Підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

25. Способи захисту прав на земельні ділянки

1). Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівніумови захисту прав власності на землю.

2). Власник земельної ділянки або землекористувач можевимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навітьякщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володінняземельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Гарантії права власності на земельну ділянку

1). Власник не може бути позбавлений права власності наземельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом таіншими законами України.

2). У випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законамиУкраїни, допускається викуп земельної ділянки. При цьомувласникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.

3). Колишній власник земельної ділянки, яка викуплена длясуспільних потреб, має право звернутися до суду з позовом провизнання недійсним чи розірвання договору викупу земельної ділянкита відшкодування збитків, пов'язаних з викупом, якщо після викупуземельної ділянки буде встановлено, що земельна ділянкавикористовується не для суспільних потреб.

26. Органи, що вирішують земельні спори

1). Земельні спори вирішуються судами, органами місцевогосамоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

2). Виключно судом вирішуються земельні спори з приводуволодіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори

щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

3). Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори умежах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають

у власності і користуванні громадян, та додержання громадянамиправил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

4). Органи виконавчої влади з питань земельних ресурсіввирішують земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель таземельних сервітутів.

5). У разі незгоди власників землі або землекористувачів зрішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.

27. Завданнями охорони земель є забезпечення збереження тавідтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель.