
- •Техніка безпеки при роботі в лабораторії.
- •Перша допомога.
- •Розділ і Біогенні s- та р-елементи, біологічна роль, застосування в медицині
- •Вміст у організмі та значення для організму макроелементів
- •Якісна реакція на катіони лужних металів - фарбування полум'я в наступні кольори:
- •Загальні хімічні властивості
- •Біологічна роль та застосування в медицині s та р – елементів
- •Заняття №1 Тема: Біогенні s-елементи; біологічна роль, застосування в медицині.
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання лабораторної роботи
- •Заняття №2
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання лабораторної роботи
- •3.Фізичні властивості :
- •4. Хімічні властивості d-елементів і їх сполук виходячи з будови атомів
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання:
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Методика виконання лабораторної роботи
- •Розділ 3 Комплексні сполуки
- •Класифікація та номенклатура комплексних сполук
- •Хімічний зв’язок у комплексних сполуках
- •Заняття №4
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання лабораторної роботи
- •Розділ 4 Вчення про розчини. Кислотно-основна рівновага біологічних рідин в організмі
- •Приклади розв’язування задач за темою «Розчини»
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 5. Розчини електролітів
- •Слабкі електроліти.
- •Сильні електроліти.
- •Теорія кислот і основ.
- •Дисоціація води.
- •Гідроліз солей. Ступінь та константа гідролізу
- •Буферні розчини.
- •Біохімічні буферні системи.
- •Самостійна позааудиторна робота студентів.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Відповідно, визначивши експериментальну різницю в температурах кипіння розчину і чистого розчинника
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 7
- •Основні поняття:
- •1Г вуглеводів 19,6 кДж
- •Хімічний склад і калорійність харчових продуктів
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Різниця цих рівнянь і дасть рівняння утворення кристалогідрату
- •Розділ 8. Хімічна кінетика
- •Залежність швидкості реакції від різних факторів.
- •Теорія активних комплексів.
- •Теорії каталізу
- •Ферментативний каталіз.
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 9
- •Гальваноз.
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •1 Правило: Кристалічну гратку адсорбенту добудовують ті йони, що входять до її складу, ізоморфні з її йонами, утворюють з йонами цієї гратки важкорозчинні сполуки.
- •2 Правило: На твердій поверхні адсорбенту адсорбуються тільки ті йони, знак заряду яких протилежний знаку заряду поверхні адсорбенту.
- •Типи хроматографії.
- •Залежність форми кривих поглинання від виду адсорбції.
- •Йонообмінна хроматографія. В основі лежить процес йонного обміну
- •Тонкошарова хроматографія
- •Радіальна хроматографія
- •Хроматографія на папері.
- •Газова хроматографія (гх).
- •Заняття№15
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Заняття 16
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 9 Дисперсні системи
- •Класифікація за ступенем дисперсності подідяють:
- •Класифікація дисперсних систем за агрегатним станом
- •Молекулярно-кінетичні властивості колоїдних систем
- •Оптичні властивості колоїдних систем.
- •Явища, що супроводжують коагуляцію.
- •Коагуляція в біологічних системах.
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті
- •Методика виконання роботи
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 10 Розділ 9. Високомолекулярні сполуки
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 11 класифікація і номенклатура органічних сполук. Реакційна здатність алканів, алкенів, аренів.
- •Теорія будови органічних сполук а.М. Бутлерова:
- •Класифікація органічних сполук
- •Основні класи органічних сполук
- •Номенклатура органічних сполук
- •Класифікація реакцій в органічній хімії
- •Насичені вуглеводні (алкани)
- •Гомологічний ряд алканів
- •Будова молекули Метану
- •Ізомерія
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Ненасичені вуглеводні (Алкени, алкадієни, алкіни)
- •Алкени. Гомологічний ряд алкенів.
- •Електронна будова подвійного зв’язку
- • Подвійний зв’язок – це ковалентний зв’язок, який складається з одного - і одного π-зв’язку. Подвійному зв’язку відповідає sp2- гібридизація. Ізомерія
- •Одержання
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Алкадієни.
- •Хімічні властивості алкадієнів
- •Електронна будова потрійного зв’язку
- • Потрійний зв’язок – це ковалентний зв’язок, який складається з одного - і двох π- звязків. Потрійному зв’язку відповідає sp гібридизація. Фізичні властивості алкінів
- •Хімічні властивості
- •I. Реакції приєднання:
- •Ароматичні вуглеводні (арени)
- •Будова молекули бензолу (бензену)
- •Гомологи бензолу. Ізомерія. Гомологи бензолу можна розглядати як похідні бензолу, в яких один або декілька атомів вуглецю заміщені різними вуглеводневими радикалами.
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •І. Реакції заміщення:
- •1) Галогенування
- •1) Гідрування:
- •2) Галогенування
- •Правила орієнтації в бензольному ядрі
- •Заняття 21
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Заняття №22.
- •Самостійна позааудиторна робота:
- •Контрольні питання.
- •Розділ 12 оксигенвмісні органічні сполуки
- •Спирти.
- •Одноатомні спирти
- •Гомологічний ряд спиртів
- •Фізичні властивості
- •Заняття 23
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті.
- •Одержання
- •Гідратація алкінів: Хімічні властивості
- •1) Реакції приєднання
- •2) Реакція відновлення:
- •4) Реакції полімеризації:
- •Реакції поліконденсації
- •Застосування
- •Заняття 24
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Номенклатура
- •Ізомерія карбонових кислот
- •Одержання
- •3) Промисловий синтез оцтової кислоти:
- •Хімічні властивості
- •Застосування
- •Дикарбоновимі кислотами називають похідні вуглеводнів, які містять в своєму складі дві карбоксильні групи.
- •Естери (складні ефіри) – це сполуки, що складаються із залишку карбонової кислоти і спирту.
- •Номенклатура
- •Види ізомерії
- •Фізичні властивості
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Застосування
- •Ліпіди (жири)
- •Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Перший синтез жиру здійснив Бертло (1854 р.) при нагріванні гліцерину і стеаринової кислоти:
- •Хімічні властивості
- •Застосування
- •Біологічна роль (функції) жирів у людському організмі
- •Заняття 25.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 15 дослідження хімічних властивостей моно- і полісахаридів.
- •Значення
- •Моносахариди. Будова. Ізомерія
- •Класифікація
- •Генетичний d- ряд сахаридів
- •Формули хеуорса
- •Фізичні властивості
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •I. Реакції по карбонільній групі
- •1. Окиснення (для альдегідів)– призводить до утворення відповідних кислот.
- •2. Ацилювання (утворення складних ефірів).
- •III. Специфічні реакції
- •Класифікація і номенклатура
- •Застосування
- •Полісахариди
- •Крохмаль Будова молекули (розгалужений ланцюг)
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Знаходження в природі
- •Застосування
- •Целюлоза (клітковина) Будова молекули (лінійний ланцюг)
- •Знаходження в природі
- •Застосування
- •Заняття № 26
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання.
- •Самостійна аудиторна робота.
- •Література:
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання.
- •Самостійна аудиторна робота.
- •Розділ 16 дослідження реакційної здатності гетерофункціональних сполук. Амінокислоти
- •Найважливіші представники гідроксикислот.
- •Амінокислоти
- •Класифікація амінокислот.
- •Класифікація α-амінокислот
- •Ізомерія
- •Фізичні властивості
- •Одержання амінокислот
- •Хімічні властивості
- •Біполярний йон
- •Пептиди. Білки
- •Склад і будова молекули
- •Поширення в природі
- •Хімічні властивості
- •Заняття 28
- •Самостійна позааудиторна робота:
- •Контрольні питання.
- •Самостійна аудиторна робота.
- •Заняття 29 Тема: α-Амінокислоти, пептиди, білки.
- •3. Конкретні цілі,вміти:
- •Самостійна робота на занятті..
- •Гетероциклічні сполуки Класифікація гетероциклів
- •Номенклатура гетероциклічних сполук
- •П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •П’ятичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Шестичленні гетероцикли Властивості і реакції шестичленних гетероциклічних сполук
- •2 Окиснення піридину і алкілпіридинів
- •Шестичленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами
- •Біциклічні гетероцикли
- •Розділ 18 нуклеїнові кислоти
- •Рибонуклеїнові (рнк) і дезоксирибонуклеїнові (днк) кислоти.
1 Правило: Кристалічну гратку адсорбенту добудовують ті йони, що входять до її складу, ізоморфні з її йонами, утворюють з йонами цієї гратки важкорозчинні сполуки.
2 Правило: На твердій поверхні адсорбенту адсорбуються тільки ті йони, знак заряду яких протилежний знаку заряду поверхні адсорбенту.
Хроматографія.
Хроматографія – це метод розділення і аналізу сумішей речовин, оснований на різному розподілі їх між двома фазами рухомою (РФ) і нерухомою (НФ). При контакті з НФ компоненти суміші розподіляються між рухомою і нерухомою фазами у відповідності з їх властивостями. Хроматографія ділиться в залежності від агрегатного стану фаз, типу взаємодії і технікою виконання (див. схему)
Цікава історія розвитку хроматографії. В 1903 р. російський ботанік М.С. Цвет відкрив спосіб розподілу окремих речовин в суміші – хлорофілів на колонці, заповненій крейдою. Від слова “ хроматос “ колір, назвав метод хроматографічним.
Це зараз те, що зробив Цвєт назвали рідинною адсорбційною хроматографією. І хоч Цвєт створив проявлювальний варіант і заклав основи багатоступінчатого розподілу складних сумішей , цей метод не знайшов застосування до 40-х років.
Були розроблені колонки заповнені цеолітом, але застосування вони набули з появою нових синтетичних йонообмінників. Ізмайлов в 1938 р. розробив новий вид хроматографії, який назвали тонкошаровою хроматографією. Суть методу була в нанесенні на скяну пластинку тонкого шару оксиду алюмінію. Цим методом були розділені алкалоїди деяких лікарських рослин.
Початком бурхливого розвитку хроматографічного аналізу були роботи лауреатів Нобелівської премії Мартина і Сінджа. Ними був застосований метод розподільчої хроматографії. Для опису розмивання хроматографічної зони використали модель теоретичних тарілок, які раніше застосовувались в теорії дистиляції.
Коли Мартіном (1952 р.) були одержані перші результати по газо-рідинній хроматографії, то ці роботи поклали початок дослідженням, спрямованим на розвиток методу. За короткий час були вдосконалені конструкції систем вводу проби, створені чутливі детектори. Метод газової хроматографії був першим, який дістав інструментальне забезпечення.
Типи хроматографії.
С
творення
капілярної газової хроматографії
дозволило збільшити ефективність
газохроматографічного методу. Сучасний
газовий хроматограф в поєднанні з
масс–спектрометром, який застосовують
як детектор, дав добрі результати.
Починаючи з 70-х років проходить бурхливий розвиток рідинної хроматографії. Створені нові сорбенти, які дозволяють аналізувати складні суміші. Зараз це один із методів аналітичної хімії, що найбільш інтенсивно розвивається.
Адсорбційна хроматографія
Згідно з теорією Ленгмюра на поверхні сорбенту находиться силове поле, яке здатне притягувати молекули інших речовин, причому утворюється мономолекулярний шар адсорбованих молекул. Між поверхнею адсорбенту і середовищем встановлюється рухома рівновага, яка визначається рівністю швидкостей адсорбції і десорбції молекул.
Кожній концентрації адсорбованої речовини відповідає певна адсорбційна рівновага при відповідній температурі. Залежність кількості адсорбованої речовини визначається ізотермою адсорбції.
Г=f(c,T) , при T=const Г=f(c)
При цьому залежність може зображатися різною формою кривих:
де M- кількість речовини; L - довжина колонки.
M
L
M
L
M
L