53. Концентрація солей у мурах будинків

У зволожених мурах з’являються висоли, руйнується штукатурка, відходять шпалери, заводиться грибок. Жити або працювати у таких приміщеннях небезпечно для здоров’я.

Коли причина винекння висолів з’ясована, необхідно в першу чергу ліквідувати джерело надходження вологи. Після цього думати, як осушити стіни.

Застосування заходів по прискоренню осушення мурів допускається тільки у тих приміщеннях, які мають надійний бар’єр від надходження капілярної вологи з землі – якісну будівельну гідроізоляцію або прилади електрофізичного захисту. Якщо осушувати приміщення без ліквідації джерела зволоження, процес осушення може тривати нескінченно, а у стінах будуть інтенсивно накопичуватися солі, які завжди присутні у воді. В процесі кристалізації солі руйнують матеріал стіни і, крім того, вони гігроскопічно натягують на себе вологу з повітря.

Нерідко на цегляних спорудах: будинках, альтанках, парканах можна спостерігати білі розводи та плями. Вони називаються висолами. Внаслідок руху солей з розчину кладки або самого цегли, на поверхні утворюється кристалічний сольовий наліт. Особливо багато солей в дешевому, низькоякісному цеглі. Водопоглинання — це основна характеристика, яка обумовить появу висоли.

Чим нижче водопоглинання, тим менша ймовірність появи нальоту.

У складі глини немає солей, клінкер володіє дуже незначним водопоглинанням до 3%. Але висоли можуть з’явитися і на клінкері. Причиною можуть бути: розчин з наявністю вапна в цементі, застосування прискорювачів затвердіння, протиморозних добавок, невірна розшивання швів, коли через них в стіну усмоктується дощова вода, також намокання стіни в момент зведення, а при відсутньою або неякісної гідроізоляції сіль буде потрапляти в стіну з грунту разом з капілярною вологою.

Усунення висолів відбувається в три етапи: виключення виходу солей, видалення наявних плям і покриття фасаду гідрофобним матеріалом.

Для запобігання появи висолів, необхідно дотримуватися наступних правил: кладку виробляти при сонячній погоді, готувати густий розчин з цементу з мінімальним відсотком розчинних солей, не допускати попадання розчину кладки на лицьову сторону цегли. По завершенню робіт, кладку необхідно захищати спеціальними складами і закривати.

54. Які основні типи солей утворюються на стінах будинків

Найбільш поширеними є нальоти і висоли, утворені сульфатами натрію, калію, магнію і кальцію. Безводні сульфати викликають тільки утворення нальотів, погіршуючи декоративні якості цегли. В той же час їх кристалогідрати володіють руйнівною силою. Найбільш небезпечними з цих солей є легкорозчинні у воді і ті, що мають здатність до кристалізації, а саме сульфати натрію і магнію, які в різних кліматичних умовах можуть приєднувати воду, утворюючи кристалогідрати, то знову віддавати її. У великих містах або поблизу промислових підприємств та автодорожних шляхів забруднена атмосфера містить гази, які утворюють при підвищеній вологості повітря шкідливі речовини, наприклад, сірчану кислоту, яка в реакції з гідрооксидом кальцію з розчину утворює кристалічний гіпс, який теж може виступати у вигляді нальоту на поверхні кладки.

55. Методи захисту стін від шкідливої дії солей.

Найкраще з цією роллю справляються кремнійорганічні (силіконові) гідрофобізатори. Вони утворюють на поверхні і на внутрішніх капілярних стінках матеріалу найтонше покриття з силікону, яке зупиняє проникнення вологи і в той же час не перешкоджає нормальному повітрообміну всій будові. Силіконові просочення володіють антибактеріальними і антигрибковими властивостями, оберігають поверхню будівлі від забруднення, підвищують теплоізоляційні параметри конструкції при цьому, не змінюючи зовнішнього вигляду оброблюваної поверхні.

Роботи проводяться пензлем або валиком, при цьому варто враховувати, що обробляти можна тільки сухі поверхні. Оброблені силіконовим гідрофобізатори стіни набувають водовідштовхувальні властивості і гарантовано зберігають їх протягом 5 років. А це означає, що всі ці роки ваш будинок буде радувати вас і оточуючих своєю новизною.

56.Які застосовують препарати для гідрофобізації.

Ефективним видом захисту бетону від зволоження водою і водними розчинами є гідрофобізація його поверхні. Матеріали, які використовують для гідрофобізацп, називають гідрофобізаторами. Як такі використовують різні поліорганосилоксани: рідини (поліметилгідридсилокеани), алкілсиліконати лужних металів, смоли (поліметилфеніл- і поліметилсилокеани), а також композиції на їх основі та еластомери.

У процесі гідрофобізаціі утворюється тонка плівка, в якій силоксановий зв'язок силіцій — кисень спрямований до поверхні цементного каменю бетону, а органічний радикал — у протилежний бік. Така орієнтація і забезпечує водовідштовхування.

Гідрофобізувальна рідина Ceresit CT 11 призначена для гідрофобізації сильнолужних свіжовиготовлених мінеральних основ, а також для:

- захисту бетонних поверхонь, стін із вапнякових блоків, цементно-піщаних і цементно-вапняних штукатурок та інших нещільних мінеральних основ від впливу атмосферних опадів;

- запобігання утворенню на поверхні грибка, висолів, моху;

- надання поверхні гідрофобних (водовідштовхувальних) властивостей;

- захисту фасадів від заливних дощів і агресивного впливу навколишнього середовища;

- забезпечення водонепроникності тріщин завширшки не більш як 0,2 мм у будівельних елементах.

Гідрофобізувальну рідину постачають у каністрах по 6, 11, 30 л.