Самостійна робота на занятті.

Виконати лабораторні роботи:

1. Розділити суміш катіонів металів в колонці.

2. Розділити суміш катіонів металів на папері.

3. Проявити хроматограму і зробити висновок.

Методика виконання роботи

Робота 1. Хроматографія в колонці.

В нижню частину хроматографічної колонки покласти ватний тампон і заповнити колонку порошком оксиду алюмінію висотою 2-3 см. При заповнені колонки по ній періодично постукують скляною паличкою для рівномірного розподілу сорбету в колонці. Закріпити колонку з адсорбентом в штативі і пропустити через неї 2-3 мл дист. води, а потім пропустити аналітичну суміш, яка містить іони Fe⁺³, Cu⁺², Co⁺². Через деякий час утворюються три кольорові смуги на адсорбенті. Замалювати схему хроматограми. Зробити висновки.

Робота 2. Хроматографія на папері.

На смужці фільтрувального паперу шириною 1 см нанести мітку олівцем на відстанні 1 см до одного з її кінців. На відміченій відстані нанести краплю досліджуваної суміші катіонів. Смужку внести в колбочку з дистильованою водою на дні колби. Коли вода підніметься по смужці на 4-5 см від мітки, смужку виймають і наносять пульверизатором розчин проявника, яким є розчин К₄ (Fе(СN)₆. Зробити малюнок і висновок.

Розділ 9 Дисперсні системи

Біологічні рідини (кров, плазма, спинно-мозкова рідина, деякі лікарські препарати) є колоїдними системами. М’язева і нервові клітини, волокна, віруси – все це колоїдні утворення. Вивчення фізико-хімічних властивостей цих дисперсних систем є одним із ключів до пізнання життєвих процесів.

Колоїдна хімія – розділ хімії, що вивчає фізико-хімічні властивості гетерогенних високодисперсних і високомолекулярних сполук. Сам термін колоїдна від грецького kola- клей. Термін появився, коли Грем (1861р.) виявив речовини, які відрізнялись за своїми властивостями від речовин які швидко дифундували через рослинні і тваринні мембрани. Ці речовини утворювали аморфні осади і нагадували за своїми властивостями відомі на той час клеї.

Дисперсною називається така система, у якій речовина знаходиться в стані більш-менш високої подрібненості (дисперсності) частинок і рівномірно розподілених в рідкому, твердому або газоподібному середовищі (дисперсному середовищі).

Ступінь подрібненості, чи ступінь дисперсності, системи D є важливою характеристикою для фізико-хімічної класифікації систем і визначається як величина, обернена діаметру дисперсної частки - D = 1/d.

Розміри часток (молекул, йонів), що утворюють істинні розчини (d = 10^-10 - 10^-9м), мають подібні розміри в порівнянні з молекулами розчинника Тому в молекулярних і йонних розчинах між розчиненою речовиною і розчинником не існує поверхні розділу, ці системи є гомогенними, термодинамично стійкими На істинні розчини поняття дисперсності звичайно не поширюється.

Колоїдно-дисперсні системи є гетерогенними, термодинамічно нестійкими, оскільки між частинками і середовищем є поверхня розділу, що володіє надлишком поверхневої енергії. Для цих систем характерні самодовільні процеси, що знижують надлишок енергії шляхом зменшення ступеня дисперсності.

Класифікацію дисперсних систем проводять за ступенем дисперсності, та за агрегатним станом дисперсної фази і дисперсійного середовища.