кристалічну гратку адсорбенту добудовують ті йони, що входять до її складу, ізоморфні з її йонами, утворюють з йонами цієї гратки важкорозчинні сполуки.
- •2 Правило: На твердій поверхні адсорбенту адсорбуються тільки ті йони, знак заряду яких протилежний знаку заряду поверхні адсорбенту.
- •Типи хроматографії.
- •Залежність форми кривих поглинання від виду адсорбції.
- •Йонообмінна хроматографія. В основі лежить процес йонного обміну
- •Тонкошарова хроматографія
- •Радіальна хроматографія
- •Хроматографія на папері.
- •Газова хроматографія (гх).
- •Заняття№15
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Заняття 16
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 9 Дисперсні системи
- •Класифікація за ступенем дисперсності подідяють:
- •Класифікація дисперсних систем за агрегатним станом
- •Молекулярно-кінетичні властивості колоїдних систем
- •Оптичні властивості колоїдних систем.
- •Явища, що супроводжують коагуляцію.
- •Коагуляція в біологічних системах.
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті
- •Методика виконання роботи
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 10 Розділ 9. Високомолекулярні сполуки
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 11 класифікація і номенклатура органічних сполук. Реакційна здатність алканів, алкенів, аренів.
- •Теорія будови органічних сполук а.М. Бутлерова:
- •Класифікація органічних сполук
- •Основні класи органічних сполук
- •Номенклатура органічних сполук
- •Класифікація реакцій в органічній хімії
- •Насичені вуглеводні (алкани)
- •Гомологічний ряд алканів
- •Будова молекули Метану
- •Ізомерія
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Ненасичені вуглеводні (Алкени, алкадієни, алкіни)
- •Алкени. Гомологічний ряд алкенів.
- •Електронна будова подвійного зв’язку
- • Подвійний зв’язок – це ковалентний зв’язок, який складається з одного - і одного π-зв’язку. Подвійному зв’язку відповідає sp2- гібридизація. Ізомерія
- •Одержання
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Алкадієни.
- •Хімічні властивості алкадієнів
- •Електронна будова потрійного зв’язку
- • Потрійний зв’язок – це ковалентний зв’язок, який складається з одного - і двох π- звязків. Потрійному зв’язку відповідає sp гібридизація. Фізичні властивості алкінів
- •Хімічні властивості
- •I. Реакції приєднання:
- •Ароматичні вуглеводні (арени)
- •Будова молекули бензолу (бензену)
- •Гомологи бензолу. Ізомерія. Гомологи бензолу можна розглядати як похідні бензолу, в яких один або декілька атомів вуглецю заміщені різними вуглеводневими радикалами.
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •І. Реакції заміщення:
- •1) Галогенування
- •1) Гідрування:
- •2) Галогенування
- •Правила орієнтації в бензольному ядрі
- •Заняття 21
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Заняття №22.
- •Самостійна позааудиторна робота:
- •Контрольні питання.
- •Розділ 12 оксигенвмісні органічні сполуки
- •Спирти.
- •Одноатомні спирти
- •Гомологічний ряд спиртів
- •Фізичні властивості
- •Заняття 23
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті.
- •Одержання
- •Гідратація алкінів: Хімічні властивості
- •1) Реакції приєднання
- •2) Реакція відновлення:
- •4) Реакції полімеризації:
- •Реакції поліконденсації
- •Застосування
- •Заняття 24
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Номенклатура
- •Ізомерія карбонових кислот
- •Одержання
- •3) Промисловий синтез оцтової кислоти:
- •Хімічні властивості
- •Застосування
- •Дикарбоновимі кислотами називають похідні вуглеводнів, які містять в своєму складі дві карбоксильні групи.
- •Естери (складні ефіри) – це сполуки, що складаються із залишку карбонової кислоти і спирту.
- •Номенклатура
- •Види ізомерії
- •Фізичні властивості
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Застосування
- •Ліпіди (жири)
- •Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Перший синтез жиру здійснив Бертло (1854 р.) при нагріванні гліцерину і стеаринової кислоти:
- •Хімічні властивості
- •Застосування
- •Біологічна роль (функції) жирів у людському організмі
- •Заняття 25.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 15 дослідження хімічних властивостей моно- і полісахаридів.
- •Значення
- •Моносахариди. Будова. Ізомерія
- •Класифікація
- •Генетичний d- ряд сахаридів
- •Формули хеуорса
- •Фізичні властивості
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •I. Реакції по карбонільній групі
- •1. Окиснення (для альдегідів)– призводить до утворення відповідних кислот.
- •2. Ацилювання (утворення складних ефірів).
- •III. Специфічні реакції
- •Класифікація і номенклатура
- •Застосування
- •Полісахариди
- •Крохмаль Будова молекули (розгалужений ланцюг)
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Знаходження в природі
- •Застосування
- •Целюлоза (клітковина) Будова молекули (лінійний ланцюг)
- •Знаходження в природі
- •Застосування
- •Заняття № 26
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання.
- •Самостійна аудиторна робота.
- •Література:
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання.
- •Самостійна аудиторна робота.
- •Розділ 16 дослідження реакційної здатності гетерофункціональних сполук. Амінокислоти
- •Найважливіші представники гідроксикислот.
- •Амінокислоти
- •Класифікація амінокислот.
- •Класифікація α-амінокислот
- •Ізомерія
- •Фізичні властивості
- •Одержання амінокислот
- •Хімічні властивості
- •Біполярний йон
- •Пептиди. Білки
- •Склад і будова молекули
- •Поширення в природі
- •Хімічні властивості
- •Заняття 28
- •Самостійна позааудиторна робота:
- •Контрольні питання.
- •Самостійна аудиторна робота.
- •Заняття 29 Тема: α-Амінокислоти, пептиди, білки.
- •3. Конкретні цілі,вміти:
- •Самостійна робота на занятті..
- •Гетероциклічні сполуки Класифікація гетероциклів
- •Номенклатура гетероциклічних сполук
- •П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •П’ятичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Шестичленні гетероцикли Властивості і реакції шестичленних гетероциклічних сполук
- •2 Окиснення піридину і алкілпіридинів
- •Шестичленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами
- •Біциклічні гетероцикли
- •Розділ 18 нуклеїнові кислоти
- •Рибонуклеїнові (рнк) і дезоксирибонуклеїнові (днк) кислоти.
Гетероциклічні сполуки Класифікація гетероциклів
Гетероциклічними називаються сполуки, які містять кільця (цикли), в утворенні яких, крім атомів Карбону, беруть участь і атоми інших елементів, в основному О, N, S. Існують гетероциклічні сполуки з будь-якими елементами, якщо їхня валентність не менша двох. Вони належать до одних з найпоширеніших природних сполук (алкалоїди, пігменти, вітаміни, продукти життєдіяльності біологічних систем) і характеризуються різноманітними будовою і властивостями.
Умовно гетероцикли поділяють на насичені, ненасичені, ароматичні.
До насичених гетероциклів належать такі сполуки, як етиленоксид, бурштиновий ангідрид, діоксан і, навіть, вуглеводи:
етиленоксид бурштиновий діоксан
ангідрид
Ненасичені гетероциклічні сполуки, наприклад відрізняються від ненасичених сполук з відкритим ланцюгом тим, що для них характерний помітний взаємний вплив подвійного зв’язку та гетероатома при суміжному розташуванні.
дигідрофуран 2-піролін,
Ароматичні гетероцикли мають особливу електронну будову, в них найбільше спостерігається взаємодія електронів циклічної системи з неподіленими парами електронів гетероатома. Такі сполуки умовно класифікують за:
1) кількістю всіх атомів в циклі (три-, чотири-, п’ятичленні тощо),
2) кількістю гетероатомів (один, два тощо),
3) природою гетероатома (однакові або різні),
4) місцем знаходження гетероатомів в ізольованих або конденсованих циклах.
У зв’язку з великою кількістю і різноманітною будовою гетероциклічних сполук для них характерна досить складна номенклатура. Так, правила ІЮПАК дозволяють використовувати 47 тривіальних і напівтривіальних назв для побудови на їх основі складніших.
Номенклатура гетероциклічних сполук
Основні правила систематичної номенклатури ІЮПАК можна сформулювати так:
Природа гетероатома вказується префіксами окса (для Оксигену), тіа (Сульфуру), аза- (Нітрогену); розмір циклу вказується закінченням –ол (для п’ятичленних циклів) та –ин (для шестичленних циклів.
Префікси диокса-, дитіа-, диаза- означають два гетероатоми, відповідно Оксигену, Сульфуру та Нітрогену.
Якщо
є два або більша кількість різних
гетероатомів, то вони перелічуються за
старшинством:
Оксиген
Сульфур
Нітроген
Нумерація циклу починається від гетероатома і продовжується по циклу так, щоб замісник (або інший гетероатом) дістав найменший номер. Якщо цикл містить два однакові гетероатоми, то нумерацію починають з гетероатома, який сполучений з атомом Гідрогену, або з алкільним залишком, наприклад:
1,3-диазол (імідазол) 1,3-оксазол
Ступінь ненасиченості циклу позначається суфіксом –ін або –ідін, який додають до назви вихідної ненасиченої сполуки. В цьому разі вказується положення подвійного зв’яку:
2-азолін (2-піролін) азолідин (піролідин)
П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом
Найпростішими п’ятичленними гетероциклічними сполуками, які містять по одному гетероатому, є фуран, тіофен і пірол.
–
безбарвна
рідина, Ткип
=
31 0С,
має слабкий запах хлороформу. Він не
розчиняється у воді, але змішується з
органічними розчинниками.
Незважаючи на ароматичний характер, у структурі фурану міститься дієнова система зв’язків, тому фуран виявляє властивості проміжні між властивостями ароматичної сполуки і звичайного дієну.
Серед похідних фурану найбільше значення має фурфурол – альдегід, подібний за властивостями до ароматичних альдегідів. Він використовується для виробництва деяких бактерицидних лікарських препаратів (фуразолідону, фурациліну).
Фуранові похідні містяться також у природних сполуках: скипидарі та у смаженій каві.
–
безбарвна
рідина, Ткип
–
84 0С.
З кам’яновугільної смоли він переганяється
разом з бензеном (Ткип
–
80 0С),
тому бензен, добутий таким методом,
завжди містить до 0,5 % тіофену.
Тіофен надзвичайно стійкий до дії кислот. На відміну від бензену, тіофен сульфується сульфатною кислотою на холоді і ця реакція використовується для очищення кам’яновугільного бензену від домішок тіофену. Хоч тіофен досить стійкий до дії окисників, він руйнується нітратною кислотою, тому нітрування тіофену проводять ацетилнітратом.
Важливими природними сполуками, які містять тіофанове кільце є вітамін Н, який має велике значення для процесів життєдіяльності.
був
уперше добутий у 1858р. з продуктів сухої
перегонки кісток. Одним із сучасних
промислових методів добування піролу
є фракційна перегонка кісткового дьогтю.
Пірол – безбарвна рідина, Ткип.- 130 0С, з характерним запахом. На повітрі і світлі він швидко забарвлюється у червоно-коричневий колір, а з часом осмолюється. Пірол забарвлює соснову скіпку, змочену хлоридною кислотою, у червоний колір.
Пірол є ще слабкішою кислотою, ніж метанол.
Значна кількість природних сполук рослинного та тваринного походження, містить невеликий набір типових молекул-блоків, які перебувають між собою у різних комбінаціях і зазнають різних перетворень.
Такі молекули-блоки складають відповідні скелети. Надзвичайно велике біологічне значення мають сполуки, до складу яких входять метали.
В склад гемоглобіну входить комплексно зв’язаний атом феруму, до складу хлорофілу – магній, до складу вітаміну В12 – атом кобальту.