72. Основні складові розчинів на основі глини.

До складу глиняного розчину входять глина, заповнювач і водопровідна вода. Склад глини для облицювального розчину не має великого значення. Як заповнювач використовуються будівельний пісок, стружка, тирса або січка соломи. Співвідношення інгредієнтів глиняного розчину залежить від якості глини. Якщо глина - жирна, то її співвідношення до заповнювача становить 1: 4 (у частинах за об'ємом). Якщо глина - нормальної жирності, то її співвідношення до заповнювача дорівнює 1: 3. Пісок повинен бути 1.2 мм.

73. Склад розчинів на основі глини

До складу глиняного розчину входять глина, заповнювач і водопровідна вода. Склад глини для облицювального розчину не має великого значення. Як заповнювач використовуються будівельний пісок, стружка, тирса або січка соломи. Співвідношення інгредієнтів глиняного розчину залежить від якості глини. Якщо глина - жирна, то її співвідношення до заповнювача становить 1: 4 (у частинах за об'ємом). Якщо глина - нормальної жирності, то її співвідношення до заповнювача дорівнює 1: 3.

74. Область використання розчинів на основі глини

Розчини на основі глини використовуються для виготовлення штукатурок, блоків а також фарб. Глина створює здоровий мікроклімат будинку. Відносна вологість в будинку 45-50%. Глиняна штукатурка збільшує теплостійкість стін, за рахунок глини можна зробити захисні екрани від магнітних хвиль. Кімнати яка штукатурена глиною чиста, тобто там дуже легко дихати. Глина не викликає алергії, сама глина є абсорбент, очищає повітря. Глина один з найбільш екологічних матеріалів і енергоощадних. Глина на 100% може використовуватись повторно що дає можливість багатьом поколінням використовувати цей матеріал повторно.

75. Технологія приготування глини для розчинів на основі глини

Глину за 5-10 діб до використання замочіть водою. Якщо глини більше 10 кг, скористайтеся творильним ящиком або ямою. При меншій її кількості – ємкістю не менше 50 л. Воду наливають так, щоб вона повністю закрила глину. В результаті вимочування глина перетворюється на однорідну пластичну масу без грудочок – тісто. При цьому глина більш менш збільшується в об'ємі. Перед приготуванням суміші глину випробовують. Глиняну суміш проціджують через сито 2.5х2.5мм.

76. Армовані розчини на основі глини

Щоб збільшити міцність розчину на основі глини до нього додають кусочки вівса 1.5-2 мм. (для декоративної штукатурки) додають також солому та дерево. Глину змішати з соломою або деревом у пропорції об’єму 1:1. Солома і дерево в глині виконують роль арматури та зменшують її вагу. Якщо у глиняні стіни будинку додавати солому, взимку вони будуть тримати тепло, а влітку сприятимуть помірній прохолоді.

77. Будівельні без цементні розчини

Для приготування розчину без цементу використовують матеріали різного походження. Серед них найбільш придатні для цієї роботи такі:  – матеріали заводського виготовлення (вапно-пушонка; вапняна паста, сода кальценірована, в т.ч. – для прання; гіпс будівельний; рідке скло (силікатний клей);

– відходи різних виробництв (карбідний мул (отримання ацетилену); підзол (шкіряне виробництво); окшара (текстильна промисловість); зола-віднесення ТЕЦ (не пічна зола); шлак паливний або золошлакова суміш (котельні і ТЕЦ); шлак доменний гранульований; шлак металургійний відвальний – мартенівський, вакраночний);

– природні матеріали (глина; пісок різного походження).

Деякі з перерахованих матеріалів (як штучного, так і природного походження) перш ніж потрапити в розчин вимагають невеликої підготовки. Наприклад глину за 5-10 діб до використання замочують водою. Якщо глини більше 10 кг, користуються творильним ящиком або ямою. При меншій її кількості – ємкістю не менше 50 л. Воду наливають так, щоб вона повністю закрила глину. В результаті вимочування глина перетворюється на однорідну пластичну масу без грудочок – тісто. При цьому глина більш менш збільшується в об'ємі. При роботі з глиною визначите спочатку її якість. Для цього візьміть глиняне тісто в руку і розітріть великим та вказівним пальцями. Якщо пісок не відчувається, глина слизька, як мило, – це жирна глина. Якщо піщинки промацуються, але явно не переважають, – це глина середньої жирності. Якщо ж піску відчувається багато, – глина худа. Інші матеріали, перераховані на початку, ніякої спеціальної підготовки не вимагають. Не подумайте тільки, що заміни цементу в розчині вам знадобляться усі ці матеріали одночасно! Ні. Просто рецепт розчину вибирають залежно від того, які саме матеріали вам доступні.

З будь-якого компонента, що містить вапно (карбідного мулу, підзолу, пушонки, гашеного вапна та ін.) спочатку готують вапняне тісто. Для цього в вапновмістний компонент додають воду. Вапно-кипілка, підзол, карбідний мул, окшара – вже містять воду, вони є тістом, але занадто "важке", особливо ті різновиди, які тривалий час витримувалися. Їх потрібно тільки розбавити водою до необхідної щільності.

Пушонка води не містить. Розчиняють її, всипаючи в ємність з водою (а не навпаки!). На 10 л води буде потрібно приблизно 4 кг пушонки. При виборі місткості для перемішування розчину врахуйте, що після додавання пушонки об'єм суміші збільшується.

Соду краще всього заздалегідь розчинити у воді. Так само точно роблять із рідким склом.

Підготувавши окремо компоненти, що містять воду, не кваптеся змішувати їх з іншими. Спочатку відміряйте та ретельно перемішайте усі сухі компоненти – пісок із шлаком або гіпсом, із золою. Тільки потім додайте глиняне або вапняне тісто, розчин соди або рідкого скла. Перемішавши усе це, візьміть в руку розчин, що вийшов, і складіть його в долоні. При правильній концентрації усіх компонентів розчин повинен витікати з кулака, а в розтисненій долоні залишається лише невелика його кількість, що не утворює грудки. Якщо грудка все-таки утворилася і мимоволі не розсипається – значить, води в суміші мало.

Виправити передозування води значно важче, ніж її нестачу. Тому не кваптесь, додайте воду в розчин невеликими порціями, перевіряючи кожного разу густину розчину. Тільки обов'язково після кожної такої проби промивайте руки чистою водою: вапно, сода, рідке скло, шлаки і золи – роз'їдають шкіру, якщо їх не змити.

Розчину за один заміс готуйте стільки, скільки зможете витратити за 5-6 годин роботи. Про запас без побоювання заготовлюють тільки розчин, що стоїть першим в таблиці 2. Усі інші суміші через добу схоплюються. Розбавляти їх водою, «размоложувати», як говорять професіонали – муляри та штукатури – не можна, особливо ті, до складу яких входить гіпс. А перший склад легко «размоложувати». Його взагалі дозволяється заготовити на усю роботу відразу. Він же згодиться і для штукатурки. Йому не страшні навіть заморозки – після відтавання розчин не втратить своїх властивостей.

Рекомендації по приготуванню безцементних розчинів

Для приготування розчину пісок просіюють через сито з комірками від 1х1 мм до 1,5х1, 5 мм. Глину замочують на 1-2 доби і проціджують через сито з комірками 3х3 мм.

Насипають в ящик шар піску, потім наливають глину, засипають її 2-м шаром піску і ретельно перемішують. Хорошим розчин вважається тоді, коли при розтиранні його між пальцями відчувається шорсткий шар піщинок, а не слизька плівка з окремими піщинками в ній. Нормальний розчин схожий на густу сметану, він легко сповзає із сталевої лопати, а не розтікається по ній. Розчин готують не менше чим за 1-2 діб до використання. В середньому вважають, що на 100 цеглин потрібно узяти 2-2,3 відра глини і 1,5-2 відра піску.

Глиняні розчини – розчини низьких марок (міцність їх 4-8 кг/кв.см). Щоб підвищити міцність, на 1 відро розчину додають 100-250 г кухонної солі або приблизно 0,75-літрову банку цементу. Сіль заздалегідь розчиняють в невеликій кількості води і тільки після цього додають в розчин. Цемент розчиняють водою до отримання рідкої сметаноподібної маси, яку і вливають в розчин.

При складанні вапняного розчину на 1 об'ємну частину вапняного тіста беруть 0,5-5 об'ємних частин просіяного піску (частіше 2-3 частини). Складний розчин зазвичай складається з 1 частини цементу, 1-3 частин вапняного тіста і 6-15 частин піску.